Володимир Купчак: «Хіба можна після такого довіряти лідерам «Батьківщини»?

news-image: Володимир Купчак: «Хіба можна після такого довіряти лідерам «Батьківщини»?
Минулого тижня для когось сенсаційною, а для когось прогнозованою стала новина про те, що народний депутат України Володимир Купчак, який здобув перемогу в одномандатному мажоритарному в/о №84 з центром в Тисмениці, вийшов з парламентської фракції «Батьківщина».

Буквально тут же ж на виборчому окрузі нардепа розклеїли листівки: «Він зрадив Україну», «Він став тушкою». На брифінгу в Києві «батьківщинівці» від Прикарпаття Володимир Шкварилюк, Василь Гладій, Ольга Сікора та Анатолій Дирів заявили, що представники партії влади, аби розвалити найбільшу опозиційну фракцію «Батьківщина» пропонують їхнім колегам 3-5 млн. доларів. Засудили вчинок Володимира Купчака й у ВО «Свобода», закликавши здати мандат. На чиєму боці правда – розсудить час і виборець. А сьогодні очевидно одне: чим більші негаразди в опозиційному таборі – тим стабільніше владі. Але є – але…

Впадає у вічі, що разом з Володимиром Купчаком того ж дня з фракції «Батьківщина» вийшов В’ячеслав Кутовий. Обидва нардепи свого часу працювали топ-менеджерами в газовому бізнесі олігарха Олега Бахматюка. Вихід екс-батьківщинівців співпав з відкриттям Президентом Віктором Януковичем у Сумській області третьої черги найбільшого в Європі елеватора, який побудувала UkrLandFarming Олега Бахматюка. Тож наважимося висловити припущення: розуміючи, що перспектива наразі не за Яценюком, а радше за Тимошенко, вихід афільованих до Олега Бахматюка депутатів може мати актуальну складову для вирішення сьогоднішніх завдань та перспективу в дальшому майбутньому. Скажімо, на випадок виправдання Тимошенко і приходу її до влади. Принаймні сьогодні Володимир Купчак, покидаючи фракцію «Батьківщина», клянеться на вірність Юлії Тимошенко. Закиди, начебто він представляє інтереси Олега Бахматюка, спростовує. В ексклюзивному інтерв’ю для «Західного кур’єра» (яке ми записали, послуговуючись електронною поштою)  запевняє, що виборців не зраджував.

– Свою виборчу кампанію ви будували на боротьбі з «тушками». Сьогодні це тавро закріплене за вами…
– Свою виборчу кампанію я будував на щирості та відвертості з виборцями. І обіцяв людям захищати їх інтереси та вирішувати проблеми не лише на окрузі, але й на загальнодержавному рівні. Але скажіть: як можна це робити, коли 90% часу парламент заблокований? Причому, з якихось незрозумілих причин. Та ми навіть виборцям не можемо пояснити, чому блокуємо Верховну Раду! А хто буде приймати закони? Я, до речі, за короткий час підготував чотири законопроекти, але вони досі чекають розгляду.
До мене підходять сотні виборців на окрузі й у них дуже схожі питання: чому опозиція неефективна? Коли почнете виконувати свої обіцянки? Чому так мляво виступаєте за звільнення Тимошенко? Чому не відміняєте злочинний мовний закон? Питань дуже багато. Я їх також задавав лідерам фракції – тому ж Яценюку й Турчинову. У відповідь почув лише погрози фізичної розправи мені та моїй сім’ї. Ну що ж, якщо Арсеній Яценюк вважає за можливе погрожувати моїй піврічній доньці (до речі, символічно, що вона в мене також Юлія Володимирівна), то це дуже чітко його характеризує. Думаю, що я зможу захистити своїх близьких, але хіба можна після такого довіряти лідерам «Батьківщини»?
Я вже говорив і повторю ще раз – головна причина мого виходу з фракції у тому, що партійні лідери зрадили ідеали опозиції. Більше того – вони зрадили й саму Юлію Тимошенко. І в них сьогодні лише одне бажання – аби вона якомога довше перебувала у тюрмі. Думка Тимошенко повністю ігнорується Яценюком. Навіть її заклик припинити неефективні акції «Вставай, Україно!» ніхто не почув – країну продовжують вести до розколу, до прірви. Жодна з пропозицій Юлії Тимошенко не врахована! Тому не дивно, що діяльність опозиції стала схожою на базар – продаються голосування, продаються посади, за гроші визначається, хто братиме участь у виборах, а хто – ні…
Під керівництвом Яценюка опозиція сьогодні майже нічим не відрізняється від влади. Про це, до речі, неодноразово говорив той же Анатолій Гриценко, який підтримав вихід із фракції свого соратника Олега Канівця й вину за це поклав саме на партійних вождів.
Тому я не відмовляюся від своїх слів та критики «тушок». Але в цьому питанні я згоден з Анатолієм Гриценком: «тушка» –  це той, хто приєднався до влади за гроші. Однак я разом з іншими депутатами був і буду опозиціонером та не збираюся підтримувати владу. І це – ключова відмінність.
Свою позицію я пояснив публічно, не ховаючись. У своїй правоті впевнений і думаю, що час розставить все на свої місця. І головним доказом правдивості цих слів буде моя подальша опозиційна діяльність.

– Наголошуєте, що вийшли з фракції «Батьківщина», бо «нинішні партійні вожді зрадили ідеали опозиції й саму Юлію Тимошенко». Відколи ви стали поділяти позицію Юлії Тимошенко, адже навіть не були членом її партії і балотувалися за квотою «Фронту змін»? Хочете бути «більшим християнином, ніж Папа Римський»: Дмитро Шлемко, який поруч з Тимошенко, відколи вона у великій політиці, з фракції не виходить…

– До Дмитра Васильовича Шлемка я ставлюся з великою повагою і знаю його ще з 1995 року. Він, до речі, ще викладав у мене макроекономіку в університеті. Упевнений, що йому, як одному із аксакалів «Батьківщини», також боляче спостері-гати за тим, як руйнується партія та нівелюється авторитет самої Тимошенко.

Для мене, як і для мільйонів моїх співвітчизників, давно зрозуміло, що лише вона може дати достойну відсіч Януковичу! Напевно, саме тому її так бояться і утримують вже другий рік у в'язниці. Розуміючи це, окремі діячі, які гордо називають себе опозиціонерами, так мляво борються за її звільнення. Навіть більше – домовляються з Банковою, аби влада якомога довше утримувала Тимошенко в темниці! Адже розуміють, допоки вона там, можна сміливо експлуатувати довіру мільйонів українців до імені Юлії Володимирівни. Інакше як псевдоопозиці-онерами, ба, навіть більше, ворогами України, таких людей назвати не можна!

Між тим, нагадаю вам, що саме Юлію Тимошенко опозиція висунула кандидатом у президенти на виборах 2015 року. Це було офіційне рішення. Але сьогодні лідери опозиції ведуть якісь незрозумілі торги – очевидно, що претендентів на гетьманську булаву дуже багато.

Загалом сарказм вашого запитання мені зрозумілий, але коли розібратися в суті речей, все здається не таким, як хочуть показати нинішні керівники «Батьківщини». Й мені, як християнину, нащадку репресованих та людині, яка виросла в сім'ї, де змалку прививали любов до Бога й України, боляче дивитися, як руками щирих і відданих патріотів (а таких багато у фракції та партії) намагаються сплюндрувати все українське. Можу сказати, що, принаймні, добра половина фракції відчуває шалене розчарування від тієї ситуації, в яку нас втягнули теперішні вожді. Й хоча я не був членом «Батьківщини», але я йшов на вибори, борючись за цінності, які сповідує Юлія Тимошенко. Саме їх виконання ми обіцяли своїм виборцям! Але, на превеликий жаль, для окремих вождів обіцянки були лише елементом політтехнологій.

Розуміючи ситуацію зсередини, варто зауважити, що 12 обласних партійних організацій висловлювали недовіру теперішньому керівництву. Сьогодні верхівка хвора, вона інфікована вірусом жадібності і цинізму. Проте, критична точка вже пройдена і впевнений, мій приклад найближчим часом  наслідує не один десяток депутатів.

Що ж до мене особисто, то мене ні залякати, ні купити неможливо. Так само, як мого діда Петра, якого було засуджено на 25 років сталінських таборів, так само, як стрия Василя, якому випав на долю 15-річний термін таборів. І це не просто слова. Я також постраждав за свої погляди і готовий продовжити боротьбу! У мене завжди була і є своя позиція, я чітко впевнений в своїх переконаннях. Тому пробачаю окремим своїм соратникам, які засудили мій вчинок, показуючи покору перед парті-йними вождями. Переконаний, що пройде час і вони проситимуть вибачення, бо за мною та моїми однодумцями – правда.
– Ваш вихід з фракції «Батьківщина» дивним чином співпав у часі з відкриттям Президентом Віктором Януковичем у Сумській області третьої черги найбільшого в Європі елеватора, який побудувала «UkrLandFarming» Олега Бахматюка. Побутує думка, що  в парламент ви потрапили саме за фінансового сприяння Олега Романовича…

– Бачу, у вас глобальні підходи. Добре, що ви хоч не вважаєте, що заворушення у Туреччині стали наслідком моїх заяв... А якщо серйозно, то я дійсно знаю Олега Бахматюка, як знає його багато хто на Прикарпатті. Тим більше, що ми стикалися по роботі, коли я очолював «Івано-Франківськгаз».

Але в парламент я потрапив тому, що за мене проголосували більше 50 тисяч виборців. І відрив від другого кандидата склав майже 31 тисячу голосів. Це один з кращих результатів по Україні.  Люди мені повірили. І досягти такої довіри не можна навіть за будь-якої фінансової допомоги. Тому я, перш за все, вдячний за підтримку людям, які за мене проголосували, і зроблю усе можливе, аби їхню довіру виправдати.

– Ще на початку весни з’явилася інформація, що незабаром в парламенті буде створено нову фракцію, яка начебто ратуватиме за Юлію Тимошенко, а насправді координуватиме свої дії з провладною більшістю… Чи не здається вам, що тепер цей сценарій реалізується? І, можливо, ви тут просто заручник ситуації… 

– Давайте орієнтуватися не на розмови, а на конкретні дії. Тим більше, що такі розмови цілком можуть бути спеціальною технологією – аби заздалегідь дискредитувати людей, які наважилися виступити проти політики Яценюка.

Я вже говорив – час усе розставить по місцях. У вас буде змога подивитися на мої виступи, коментарі, законопроекти і головне – на результати голосування. Переконаний, що багато тих, хто вийшов з фракції, будуть більш опозиційними, аніж ті, хто лишився у «Батьківщині».

Підкреслюю – я не вступаю ані до фракції Партії Регіонів, ані до будь-якої іншої провладної сили. Я був і залишаюсь опозиційним депутатом. Й надалі робитиму все, аби позбавити країну від цієї злочинної влади. Такої ж думки дотримуються й інші депутати, тому маю надію, що разом ми зможемо створити дієве і по-справжньому опозиці-йне об’єднання. Потрібно боротися за майбутнє України, а не торгувати ним.

– Нещодавно у Верховній Раді України відбулася низка голосувань щодо знакових законопроектів. Зокрема, такими законопроектами були проект Закону «Про скасування необґрунтованих пільг і привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави» та проект Закону «Про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29 жовтня 1982 року» (№0002), який мав позбавити олігархів можливості виводити прибутки з-під оподаткування в Україні в офшорний Кіпр. Ви не голосували. Чому?

– Кожен депутат має голосувати особисто – дотримуюся такої думки і обіцяв це виборцям. Тому, якщо ви зайдете на сайт Верховної Ради, то побачите, що того дня я просто фізично не був у парламенті – мав невідкладні справи на окрузі… Звісно, можна було б попросити колег проголосувати за мене, але чим би я тоді відрізнявся від «кнопкодавів» із більшості? Такі речі неприпустимі. Однак моя позиція незмінна – переконаний, що пільги для усіх чиновників вищого рангу та депутатів потрібно скасувати. Думаю, що парламент найближчим часом повернеться до цього питання і ми ліквідуємо такі пільги.

До речі, щодо законопроекту по Кіпру, то у фахівців виникли зауваження відносно його окремих нюансів. Можливо, саме тому за нього проголосувало лише 113 депутатів. І не голосувала, між іншим, ледь не половина опозиції – навіть Яценюк і Тягнибок.

Але я прогнозую, що при повторному розгляді ми цей документ таки приймемо. Потрібно за будь-яких умов зупинити витік грошей в офшори. Це дасть позитивні наслідки для української економіки.

 

Інтерв’ю записав Антін Тимура

"Західний Кур'єр"


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 16.06.2013 09:18