Отець Віталій Семанів із Брошнева організовує паломницький тур АТОвців

Отець Віталій Семанів із Брошнева планує незвичний паломницький тур атовців у Меджугор’є (Боснія та Герцеговина). Щороку туди з’їжджаються мільйони людей з усього світу, аби віднайти спокій.

Священик каже, така духовна реабілітації дуже потрібна і нашим бійцям. Він знає про що говорить, бо навесні сам дочекався сина з АТО, пише Репортер.

Зустрічаємося з отцем Віталієм «на валізах» – він якраз збирається в наступну поїздку з парафіянами у Меджугор’є. Каже, відколи почав туди їздити, на собі відчув зміни, на своїй родині, парафії – люди стають добрішими, побожнішими.

Меджугор’є – містечко в Боснії та Герцеговині. Прославилось воно на цілий світ тим, що в 1981 році, напередодні війни на Балканах, Пресвята Богородиця об’явилася там шістьом дітям на горі Подбрдо. Тих дітей, а нині вже дорослих, нині називають візіонерами, бо лише вони можуть бачити з’явлення Богородиці, які тривають і досі – при чому щодня. Вона розмовляє з ними, і ті бесіди, звані посланнями, записуються і поширюються усіма мовами світу.

Отець Віталій радить почитати дві книжки: сестри Еммануель «Меджугор’є 90-ті роки або Торжество смерті» та Миряна Станіслава Василі-Цуккаріні «Заклик Матері Божої з Меджугор’я». Каже, в них можна знай­ти багато відповідей на різні життєві питання. Є там і про війну, зокрема, як знайти спокій і мир після неї.

Недавно отець Віталій захопився ідеєю, аби повезти у святе місце наших хлопців, які повернулися з війни. Підштовхнула його до того засновниця спільноти «Світло Марії» у Меджугор’є пані Терезія.

На Подбрдо — горі об’явлень

«Вона запитала, чи могли б ми привозити бійців на таку духовну реабілітацію, аби вони також молилися за мир, – розповідає священик. – Бо молитва людини, яка пережила страхіття війни, – щиріша».

Хорвати знають, самі пережили війну у 1990-х роках і дуже нам співчувають.

Цікаво, що війна власне Меджу­гор’є і не зачепила. Навколишні села усі поруйновані… Кажуть, є факти, що коли літаки летіли бомбити, то над цією місциною відмовляло обладнання, пілотів сліпило якесь світло й вони поверталися.

«Там така атмосфера… Там тебе огортає якесь тепло. Відчуваєш, що хтось обійняв тебе, озираєшся – нікого, – ділиться відчуттями Віталій Семанів. – Людина знаходить себе, своє місце у світі, відповіді на наболілі питання та інше. Таким чином там діє Бог».

Отець Віталій часто зустрічається з бійцями АТО. Вони приходять до нього на сповідь, аби той прочитав страхову молитву, та й просто поговорити.

«Більшість не дуже хочуть відкриватися – бояться чи соромляться, – говорить духівник. – Я чекаю, не тисну. Треба ставитись з розумінням до тих хлопців, що звідти прийшли. Вони перейшли страшне».

Навесні цього року отець Віталій сам дочекався сина з війни. 23-річний Назар більше року тримав оборону 29 блокпосту на Бахмутській трасі, то перша лінія оборони. Служив в окремій роті снайперів 24-ї механізованої бригади. Пішов добровольцем.

Священик з сином та товаришем

«З одного боку, тяжко було це сприйняти, але з іншого – всі мали би так вчинити, – каже священик. – Він воював, а ми лягали й вставали з молитвою. Коли серед ночі якийсь дзвінок – дуже тривожно. Якби не Меджугор’є, не знаю, як би ми це витримали.

Був такий момент, що рано увімк­нули телевізор, а там говорять, що на Луганщині цієї ночі загинув 23-річний боєць. Слухаєш, і серце ледь не зупиняється».

Зараз Назар звикає до мирного життя. Отець Віталій каже, що війна сина змінила. Нема вже того спокою. Тому й хоче, аби він, аби інші військові якомога швидше віднайшли його у святому місці.

Поїздку з атовцями священик планує на вересень, аби ще повернути у Хорватію на море. Наразі, каже, є труднощі з коштами. Звертаються куди можуть. На поїздку – лише на транспортні витрати, загалом треба до 3000 євро. За харчування та проживання можна домовитись безкоштовно. Поїхати у такий тур зможуть 47 бійців.

«Якось їхали в паломницький тур в лютому минулого року, то в групі був іменинник, – пригадує Віталій Семанів. – Привітали його й подарували книжку з посланнями Діви Марії, які записали візіонери. Кажу йому: «Анд­рію, а тепер відкрий на якійсь сторінці і подивимося, що Мати Божа хоче нам сказати». Відкрив сторінку на посланні за 10 жовтня 1993 року: «Ви багато говорите, але мало молитесь. Не хочете мене слухати, тому так довго триває ця війна». Ми всі були вражені, бо воно стосувалось не лише того хлопця, але й всіх нас».

Благодійникам, які хочуть допомогти з поїздкою, а також бійцям АТО, що шукають душевного спокою, можна звертатися до отця Віталія Семаніва за телефоном – 097 679 03 52.