Як піти до школи й не розлюбити її – поради франківського психолога


Дослідження показують, що зараз батьки раніше починають замислюватись над якістю й доступністю освіти для своїх дітей, аніж 10-15 років тому. Підготовка до школи теж стала тривалішою. У мудрих і турботливих батьків збори до школи починаються ще з першої цікавості до книжок і журналів, із стимулювання «допитливого розуму».

Але є й інші важливі речі. Ось кілька рекомендацій батькам майбутніх першокласників:

Перш за все слід пам’ятати, що розвинута дитина і готова до школи дитина – поняття не тотожні. Якщо ваш малюк вміє швидко читати, але не здатний зав’язати шнурки і скласти портфель, то матиме безліч неприємностей. Переконайтеся, що ваш майбутній першокласник зможе принагідно назвати домашню адресу, ваш телефон, самостійно відімкнути двері, пише Репортер.

Потурбуйтесь про режим дня дитини, який має максимально наближатися до шкільного. Адже ранкові, незвичні прокидання стають для дитини додатковим стресом.

Багато спілкуйтеся з дитиною про її майбутнє шкільне життя: відповідайте на запитання, роз’яснюйте основні правила поведінки та важливість обов’язків. Наголошуйте, що навчання у школі – це природний етап дорослішання в житті кожної людини. Прихильно і з симпатією відгукуйтеся про майбутню вчительку, завжди називайте її на ім’я й по батькові. Пам’ятайте, практично неможливо чогось нав­читися у людини, яку не поважаєш.

Налаштовуйте дитину на позитив: будеш вчитися – станеш знаменитим лікарем, стилістом, актором, програмістом…. Наприклад, відомий психолог і педагог Шалва Амонашвілі, заходячи в клас, так вітався зі своїми учнями: «Здрастуйте, майбутні поети, вчені, музиканти!», – підкреслюючи, що всі діти – талановиті без винятку.

Готуйтеся разом зі своєю дитиною переживати перші неприємності й успіхи: з одного боку, доведеться вчити її з гідністю переносити невдачі, з іншого – стежити за тим, щоб успіхи ставали стимулом. Знайдіть найкращі сторони і нагадуйте їх дитині: «Слухай, ти так швидко думаєш, як тато», «охайно пишеш, як мама».

Не використовуйте залякування шкільними обов’язками як додаткову мотивацію. Будь-які фрази на зразок – «Таких, як ти, до школи не візь­муть» чи «У школі побачиш, як складно навчатися, ще назад у садочок попросишся!» – змушують дітей хвилюватися, замикатися, відчувати невпевненість. Дитина може злякатися труднощів, що супроводжують шкільне навчання, якщо її увагу пос­тійно акцентувати на цьому.

Не забувайте, що порівнювати успіхи малюка можна лише з його власними (наприклад, місяць тому), а не з досягненнями його однокласників, дітей ваших друзів, сусідів чи колег. Підкреслюйте, що вони багато чого досягли, а за бажанням можуть досягти більшого: «Дивися, сьогодні ти набагато швидше впорався з домашнім завданням, ніж учора». Батьки мають виявити витримку, спокій, справедливість і безумовну любов до малюка, незалежно від його успіхів чи невдач у школі.

І найважливіше, обійміть вашого малюка перед шкільним порогом, поцілуйте, ще раз скажіть, як його любите і як пишаєтеся тим, що він вже виріс, що він – першокласник! У будь-якому разі любіть свою дитину такою, як вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!

Надія Когутяк,
доцент кафедри педагогічної та вікової психології ПНУ