З 8 по 10 серпня при храмі св. Пантелеймона, що в Долинській ЦРЛ відбувалися урочистості з нагоди дня покровителя храму святого лікаря, великомученика і цілителя Пантелеймона.
8 серпня, протягом дня в лікарняному храмі св. Пантелеймона перебували мощі цього величного святого. Виставлення мощей розпочалося урочистим акафістом до св. Пантелеймона за участю персоналу лікарні та пацієнтів. Вже стало доброю традицією в дні святкувань привозити мощі святого, адже один день в рік кожен працівник може торкнутися не тільки серцем, але й фізично до мощей
У сам день празника відбулася урочиста празнична Літургія. Очолив літургію синкел у справах капеланського служіння Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ о. Василь Рак у співслужінні декана Долинського о. Зореслава-Івана Котовича, декана Болехівського о. Дмитра Павлика, о. Богдана Тисяка, о. Василя Бурія, о. Романа Федчика, о. Олега Мацьківа та капелана лікарні о. Ігоря Ліпчанського. На Богослужіння завітали також випускник семінарії бр. Ігор Клюба, сестри згромадження Пресвятої Родини с. Тетяна та с. Севастіяна і, звичайно, численний персонал лікарень м. Долини, пацієнти, преса, діти-інваліди з благодійного фонду «Надія є», парафіяни з різних парафій деканату. У слові-проповіді до вірян звернувся о. Василь Рак, який поділився роздумами-спогадами про ідею творення лікарняного храму, перші кроки на цьому шляху, Божий промисл цієї справи. В часі Богослужіння багато присутніх мали змогу приступити до святих тайн Сповіді та Євхаристії, що тішило серця собору священиків. В кінці Літургії о. Зореслав-Іван Котович висловив слова вдячності капелану лікарні та персоналу за невтомну працю служіння хворим, які, як зазначив священик, також кожного дня очікують чуда оздоровлення. Опісля о. Ігор Ліпчанський подякував священикам за участь в храмових заходах та допомогу в служінні серед хворих, адже саме ці священики дуже часто терміново реагують на виклики з лікарні. Також згадав працівників, які попри свій завантажений графік знаходять час, щоб допомогти зробити душпастирське служіння в лікарні якісним та продуктивним. В цей день, ось уже кілька років поспіль, лікарняна спільнота, вітає гостя о. Романа Федчика, який тоді відзначає свій День народження. Приємною несподіванкою для отця було побачити своїх парафіян, які завітали, щоб його привітати з с. Шевченкове. Також капелан о. Ігор привітав священика о. Олега Мацьківа з річницею подружнього життя. На закінчення відбулося святкове мировання, після якого вірні вийшли з стін лікарні на вулицю до ротонди, де відбулося водосвяття.
Після Літургії, священики, а за ними колона вірних вийшли з каплиці, що в приміщенні лікарні, на вулицю до ротонди, де знаходиться статуя Матері Божої. Цікаво, що це вже майже історичне місце, бо датується 1925 р. Там відбулося водосвяття. Особливістю цієї молитви було те, що майже всі пацієнти взяли в ньому участь, адже ротонда знаходиться в центрі лікарняного містечка, і вікна усіх відділень звернені сюди. Після чину освячення води о. Дмитро Павлик побажав здоров’я, терпіння та наснаги працівникам та пацієнтам, а о. Василь Рак окропив присутніх освяченою водою. Але на тому свято не завершилося, адже всі помандрували до актового залу лікарні, де на всіх чекала приємна несподіванка.
У актовому залі лікарні на всіх присутніх чекала приємна несподіванка: священики, які щойно служили біля престолу на сцені тримали музичні інструменти: о. Богдан Тисяк (соло-гітара, вокал), о. Дмитро Павлик (бас-гітара, вокал), дяк Володимир Кіндра (клавіші, вокал), о. Василь Бурій (ударні, соліст), о. Олег Мацьків (соліст гурту), о. Ігор Ліпчанський (саксофон, сопілка). Відбувся концерт духовної та патріотичної пісні, який виконали священики естрадного гурту. На обличчях працівників появлялися то сльози, то різко риси перемінювалися в радість і лунали бурхливі овації. Вир емоцій панував у залі. Але найголовніше, всі присутні мали можливість трішки відпочити, відійти від буденності, розвантажитися, наповнитися миром, що приносить Святий Дух. На закінчення, на сцену піднявся т.в.о. головного лікаря п. Петро Мельник, який подякував за велику радість, душевне тепло, яких подарували учасники гурту усім присутнім. А як музикант, то відзначив неабиякий професіоналізм священиків.
Вже наступного дня, 10 серпня, працівники лікарні зібралися на «попразен». Давнє слово «попразен» із слов’янської мови означає наступний день після празника, коли моляться за померлих парафіян. Оскільки лікарня це не парафія, то лікарняна спільнота молиться за померлих працівників. І це вже стало доброю традицією у каплиці св. Пантелеймона. Кожне відділення пригадало своїх померлих працівників і представники молилися у храмі.
Храмові урочистості при лікарняному храмі св. Пантелеймона завершилися, але все пережите в них, мабуть закарбується в багатьох серцях. Інформує прес-служба Івано-Франківської Архієпархії.