СонОпера «непрОсті»: Як роман Тараса Прохаська набув нового звучання


На фестивалі Atlas Weekend після всіх гучних концертів в одному з павільйонів ВДНГ відбулася презентація експериментального твору — сонОпери «непрОсті».

Її створили на основі роману Тараса Прохаська «непрОсті». Над музикою працювали Роман Григорів та Ілля Разумейко, композитори опери-реквієму «IYOV». Ось що автори розповіли про новий твір, пише hromadske.ua

Тарас Прохасько, письменник

«Я завжди вважав, що цей роман дуже пасує для різних трансформацій, чи то в кіно, чи то в опері. Оскільки то є роман про розповідання, то я думаю, що лібрето теж дуже легко побудувати на розповіді, оповіданні, як такому. Тому цей нічний формат доцільний тут, бо розповідати історії впродовж ночі — це щось дуже органічне й архетипічне.

До того ж, я дуже довіряю саме цим хлопцям, бо мені подобається то, що вони роблять. Саме опера в їхньому розумінні та виконанні може відповідати темі «непрОстих». Мені подобається, як ці композитори творять музику, відчувають її та поводяться з нею і абсолютно довіряю їм свій роман. Тепер це їхня опера «непрОсті».

Я переконався, що найбільше неповторності можна віднайти і відчути у тому, що здається подібним і незмінним: у порах року, у стадіях дня, у кольорі трави, у прозорості води, у камінцях на річковому березі...

Уривок з роману «НепрОсті» Тараса Прохаська

Ілля Разумейко, композитор

«Тарас Прохасько — надзвичайний письменник, який не піддається ніякій класифікації, з особливою, дуже музичною мовою. Шукаючи нову форму музичного твору, ми зрозуміли, що це має бути щось радикально відмінне від знаних нам музично-театральних жанрів...

І саме література Прохаська, яка багато в чому «біологічна» та «фізична», виявилася тим, що ми зараз шукаємо в музиці, намагаючись відійти від консервативних концертних форматів. «сонОпера» — це, можна сказати, новий жанр. Найголовніше в ньому те, що наші слухачі сприймають усе дійство вночі, лежачи на матрацах, засинаючи та прокидаючись. Ніхто нікуди не поспішає, ніхто не читає довгих філармонійно-театральних програмок, ніхто не грається мобільним: так народжується нове відчуття часу, яке потрібно для сприйняття шестигодинного твору».

Роман Григорів, композитор

«Щодо інструментарію, то ми тут вирішили розширити його досить екзотичним міксом: крім препарованого роялю, віолончелі та ударних, ми використовуємо вібрафон, toy piano, калімбу, контрабас, трохи розлаштовані скрипку та гітару і навіть друкарську машинку. В деяких сценах звучить текст, голосом самого автора (на допрем’єрному показі його читав актор Дмитро Ярошенко — ред.), а вокальну партію, яка складалася з китайських колискових, виконує співачка Чень Юнь Цзя. Крім того, в другій дії ми покидаємо сцену та розосереджуємося з інструментами по різних куточках зали, утворюючи живі стереоефекти. А пролог і епілог сонОпери, під час яких ми ходимо, граючи на тарілках поміж сплячими слухачами, взагалі чимось нагадує тибетську музичну терапію. 

Виставу на Atlas Weekend ми розглядаємо як допрем’єрний показ, і власне, зараз плануємо разом із Прохаськом створити новий варіант опери, який буде презентовано восени цього року в Києві».