Армійські капелани: Як прикарпатські священники підтримують воїнів на фронті

Їх сила – у дусі. Їх зброя – молитва. Святі отці на передовій. Вони – капелани в українській армії.

Інститут війського капеланства офіційно визнаний у 2009 році . Тоді Міноборони затвердження Положення про Раду у справах душпастирської опіки. Ця структура мала забезпечити релігійні потреби військовослужбовців в зоні бойових дій. Відтак вже не йшлася мова про споконвічні протиріччя конфесій, розповідають священники. А про конституаційне право людини на свободу віросповідання.

Капеланство- це свідомий вибір кожного душпастиря. Один із обов’язків капелана – бути поруч з бійцем, розповідають військові священники. Аби відчути його душевні тривоги та знайти потрібні молитовні слова для зцілення.

В зону бойових дій капелани відправляються за власнийм бажанням. Для цього їм потрібне запрошення військової частини щодо виконнаня духовної місії під час АТО. Священники також підписують контракт з ЗСУ. на встановлений термін служби. Все ж більшість душпастерів працюють в “гарячих точках” на волонтерських задах. Тому офіційна кількість капеланів не відома Переважна більшість отців поєднує цю діяльність з обов’язками парафіяльного священика. Посади капеланів утримуються з розрахунку чисельності війська. На тисячу бійців -один духовний наставник, пише ВЕЖА.

В Україні вже є досвід капеланства. Наші священики були в Косово, Іраку та інших “гарячих точках” світу. Є чому повчитися в США. Там душпаситрів утримує держава. Вони мають армійські пільги, житло, медзабезпечення. Життя капелана страхують на чверть мільйона доларів! Священик має бути фізично підготовлений. І тільки потім йому видають військову форму та капеланський значок.