Чемні та доторканні. Нардепи стануть рівні, як люди?
Українці в електронних петиціях вимагають забирати в нардепів мандати за прогули та позбавити їх недоторканності. Президент навіть дуже не проти. І що ж із цього виросте?
Менше і краще
Минулої п’ятниці Конституційна комісія отримала від свого голови Володимира Гройсманадоручення опрацювати дві пропозиції щодо діяльності народних депутатів. І обидві вони виросли з електронних петицій, які народ писав Президенту, пише Репортер.
Перша – про позбавлення мандату депутата, який без поважних причин пропустив три засідання однієї сесії. Опублікована вона була ще наприкінці серпня й дуже швидко набрала понад 27 тисяч підписів. Текст зовсім простенький:
«Усі народні депутати обрані народом і повинні працювати кожен день для законотворення! За пропуски пленарних засідань депутати мають бути максимально покарані! Якщо всі сидітимуть на своїх місцях, то не буде ніякого кнопкодавства».
Президент Порошенко в офіційній відповіді був цілком згоден із підписантами, зазначив, що прогули є «явищем, властивим для українського парламентаризму», а «встановлення відповідальності народних представників за пропуск без поважних причин є досить поширеним явищем у демократичних державах, зокрема США, Великій Британії, Португалії, Канаді, Бразилії, Індії». В Україні ж усі підстави для дострокового припинення депутатських повноважень перераховані у статті 81 Конституції, а щоб додати туди ще й прогули – треба вносити зміни в основний закон. От над тим, чи можливо це зробити та яким чином, має попрацювати ця сама Конституційна комісія.
Друга петиція – про зменшення кількості нардепів з 450 до 100 людей. «Кількість членів українського парламенту є спадком радянської окупації. У парламенті Московії так само 450 депутатів. Задля економії коштів і зменшення тягарю для українців просимо зменшити їх чисельність» – і так, крім автора петиції, вважають ще 29 тисяч українців. Щоправда, офіційної відповіді від Президента поки що немає. Але саму пропозицію Конституційна комісія вже опрацьовує.
У що саме виллється така ініціатива, спрогнозувати доволі складно. Навіть якщо комісія вирішить, що конче необхідні зміни, і це переросте в проект закону змін до Конституції, його ще має підтримати сама Верховна Рада. Чи проголосують нардепи проти себе?
Рівні – як люди
А от вимога зняти з парламентарів недоторканність вимірюється аж двома петиціями, обидві вони набрали за 25 тисяч підписів і на обидві є відповідь Президента, який, до речі, сам давно проштовхує цю тему.
Так Порошенко нагадує, що ще 16 січня вніс на розгляд Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)». Конституційний суд цей проект схвалив, тож тепер питання – знов до самих нардепів.
Розберемося з тією недоторканністю детальніше. За Конституцією, в Україні недоторканними є три категорії – сам Президент, нардепи і судді. У запропонованому Порошенком проекті про Президента, звісно, не йдеться.
Що ж стосується нардепів, то зараз, аби притягнути будь-кого з них до кримінальної відповідальності, затримати чи арештувати, потрібно отримати згоду Верховної Ради. Як це виглядає, ми всі нещодавно бачили на прикладі Ігоря Мосійчука. Рада зняла з нього недоторканність одразу ж після скандального відео, яке оприлюднив генпрокурор Шокін. Так от, ту норму про згоду парламенту Порошенко пропонує просто викинути з Конституції та арештовувати нардепів, як і всіх решту. Звісно, коли є за що.
Щодо суддів, то нині їх без згоди Ради не можуть затримати чи арештувати до винесення обвинувального вироку. Порошенко ж пропонує, аби згоду на арешт чи затримання до винесення вироку давала не Верховна Рада, а Вища рада юстиції. А якщо суддю зловили при вчиненні або безпосередньо після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, то арештувати його можуть і без цієї згоди.
Усе виглядає доволі логічно, плюс Порошенко наголошує на тому, що скасування недоторканності – це один з елементів програми боротьби з корупцією, на якому наполягає Захід. І нардепи наче й не проти – заяви, що готові голосувати за зняття недоторканності з депутатів та суддів, лунали чи не з кожної фракції у Раді. Але з одним «але» – разом із цим має бути ухвалений і закон про імпічмент Президента.
Як розплутається клубок, ми побачимо вже найближчим часом – Рада має проголосувати ще дев’ять законів для впровадження безвізового режиму з ЄС, один із них – саме про зняття недоторканності. І зробити вони це мають до 9 листопада.
І в них таке є
Недоторканність депутатів закріплена у Конституціях практично всіх розвинених країн. Щоправда, з різними обмеженнями. Найпоширеніше полягає в тому, що згода парламенту на арешт депутата не потрібна, якщо його застали на місці злочину (Німеччина, Греція). У деяких країнах роль відіграє ще й те, наскільки той злочин важкий. Для прикладу, у Фінляндії депутата можна арештувати без згоди, якщо злочин тягне на покарання не менше півроку за ґратами, у Швеції – два роки, у Португалії – три, Хорватії – п’ять.
Цікавий факт: якщо депутат затриманий, вироку ще нема, а в парламенті має відбутися дуже важливе голосування, то його можуть випустити на час роботи сесії – так є у Німеччині та Франції.
А в Японії депутат узагалі має імунітет тільки в період сесії парламенту. У США: «Сенатори і представники мають привілей свободи від арешту під час їхньої присутності на сесії відповідної палати й під час прямування туди та повернення звідти».
Що важливо, більшість конституцій закріплюють норму, за якою депутат не може бути притягнений до відповідальності за те, як він голосує і що говорить у Раді, хіба що йдеться про наклеп. Такий імунітет нардепам дає і наша Конституція і в цій частині жодних змін не передбачено.
