Через бездоріжжя на Рожнявщині люди перекрили проїзд для лісовозів


Минулого четверга о 6 ранку, в час найбільшої активності лісовивозу, перед гірським селом Лугами Спаської ОТГ на Рожнятівщині люди, згідно з попереднім рішенням сільського сходу, заблокували проїзд для автотранспорту лісівників місцевими дорогами двох напрямків: Рожнятів – Липовиця і Рожнятів – ілемня.

Цей 18-кілометровий відтинок автодороги уздовж ріки Чечви – через гірські села Нижній Струтин, Верхній Струтин, Спас, Луги, Суходіл, Липовицю та ілемню став уже хронічною територією напруги. Шутровану грунтівку, яка перебуває в жахливому стані, без стічних канав, лише подекуди розбавлена асфальтовими острівцями-латками, селяни свого часу означили «дорогою життя», а журналісти – «дорогою для поза­шляховиків». За режиму «регіоналів» пікетувальники не одну ніч почергово вартували тут і блокували проїзд важковагового транспорту, пише газета Галичина.

Учасники безстрокової акції – головно жителі Лугів, але є також представники сусідньої Липовиці. Люди вже шостий день блокують лише проїзд транспорту лісогосподарників – державних і приватних, але не створюють жодних перешкод для автомобілів спецпризначення, рейсових автобусів, приватних авто тощо.

...На узбіччі селяни звели тимчасовий дерев’яний прихисток від холоду і дощу, тут є столи і лавки, а в нічний час – освітлення, передбачливо завезли дрова для обігріву тощо. Порядок забезпечують з десяток працівників поліції Рожнятівського відділу Калуського відділення НПУ, і, зі слів чергового на той час офіцера – заступника начальника слідчого відділення Володимира Хемича, за час акції жодних порушень не зафіксовано. У перший день соціального збурення до 16-ї години до людей не навідалися ні представники районної влади, ні дорожні чиновники. Тож пікетувальники мають намір стояти до кінця, а якщо акція не допоможе – їхати до райцентру.

Степан МАКСИМІВ, депутат сільської ради Спаської ОТГ:

– Наша акція протесту мирна і відбувається за рішенням сходу жителів села Лугів. У нас давно немає належної дороги, а зрушити з місця цю проблему іншими шляхами нам не вдалося. Хочемо попередити владу, що стоятимемо до кінця – аж поки у селі – від нижнього моста до моста верхнього – дорожники не зроблять капітальний ремонт дороги з асфальтовим покриттям, як кажуть, від «а до я». У деяких селах липовицького напрямку маленькими шматочками подекуди полатали дорогу, але то все – окозамилювання. Та наше село навіть у цьому оминули, а з людьми не порахувалися. Тож ми наразі не пропускаємо лише важковагові лісовози Брошнівського держлісгоспу і приватних лісозаготівельників. Про це їх повідомили завчасно. Мости небезпечні, жодних обмежувальних знаків нема, вони аж «стогнуть» навіть від проїзду легковиків, а що вже казати про багатотонні ваговози по 40 кубів деревини. Хіба їх хтось перевіряє! За добу селом проїжджає не менше 20 таких лісовозів. Наша ОТГ від приватних лісозаготівельників не має жодного хісна, бо їхні фірми зареєстровано хтозна-де, але не в Лугах. Влада про нас забула, ніхто не зважає ні на людей, ні на охорону довкілля, але ми знаємо, що Бог нас не покине.

...Хоч якість автодоріг на Прикарпатті стала відчутно кращою, ніж у попередні роки, та їх пере­криття чи блокування почастішали, а географія акцій відчутно розширилася. Очевидно, людям терпець вривається не лише через жахливий стан шляхів чи дається взнаки давній галицький менталітет рівняння на сусіда, а й тому що «мова» таких дорожніх акцій протесту останнім часом видається найбільш зрозумілою й дохідливою не лише для дорожників. Та якщо люди для вирішення своїх наболілих проблем з відчаю вимушені вдаватися до «вуличного» спілкування з чиновниками, то це означає, що влада неналежно виконує делеговані їй повноваження – не може чи не вміє працювати або не чує чи не хоче чути своїх годувальників.