Чи отримає дах над головою прикарпатський сирота, що два тижні "гостював" у полоні терористів?

Напевне немає в місті людей, які б чули історію волонтера з Прикарпаття Ігоря Лещишина.

Ігор  – сирота із Снятинського дитячого будинку-інтернату. Він перебував там більше року, звідки втік в Київ на Євромайдан. Коли йому виповнилося 18 років хлопець взяв всі свої заощадження, що збирав на придбання житла та самотужки повіз на схід гуманітарну допомогу батальйону “Айдар”.

Дорогою потрапив у полон до сепаратистів, де пробув два тижні. Хлопцеві вдалося звільнитися завдяки обміну полонених. 

Після повернення додому влада вирішила виділити Ігорю Лещишину 75 тисяч гривень з обласного та 80 тисяч гривень з міського бюджетів для купівлі житла. Загалом, будинок для юнака коштував 155 тисяч гривень.

Перед його придбанням про майбутнє помешкання хлопчини активісти писали на сторінці “Житло для Ігоря Лещишина” у соцмережі Facebook.

"Ігор вирішив придбати цегляний будинок в центрі села Стратин Рогатинського району (15 км.від Рогатина), біля будинку асфальтована дорога. Площа - 97,5 м.кв., 4 кімнати та коридор. В будинку газ, світло, дерев'яна підлога, подвійні дерев'яні вікна, меблі, горище, погріб. Літна кухня 28.2, є газова плитка та пічка, кладовка, меблі. Стайня, стодола, криниця 12 метрів глибини, чиста вода, придатна для споживання. Загальна площа землі 23,3 сотих", - повідомляли волонтери.

Тож через кілька днів було оформлено купівлю помешкання.

"5 грудня було підписано договір купівлі-продажу. Тепер Ігор та його неповнолітній брат Іван є власниками житла та земельної ділянки в селі Стратин Рогатинського району. Домоволодіння придбано за рахунок коштів міського та обласного бюджетів. Дякуємо людям, які надали Ігорю матеріальну грошову допомогу, дані кошти частково передані Ігорю, а частина піде на благоустрій житла. Сьогодні, 12 грудня продавці передали ключі. Наступного тижня Ігор прийме господарку", - написали тоді у спільноті.

Та нещодавно на  засіданні Координаційного комітету допомоги пораненим під час АТО антитерористичної операції знову зайшла мова про  придбання житла для сироти Ігоря Лещишина. Тож кореспонденти Бліц-Інфо вирішили з'ясувати, що трапилось із житлом, придбаним на початку зими. 

Як розповів у розмові з кореспондентом "Бліц-Інфо" Ігор Лещишин, будинок виявився непридатним для життя. Каже, він там бував та спілкувався з сусідами. Майже всі вони -  старші люди, бо молодь фактично виїхала.  Тож у селі немає роботи, немає магазинів. Окрім того, до нього тільки два рази на день ходить автобус –– зранку та ввечері.  

"Коли приїхали депутати облради, вони звернули увагу на те, що половина вікон випадає. Коли подивитися на зовнішній вигляд будинку, то він виглядає не погано, а насправді… Мені тоді сказали, що це життя не для мене, а саме Ярослава Ульванська. Вона мені і зараз допомагає", - розповідає хлопець.

За словами Лещишина, Ульванська тоді зауважила, що потрібно було шукати житло ближче до Івано-Франківська.

"Соціальна служба поспішала із купівлею житла, а потрібно було почекати, розглянути різні варіанти", - вважає Ігор.

На запитання де він зараз живе, хлопець знизує плечима. 

"Зараз ніде не живу, ночую - як бомж - на вулиці. В те село я більше не поїду… ", - стверджує Лещишин.

Заступник директора департаменту соцполітики Ярослава Ульванська каже, що вирішила допомогти сироті як депутат облради. За її словами, купівлею будинку займався міський центр соціальних служб сім'ї, дітей та молоді. Вони ж їздили, вибирали та погоджувати житло. Та коли прийшлося жити - він виявився непридатним.

"Як вони могли за таку ціну купити будинок у вимираючому селі, де у школі навчаються тільки 12 дітей, мені невідомо. Як тільки Ігор туди переїхав, то одразу ж звернувся до нас з проблемою: до будинку неможливо підключити газ та світло. Опісля ми з депутатами обласної ради поїхали до нього і самі у цьому перконалися. Газовики відмовили підключати газ. Якщо будинок не опалюється і на протязі багатьох років ніхто у ньому не жив – розумієте у якому він стані. Перед тим, як Ігоря туди поселити, потрібно було зробити капітальний ремонт. Тепер ж думаємо над придбанням квартири в Івано-Франківську", - зауважила Ульванська.

Наостанок чиновниця зазначила, що питання придбання квартири для Ігоря стоїть на контролі голови ОДА Олега Гончарука та міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді. Хоча й резюмувала, що перед тим як придбати йому квартиру потрібно продати хату, адже вона вже записана на сироту.

Натомість директор міського центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді Леся Дикун інформацію про непридатність будинку заперечує.

"З будинком все в порядку. Газ підключать коли там мешкатиме людина. Також немає ніяких проблем з вікнами. Для мене це дивно коли хтось говорить, що садиба є непридатною для життя", -  каже Дикун.

Складається враження, що немає "крайнього" у цьому питанні, бо в кожного своя правда. Натомість, фактом є те, що сирота й досі немає де прихилитися. Адже, як запевняє хлопчина, в той будинок він не повернеться....