Цього тижня до Франківська приїдуть учасники Всеукраїнського мотопробігу єдності

Вранці 23 липня із середмістя Ужгорода розпочнеться всеукраїнський мотопробіг, мета якого – показати єдність українців, незалежно від релігійної конфесії, етнічного походження, мови спілкування.

Байкери (мотоциклісти) планують проїхати через усю країну, відвідати оборонців України у Маріуполі та в Чонгарі. Закінчиться мотопробіг у сакральному місці України – на острові Хортиця (Запоріжжя). Деталі розповів ініціатор мотопробігу Микола Спірідонов в інтерв’ю для Радіо Свобода.

– Наша мотивація наступна: своїм прикладом ми доводимо, що можемо об’єднуватись, незалежно від того, до якого народу належимо чи якою мовою спілкуємось. Адже найголовніше – це те, що ми – українці, ми – патріоти України. І наш мотопробіг, який проходить крізь усю країну, це й демонструє. Також ми хочемо продемонструвати свою повагу до захисників України. У наших планах – заїхати на третю лінію оборони країни, поспілкуватися з хлопцями та показати, що вони незабуті. Ці люди роблять вкрай важливу для усіх нас справу, ми хочемо їх підтримати, адже не кожен може бути воїном, але кожен, хто вболіває за Україну, може знайти можливість і воїнам допомогти. Дозвіл на перебування на третій лінії ми вже отримали.

– А яким буде маршрут мотопробігу?

– Вранці 23 липня ми стартуємо з Ужгорода, через Стрий їдемо до Івано-Франківська: у цьому місті, як і в Ужгороді, до нас вийдуть керівники міста та області, підпишуть прапори (власне, підписи на прапорах будуть ставити в усіх містах, де ми зупиняємось). Зазначу, що ми веземо з собою державний прапор України і прапор кримськотатарського народу – у фіналі мотопробігу ми їх піднімемо над Хортицею. З Івано-Франківська ми їдемо до Львова, де залишаємось на ночівлю, а наступного ранку виїжджаємо у напрямку Києва, але до столиці їхати плануємо не напряму.

– Два роки тому ви їхали із Львова до Києва через Житомир, а чому цього року маршрут змінений?

– Так, ми ускладнили, чи то подовжили маршрут, щоб охопити якнайбільше населених пунктів і територій по дорозі. Тим більше, що представники цих міст самі до нас звернулися з проханням, щоб ми до них заїхали. Тому до Києва цього разу ми будемо їхати через Тернопільщину, Хмельниччину, Вінницьку область. А вже тоді у нас – Житомир і славне місто Коростишів: два роки тому міський голова цього міста першим нас запросив і місцева громада нас тоді дуже тепло зустріла. Тож ми із задоволенням знову заїдемо у Коростишів. І вже звідти поїдемо на Київ.

– Яка програма перебування у Києві?

– Маю підтвердження, що нас зустрічатимуть керівники Київської обласної держадміністрації, а ще ми хотіли би побачитися з міським головою столиці України. У Києві маємо бути ввечері 25 липня, переночувати і вранці 26 липня з Софійської площі виїжджати далі на схід. Якщо точно, їдемо на Полтаву і на Дніпро, де до нас долучаються місцеві байкери. Тут ми ночуємо, і наступного ранку всі разом прямуємо далі на Донеччину.

– Оскільки ви маєте дозвіл на перебування у районі ООС, до кого з оборонців України їдете?

– Ми їдемо до Маріуполя, там і будемо бачитися з нашими бійцями. Після цього у нас – Бердянськ, Мелітополь, Чонгар. І звідти після спілкування з нашими оборонцями ми виходимо «на фінішну пряму» – їдемо у Запоріжжя.

– А чому саме Запоріжжя обране як місто, де буде закінчено мотопробіг?

– Для мене і багатьох моїх друзів Запоріжжя – не просто один з індустріальних центрів країни, не просто обласний центр, це також своєрідне «місце сили», я кажу про Хортицю. На острові на нас чекатимуть не лише керівники міста та області, а ще й кінний театр і козаки, і, думаю, представник місцевих патріотичних організацій. Місцевим керівникам і громаді ми вручимо підписані під час пробігу прапори, вони їх піднімуть над Хортицею – це буде знакова подія, адже ці прапори з нами їдуть через всю Україну, ми таким чином демонструємо нашу єдність.

– Чи політика присутня у мотопробігу?

– Категорично ні! Наш мотопробіг жодним чином не пов’язаний з жодною політичною силою. У нас «поза законом» будь-які партійні прапори чи символіка, піар-акції тощо. Натомість пересічні українці, які живуть у різних містах країни, можуть сідати на свій мотоцикл або машину і їхати з нами. З досвіду мотопробігу скажу наступне: доволі часто нас зустрічають на одному кордоні певної області і їдуть з нами до другого кордону. Або ж долучаються до нас в якомусь місті та їдуть частину маршруту. Це, знов-таки, демонструє єдність українців і нашу відкритість світові.