Дністровський каньйон: Народження з безодні

news-image: Дністровський каньйон: Народження з безодні
Дністровський каньйон причаровує. Незвичне поєднання червонуватих скель і ясно-смарагдових буйних лісів перехоплює подих.

Тихий хлюпіт весла посеред водного плеса, співи птаства з берегів і крутосхили, що звідусіль обступають човнярів, наповнюють серце і душу благоговійним трепетом. Довкола буяє життя у його первозданному і неторканому вигляді – це останній прихисток дикої природи, яку на рівнині більше ніде знайти вже не вдасться. Багатство флори і фауни Дністровського каньйону вражає – понад 1000 видів рослин і 250 видів хребетних тварин, а кількість видів комах та інших дрібних істот ведеться на десятки тисяч… Яким же чином природа створила таку неймовірну екосистему?…, пише Станіславівський натураліст.

У Дністровському каньйоні збереглась ще неторканою дика природа

У Дністровському каньйоні збереглась ще неторканою дика природа

Дністер мільйоноліттями вгризався у скелі, поволі вимиваючи глибоку долину. Але це лише події останнього мільйоноліття, передісторія ж виникнення одного із семи чудес України своїми початками сягає найдревніших часів – понад 2,5 мільярдів років. Увесь цей час на теренах Поділля хлюпались хвилі морів та океанів, які нагромаджували потужні товщі осадових відкладів. Тепер мандрівник, пропливаючи вздовж берегів Дністра, має неймовірну нагоду зазирнути у минуле нашої планети. Проте, така подорож в часі можлива лише з допомогою фахівця-геолога, який безпомилково покаже матеріалізований у камені час…

Береги Дністра, наче галицький пляцок, нашаровані гірськими породами

Береги Дністра, наче галицький пляцок, нашаровані гірськими породами

Береги Дністра нагадують “галицький пляцок” – відклади різних періодів строкато нашаровані один на інший. На вершинах каньйону розташовані наймолодші породи, а чим ближче до водного плеса, тим старішими вони стають… Найцікавіше, те що породи залягають майже рівними непорушеними шарами з дуже незначним нахилом до південного сходу. В окремих місцях спостерігаються значні накопичення якогось одного часу, а у інших місцях – іншого. Це пояснюється поступовим заповненням морських западин у різні періоди й зміни рельєфу дна. Особливістю Дністровського каньйону є те, що він розпочинається відкладами юрського та крейдового періодів поблизу с. Нижнів Івано-Франківської області, а закінчується набагато древнішими – Силурійськими, в околицях с. Трубчин Тернопільської області. Впродовж усіх 250 кілометрів можна спостерігати виходи все більш древніших порід. Але розпочнемо із самого початку…

Найдревніші скелі Дністровського каньйону, які виходять на білий світ, датуються едиакарським періодом кінця протерозойської ери – 680-570 млн. років тому. Саме тим часом, коли з’явилися перші багатоклітинні організми. Істоти того часу настільки несхожі будь-яких сучасних, що вчені досі ламають голови як їх класифікувати. Едиакарські скелі найкраще помітні у східній частині каньйону в районі Збруча, а от древніші породи залягають на значній глибині й не розмиті Дністром.

Едиакарське море, на перший погляд, непомітно змінилось кембрійським (540-490 млн. років тому) – у ньому як плескалися хвилі, так і продовжували хлюпатись далі, проте, у водних глибинах змінилось саме життя. Воно бурхливо розвивалось, часом набуваючи незвичайних форм. У цей час поволі нашаровувались зеленкуваті пісковики, сині глини, яскраво забарвлені алевроліти, глинисті сланці з фосфоритами. У цих відкладах вчені знаходять відбитки різноманітних найдревніших, на території України, організмів. Але найбільші відкладення вапняків, мерґелів і алевролітів припадають на пізніший час – силурійський період (440-414 млн. років тому).

У верхньому силурі, море, у східній частині сучасного Дністровського каньйону дуже міліє, – виникають численні лагуни, де накопичуються вапняки. А на заході силурійське море зберігає значні глибини. Тут дуже часто знаходять скам’янілі рештки строматопорових коралів, табулятових коралів, морських лілей, офіур, плечоногих та інших тварин того часу.

Червоні скелі Дністровського каньйону...

Червоні скелі Дністровського каньйону...

Візитівкою Дністровського каньйону є червоні пісковики відкладені у час нижнього девону (415-400 млн. років тому) – це єдині девонські відклади на території України. Девонські пісковики надають червонуватого забарвлення ґрунтам, що найбільше заворожує туристів. У геологічному літописі каньйону з девонського періоду відбувається величезна прогалина тривалістю близько 250-270 млн. років, аж до пізнього юрського періоду, коли знову виявлені накопичення осадових порід.

У крейдовому періоді море дуже міліє – повсюдно відкладаються піски й товщі ріні з галькою. Подекуди над поверхнею здіймаються дрібні острівці, а на північний схід від території сучасного Поділля підіймається великий острів українського кристалічного щита. Саме на цей острів 65 мільйонів років тому впали Бовтиський та Зеленогайський метеорити, які, разом із астероїдом Чіксулуб, поклали край мезозойській ері й динозаврам.

Панорама Дністра в околицях сіл Передівання та Іване Золоте

Панорама Дністра в околицях сіл Передівання та Іване Золоте

З початком кайнозойської ери 65 млн. років тому терени Дністровського каньйону все ще займає мілке і тепле море з дрібними лагунами та острівцями. На його сході, з півночі на південь, широкою смугою, через сучасні Тернопільську та Хмельницьку області, простягся величезний бар’єрний кораловий риф, який тепер відомий під назвою Товтри і Медобори. Наприкінці Олігоцену – близько 25 млн. років тому, – під натиском Африки, по всій Європі розпочалось Альпійське горотворення.

Величезною дугою від Альп до Балкан з моря виступили Карпати, які, натиснувши на сучасне Поділля, спричинили його – тоді ще морського дна – розламування. Крайні терени подільської плити дуже швидко провалились у земні надра, утворивши зовнішню частину передкарпатського крайового прогину.

Одночасно почалось опускання всього Поділля і Передкарпаття, на території яких утворилось Сарматське море. З ростом Карпат, знову відбулось підняття всієї території. Море відступало на південний схід, а у слід за ним побігли річки, і первісний Дністер також. Його руслом став величезний розлом, який нині ми називаємо Дністровським каньйоном, а сталось це близько мільйона років років тому, коли морські води цілком відступили до теперішнього басейну Чорного моря.

За понад мільйоноліття ріка промила мальовничу долину, якою нині, із захопленням, мандрують туристи. Дністровський каньйон – це величезна книга, і треба бути уважним читачем, аби її прочитати…


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 01.08.2018 20:28