До Івано-Франківська привезли мощі Матері Терези

Для молитовного поклоніння з Калькутти до Івано-Франківська привезли святі реліквії – мощі блаженнішої Матері Терези.

Мощі виставили у храмі святих Володимира та Ольги на вулиці Вовчинецькій, поруч Велесу. Про це повідомляють на сторінці парафії у соцмережі Facebook.

Довідково: Блаженна Тереза (1910-1997) – католицька монахиня, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру 1979 року. Понад 40 років допомагала злиденним, хворим і сиротам у м. Калькутта (Індія). Агнес, саме таким було її світське ім’я, народилася в м. Скоп’є (сучасна Македонія). У 18 років вона вступила до місіонерської організації «Сестри Лорето». Згодом поїхала до Індії, де подалася до монастиря Дарджилінг, розташованого в Гімалаях. У 1931 році вона прийняла першу обітницю, обравши собі ім’я Тереза на честь Терези де Ліз’є, покровительки місіонерів. У 1937 році стала монахинею. Деякий час Тереза викладала в монастирській школі. Однак у 1946 році, під час подорожі до монастиря  Дарджилінг, вона відчула те, що згодом назве покликанням: «Я повинна йти допомагати бідним, бути з ними».

Мати Тереза заснувала школу в Мотиджгілі, а згодом стала піклуватися про голодних і знедолених. Незабаром індійська влада дізналася про старання монахині і висловила їй вдячність, сприяючи їй у праці. У 1950 році Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка згодом трансформувалась у доброчинні місії. Завдання місій, як говорила блаженна Тереза, «дбати про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених - усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, за людей, що стали тягарем для громади, від яких усі відсахуються». Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у м. Калькутті. Нині це вже 4000 монахинь. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, перестарілими, алкоголіками, бідними й бездомними, допомагають жертвам стихійних лих, епідемій та голоду.

У 1952 році блаженна Тереза відкрила в м. Калькутті перший притулок для вмираючих. Люди, які потрапляли туди, діставали медичну допомогу й могли померти з гідністю і дотриманням обрядів їхньої віри. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої ще під назвою «проказа», і назвала цей притулок «Шанті Наґар» (Місто миру). Також у Калькутті було відкрито декілька клінік.