Емоційне вигорання: які професії під прицілом

42% українців переконані, що працівники закладів освіти перебувають в умовах емоційного перевантаження частіше, аніж представники інших професійних галузей. Саме тому освітяни більш схильні до синдрому емоційного вигорання.

Разом із тим, на думку респондентів, журналісти потерпають від цього «симптому нашого часу» значно меншою мірою. Проте, представники яких професій більше за інших схильні до емоційного професійного вигорання та які методи протистояння цьому стану вважаються дієвими, дізнавалися у своєму новому дослідженні спеціалісти Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

На думку українців, до ТОП-5 професій, представники яких більше за інших перебувають у зоні ризику, наражаючись на те, щоб відчути й пережити стан емоційного вигорання, належать учителі, медики, банкіри, соціальні працівники та продавці. Дані опитування демонструють, що саме представники соціономічних професій (тип роботи «людина – людина») більше за інших схильні до СЕВ (синдрому емоційного вигорання).

Українці вважають, що вихователі та вчителі є найбільш схильними до нервових перенавантажень та емоційного вигорання. 42% опитаних переконані, що саме працівники освітніх закладів найчастіше переживають стреси на роботі. «Не відстають» від освітян і медичні працівники. Кожен четвертий респондент вважає, що у зв’язку із постійною відповідальністю за життя та здоров’я пацієнтів, медики також доволі часто відчувають нервове перенапруження, що може призвести до СЕВ. Така ж кількість опитаних (25%) думають, що неабияке навантаження відчувають і працівники фінансової сфери.

Кожен п’ятий українець переконаний, що соціальні працівники доволі часто страждають від емоційного вигорання. Респонденти вважають, що специфіка їхньої роботи передбачає глибоке занурення у непрості проблеми людей, які звертаються по допомогу до центрів соціальних служб.

19% українців зазначають, що продавці також перебувають у зоні ризику появи емоційних розладів та стресу. Учасники опитування зауважують, що обслуговування покупців у магазинах, торгових центрах, на базарах може спричиняти не просто втому, але й емоційне перенавантаження.

Значна кількість українців (14%) переконана, що працівники правоохоронних органів, котрі працюють із жертвами злочинів та з правопорушниками, також постійно перебувають під загрозою отримання психологічної травми, а разом із тим – і емоційного вигорання.

Під прицілом СЕВ, на думку 13% українців, перебувають і працівники творчих професій, бо мають нестандартне сприйняття навколишнього світу. 12% опитаних зауважують, що емоційне вигорання не оминає і фахівців IT-сфери, адже сьогодні вони не просто сидять за моніторами, але й спілкуються із замовниками і не тільки. Водночас кожен десятий респондент зауважив, що коучів та психологів теж можуть спіткати емоційні проблеми і, як результат, СЕВ. Адже, на думку українців, саме ці спеціалісти, допомагаючи іншим, і самі наражаються на небезпеку перейняти від своїх пацієнтів негативні емоції.

А от представники мас-медіа, маркетологи та спеціалісти PR-галузі, на думку українців, потерпають від синдрому емоційного вигорання значно менше.

Понад половина українців сьогодні перебувають у стані емоційного вигорання. Кожен третій працівник мав досвід перебування у такому стані, але на сьогодні їхнє емоційне здоров’я не викликає жодних хвилювань.

Тож яким чином українці справляються з емоційними проблемами загалом і з синдромом емоційного вигорання зокрема? 47% респондентів вважають, що заняття улюбленою справою – це найкращий спосіб боротьби з будь-якими емоційними та психологічними проблемами. 40% українців переконані, що діяти потрібно радикально, а тому вбачають єдиний ефективний спосіб боротьби з емоційною дисгармонією – зміна роботи.

Третина українців переконані, що від відчуття перевтоми допоможе позбутися лише здоровий та повноцінний сон. За допомогою спорту намагаються вирішити проблему з внутрішнім дискомфортом та відчуттям підвищеної стурбованості ще третина опитаних. Вони чимало часу присвячують активному відпочинку, проводять вихідні на спортивних майданчиках, у залах.

Кожен четвертий респондент зазначає, що єдиним ефективним методом боротьби з перевтомою чи нервовим перенавантаженням є довготривалий відпочинок. Натомість 24% респондентів вважають, що на відпочинок не варто витрачати багато часу. Цілком досить провести вихідні без думок про роботу.

Водночас 22% українців наголошують на тому, що про свій емоційний стан потрібно дбати постійно – вчитися розподіляти час на роботу та відпочинок, а також визначати пріоритети. Якщо людина проводитиме весь час на роботі, то її постійно супроводжуватиме відчуття емоційного вигорання.

14% респондентів знаходять розраду в родинному колі, бо вважають, що саме за підтримки рідних людина здатна впоратися зі своїми проблемами.

Не набули широкого поширення серед українців такі методи профілактики та боротьби з емоційним вигоранням, як медитації чи аутотренінги. Лише 7% опитаних практикували такі інструменти роботи з собою.

Як свідчить опитування, з метою оздоровлення та боротьби з емоційним вигоранням, українці надають перевагу перебуванню з рідними, а також заняттю улюбленим хобі чи спортом.

Дані були отримані в результаті опитування зареєстрованих користувачів сайту hh.ua, проведеного у квітні 2017 року. В опитуванні взяли участь 857 респондентів з різних регіонів України.