Франківськ атакує сміття. Як мерія планує боротися з відходами

news-image: Франківськ атакує сміття. Як мерія планує боротися з відходами
У вівторок, 12 червня, у селі Рибне на КП «Полігон» відкрили лінію сортування відходів. Місту новація обійшлася в шість мільйонів, ще стільки ж дала область. А на чергове засідання виконкому винесли нові правила сортування сміття.

Здавалося б, тепер усі відходи посортуємо, здамо на переробку і буде на одну проблему менше. Правда?

Сортувати й переробляти

Сортувальну лінію відкривали традиційно – з оптимістичними промовами та перерізанням стрічки, пише Репортер. Голова облради Олександр Сич нагадав, що сміття – друга проблема області після доріг. І навіть декларував готовність допомогти Івано-Франківську із будівництвом сміттєпереробного заводу. Але тільки якщо місто візьме процес у свої руки. Бо, за його словами, основну частину сміття продукує саме Франківськ. Мер Руслан Марцінків запросив на сортувальну лінію працівників, пообіцяв незабаром звести для них робочі будиночки й душові.

«Сміття треба не лише сортувати, а й вчитися переробляти. Це може бути хорошим бізнесом. І після доріг сміття – це перша проб­лема в області», – сказав Сич.

«Ми підписали меморандум з Міноборони щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Щоб загрузити такий завод, потрібні зусилля не лише міста, а й області», – додав Марцінків.

На останній сесії депутати міськради одноголосно погодили цей меморандум з Міноборони та ОДА. Міністерство готове передати під завод земельну ділянку площею майже 10 га у Рибному. Натомість місто допоможе вирішити житлові питання військовослужбовців. Марцінків каже, мова йде про кілька квартир.

Будівництво заводу коштуватиме щонайменше 20 млн євро. За словами Руслана Марцінківа, в нього були переговори з європейськими партнерами – вони готові допомогти.

Далі чиновників проводять у приміщення сортувальної лінії, яке на сонці вже напеклося. Всередині працівниці одягають респіратори й рукавиці. Поряд із кожною – контейнер, вміст якого зсипається до більших ємностей, що стоять під лінією. Лінію запускають, стрічка повільно повзе. На перше сміття треба трохи зачекати.

Екскаватор навантажує відходи ковшем на стрічку, двоє працівників поправляють усе руками, аби сміття йшло рівномірно. Далі – барабан сепаратора, де відсіюються дрібні відходи й пісок. Звідти сміття йде на сортувальну лінію.

Із першими ПЕТ-пляшками суне сморід і більшає мух. Стояти поряд стає важче. Спершу сміття небагато, але потім його стільки, що не встигаєш перебирати, каже одна з працівниць. Вона додає, що швидкостей у лінії є кілька, ця – найповільніша.

«Два перші пости відбирають папір і картон. Наступні два – білу ПЕТ-пляшку, ще два – голубу, наступні два – кольорову, – коментує процес директор КП «Полігон» Юрій Мороз. – Останні сортують скло. Наприкінці магніт фільтрує метал. Відсортоване сміття будемо поки що зберігати на полігоні. А коли назбираємо достатньо, то вивеземо виробникам на схід. Там приймають дорожче».

За словами Мороза, вони вже замовили у локомотиворемонтного заводу ангар над лінією. Там можна буде зберігати відсортоване сміття.

Нині на сміттєсортувальній лінії є 15 людей, працюватимуть три дні на тиждень. Загалом планують набрати 45. Також Юрій Мороз планує співпрацювати і з ромами, які живуть неподалік полігону – готовий брати їх на роботу, якщо погодяться.

Директор полігону говорить, що вже вдавалося відсортувати за зміну 25 тонн сміття. Повна потужність лінії – 50 тонн. А за добу полігон отримує в середньому 250 тонн. Цифри не дуже сходяться. Втім, він пояснює, що відходи з ринку перебирати не треба, бо це органіка, а ще є будівельне сміття. Тож, в принципі, лінії мало б вистачити.

П’ять років на еволюцію

Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак готує на розгляд виконкому нові правила сортування відходів. Згідно з ними, кожен мешканець повинен розділяти сміття на чотири фракції та викидати в окремі контейнери.

У жовтий сміттєвий контейнер – метал і пластикові вироби без залишків їжі. Сюди не можна кидати банки з-під лаків, фарб чи автомобільного масла, лікарські засоби та їх упакування, автомобільні запчастини, побутову техніку, батарейки.

Окремий синій контейнер буде для паперових відходів, але без паперових рушників, серветок, шпалер, підгузків, упакування з-під молока та соку, мішків з-під будматеріалів, лакованих чи вкритих фольгою паперових виробів.

У зелений можна викидати скляні пляшки та банки з-під води, напоїв, алкоголю, олії чи навіть парфумів чи іншої косметики у скляній тарі. Не можна до нього кидати кераміку, порцеляну, кришталь, фаянс, глиняні вазони, скло від окулярів, термостійкі скляні вироби, лампи, дзеркала, віконні шиби, монітори, скляну тару з-під розчинників та масел, ліків, термометри та шприци.

Коричневий сміттєвий контейнер призначений для харчових та інших біовідходів: залишків їжі чи лушпиння, скошеної газонокосаркою трави, тирси, кори, листя і квітів.

Усі небезпечні та інші відходи можна буде здавати лише у спеціально облаштовані пункти утилізації.

За словами Смушака, нові правила впроваджуватимуть поступово, після нових конкурсів на вивезення побутових відходів. Почнуть з комунальних підприємств, шкіл, садків, лікарень.

«Ці правила не означають, що з їх прийняттям має початися сортування сміття. Такий шлях буде мертвим, – говорить Михайло Смушак. – Бо ще треба підготувати свідомість й відповідальність мешканців, а також матеріально-технічну базу».

Каже, почнуть з дітей – розроблять спеціальні уроки із сортування сміття у школах і садках. Також агітуватимуть до сортування з білбордів і місцевих телеканалів.

У Франківську про сортування сміття йдеться вже не перший рік. Окремі контейнери для ПЕТ-пляшки вже стоять чи не в кожному дворі. А з 1 жовтня 2017 року великогабаритне й будівельне сміття потрібно вивозити на полігон чи на територію перевізників відходів. ПрАТ «АТП-0928» вже встановило в окремих районах міста контейнери з розподілом на сухе й вологе сміття. На кожному з них зображено, в який контейнер та які саме відходи дозволено викидати. Але цих правил дотримуються далеко не всі.

«Того, що нині є, недостатньо для повноцінного сортування, тож ми вирішили обрати такий еволюційний шлях. Ми не готові до сортування – немає машин, які б вивозили сортоване сміття окремо, – говорить Михайло Смушак. – Маємо до п’яти років часу, щоб еволюційним шляхом запровадити роздільний збір. Місто візьме на себе пропаганду та встановить кілька майданчиків для сортування в центрі, аби показати приклад».

За словами Смушака, фінансово основний тягар має лягти на перевізників побутових відходів, які виграють тендер. Перші такі конкурси проведуть у березні 2019 року.

Досвід Європи

За підсумками 2017 року Німеччина має найкращий рівень переробки у світі. Австрія – друге місце, далі Південна Корея та Уельс. Їм вдалося переробити від 52 до 56 % своїх муніципальних відходів. Швейцарія, що на п’ятому місці, переробляє майже половину.

У Німеччині люди сортують сміття у шість різних контейнерів: чорний – для загальних відходів, блакитний – для паперу, жовтий – для пластику, білий – для прозорого скла, зелений – для кольорового скла та коричневий – для компосту.

Таке сортування дозволяє уряду заощаджувати на сортуванні. Крім того, це зменшує забруднення сміття, що може зіпсувати усю партію вторсировини. Це, звісно, не прийшло за одну ніч, але з часом стало звичкою і навіть приводом для гордості.

У Франції з 2000 року роздільний збір сміття зріс більш ніж на 80 %. В середньому кожен француз платить за утилізацію відходів 120 євро на рік.

А у сусідній з нами Польщі нині працюють над закритим циклом використання – пообіцяли ЄС до 2020 року переробляти 50 % усього сміття. Крім того, там закрили шкідливі сміттєзвалища й модернізували ті, що досі діють.

І на переробці в Європі не зупиняються. Виробники також шукають способи зменшити виробництво пластику. Компанія LEGO, що виготовляє конструктори, планує робити деталі з поліетилену на основі цукрової тростини. А в Амстердамі (Голландія) нещодавно відкрили перший у світі супермаркет з відділом «без пластику», де пропонують понад 700 продуктів без пластикової упаковки. До кінця 2018 року планують відкрити подібні відділи у 74 філіях по всій країні.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 18.06.2018 07:17