Галина Максимів: Щастя – це пташка, що сідає на долоню і зворушує серцебиттям


Галина Максимів, 34 роки, м. Долина Івано-Франківської області. Журналістка, редакторка, перекладачка, письменниця, науковець. Закінчила Українську академію друкарства. Літературний напрям, в якому працює – «магічний реалізм».

Переможниця понад 40 літературних всеукраїнських та міжнародних змагань. За результатами І Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози на кращу книгу року «Крилатий лев» (2016) творчий доробок – «Книга амазонок»  визнана кращою книгою 2016 року. Співавтор  монографії «Історія Долини» (2015),  поетичної  Антології бойківського краю «Поезії засвічена зоря» (2017), поетичної антології «М’ята» (2018).

"Для кожного щастя є своїм, особливим, неповторним подарунком від долі. Нема універсального рецепту щастя", – розповідає Галина Максимів – героїня рубрики Щастя на НародUA.

Люблю читати, подорожувати, невиправна мрійниця й романтик.

Що таке щастя?

Щастя – це просто бути. Просто  радіти. Просто жити.

Щастя –  щоб рідні і друзі були здорові і нічим не журилися.

Щастя – це мій внутрішній  душевний спокій.

Щастя – це тигрик, який іде поруч, і ти можеш його погладити.

Щастя – це пташка, що сідає на твою долоню і зворушує серцебиттям.

Щастя – це квітка, котра виросла з посіяної тобою  насінини.

Щастя – це сонячний світанок і тихий теплий  вечір.

Щастя –  це кохана людина завжди, і в думках,  це взаємна  вірність, відданість, пристрасть…

Але це ще не все, що я скажу про Щастя.

Щастя – не мільйон доларів, не смарагди, не жар-птиця і не золота рибка.

Щастя також  буває розчуленим, заплаканим, втомленим, невиспаним, недужим. Його треба  інколи втішити, розрадити, розвіяти втому і наколисати сну, оздоровити добрим словом, поцілунком, турботою. І тоді не примарним, а справжнім  у  твоїй мандрівці Життям  буде острів, де живе  Щастя.

Для кожного щастя є своїм, особливим, неповторним подарунком від долі.

Нема універсального рецепту щастя. Хоча…

Хочеш бути щасливим – будь ним!

А  для  людей творчих, для письменників  я скажу: «Щастя – дописати до крапки і …починати нове речення!»