Галина Максимів: Щастя – це пташка, що сідає на долоню і зворушує серцебиттям
Галина Максимів, 34 роки, м. Долина Івано-Франківської області. Журналістка, редакторка, перекладачка, письменниця, науковець. Закінчила Українську академію друкарства. Літературний напрям, в якому працює – «магічний реалізм».
Переможниця понад 40 літературних всеукраїнських та міжнародних змагань. За результатами І Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози на кращу книгу року «Крилатий лев» (2016) творчий доробок – «Книга амазонок» визнана кращою книгою 2016 року. Співавтор монографії «Історія Долини» (2015), поетичної Антології бойківського краю «Поезії засвічена зоря» (2017), поетичної антології «М’ята» (2018).
"Для кожного щастя є своїм, особливим, неповторним подарунком від долі. Нема універсального рецепту щастя", – розповідає Галина Максимів – героїня рубрики Щастя на НародUA.
Люблю читати, подорожувати, невиправна мрійниця й романтик.
Що таке щастя?
Щастя – це просто бути. Просто радіти. Просто жити.
Щастя – щоб рідні і друзі були здорові і нічим не журилися.
Щастя – це мій внутрішній душевний спокій.
Щастя – це тигрик, який іде поруч, і ти можеш його погладити.
Щастя – це пташка, що сідає на твою долоню і зворушує серцебиттям.
Щастя – це квітка, котра виросла з посіяної тобою насінини.
Щастя – це сонячний світанок і тихий теплий вечір.
Щастя – це кохана людина завжди, і в думках, це взаємна вірність, відданість, пристрасть…
Але це ще не все, що я скажу про Щастя.
Щастя – не мільйон доларів, не смарагди, не жар-птиця і не золота рибка.
Щастя також буває розчуленим, заплаканим, втомленим, невиспаним, недужим. Його треба інколи втішити, розрадити, розвіяти втому і наколисати сну, оздоровити добрим словом, поцілунком, турботою. І тоді не примарним, а справжнім у твоїй мандрівці Життям буде острів, де живе Щастя.
Для кожного щастя є своїм, особливим, неповторним подарунком від долі.
Нема універсального рецепту щастя. Хоча…
Хочеш бути щасливим – будь ним!
А для людей творчих, для письменників я скажу: «Щастя – дописати до крапки і …починати нове речення!»