ГЕС на Дністрі: природа в обмін на енергетичну незалежність?

Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд схвалив у липні 2016 року, викликала негативну реакцію серед жителів сіл, розташованих на березі Дністра.

Вони впевнені: долина верхньої течії ріки внаслідок зведення каскаду ГЕС зміниться до невпізнаваності – частина сіл зникне повністю, частині загрожуватиме екологічне лихо, адже в надійність сучасних українських гідротехнічних конструкцій тут не вірять. Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту. Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак не всі з цим погоджуються. Так, громада села Нижнів на Івано-Франківщині провела збори, на яких одноголосно проголосувала проти зведення ГЕС на території сільської ради, пише Радіо Свобода.

«Ми саме тому і переживаємо, що ця гребля буде ненадійною. Поки що в нас в державі як стається? Є строк придатності будь-якого об’єкту, але, на жаль, в нас використовується, що вже термін придатності пройшов, а експлуатація відбувається далі. Аж поки не виникне якесь стихійне лихо. Коли вже повернути назад нічого не можна, тоді починають шукати винного – а чому використовувалося, якщо вже мало бути закрито. Це для прикладу я кажу. Тому я впевнена у цьому, що гребля – це дуже небезпечно, і ніхто ніякої гарантії не може дати», – каже сільський голова села Нижнів на Івано-Франківщині Леся Ковалюк.

Наприкінці лютого громада цього села провела збори, на яких одноголосно проголосувала проти зведення ГЕС на території сільської ради. Згідно з законодавством, такого рішення сільських зборів достатньо для заборони будівництва.

Однак Леся Ковалюк не виключає, що селян можуть спробувати задобрити великою фінансовою компенсацією. Дехто з них вже почав готуватися до такого розвитку подій. Селяни приватизують землю та реєструють родичів за адресами, які теоретично можуть потрапити під затоплення, каже житель села Нижнів Дмитро Романишин.

Романишин є депутатом Тлумацької районної ради і виступає категорично проти будівництва ГЕС. На його думку, це повністю знищить природу Дністровського каньйону, значна частина якого належить до Національного природного парку. Окрім того, це потребуватиме значних коштів на переобладнання транспортної мережі. Адже в Нижневі, наприклад, розташований єдиний на 50 кілометрів течії Дністра міст, збудований ще за Австро-Угорщини.

Через нього проходить основна транспортна артерія між Івано-Франківськом та Тернополем. Тому перспективу для регіону Дмитро вбачає, насамперед, не у масштабних гідроенергетичних проектах, а у розвитку туристичної інфраструктури.

«Туристичний потенціал – він даватиме свої дивіденди, і люди зможуть розвивати ті території, на яких вони сьогодні проживають. Оскільки там немає промисловості – з одного боку, це погано, бо немає робочих місць, немає доходів в місцевий бюджет, з іншого боку – це все таки зберігає природу, зберігає тваринний світ, рослинний світ. Тим більше, що це початок Дністровського каньйону» – каже Дмитро Романишин.

Уряд навіть не звернув увагу, що порушує низку законів – експерт з розвитку туризму

На думку консультанта з розвитку туризму в Тлумацькому районі Михайла Ковтуна, через будівництво ГЕС на Дністрі можуть бути затоплені території 5 природоохоронних об’єктів. Таким чином, схвалюючи «Програму розвитку гідроенергетики до 2016 року», уряд вже порушив низку законів України, каже Ковтун. Як наголошував Петро Тєстов з міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» порушення стосується законів («Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» і «Про тваринний світ») і суперечитиме її міжнародним зобов’язанням у сфері охорони природи, зокрема Бернській та Оргуській конвенціям. Крім того, як наголошує Тєстов, в Угоді про асоціацію України з ЄС прописано, що Україна створює і захищає так звану «Смарагдову мережу», до якої входить Національний природний парк «Дністровський каньйон».

У грудні 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів попросило уряд вжити заходів з недопущення порушення усіх цих нормативів і «знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі». Також Тєстов звертав увагу на те, що будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС постало на порядку денному без необхідної державної експертиз. У Міністерство екології та природних ресурсів звертають увагу на те, що практика проходження державної екологічної експертизи проектами, які потенційно несуть загрозу навколишньому середовищу і екологічній безпеці, запроваджується тільки тепер.

«Коли ми говоримо про ГАЕС, то повинні розуміти, де будуть стояти дамби, наскільки підвищиться рівень води, як це вплине на можливість затоплення і так далі. Отож, перший крок зроблено. Кабмін підтримав Мінприроди і зобов'язав ПАТ «Укргідроенерго» разом з Міненергетики провести експертизу», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура – Ковтун

За словами Михайла Ковтуна, в Україні вже розпочалася агітаційна кампанія у ЗМІ за будівництво ГЕС. Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак Михайло Ковтун із цим не погоджується.

«Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура. На будівництво цих шести ГЕС на Дністрі планується взяти кредит в Європейського банку реконструкції та розвитку – це 1 мільярд 100 мільйонів євро. Яким чином, крім цього всього, ще будуть залучатися кошти, щоб будувати дороги, хоча за проектом передбачено лише дороги інженерного значення? Яким чином школи будуть розвиватися? Я би з радістю був за те, щоб в нас для населення була дешевша електроенергія. Насправді вона в нас і так є дешевою, тільки справа в тому, що всі такі електростанції, на жаль, не перебувають в державній власності. Населенню електроенергія продається через руки олігархів – це якраз найгірше», – каже Михайло Ковтун.

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології»

Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту. У лютому український прем’єр-міністр Володимир Гройсман та його молдовський колега Павло Філіп домовилися про створення спільної двосторонньої комісії для розробки оптимального технічного рішення з експлуатації Дністра під наглядом європейських партнерів обох держав.

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які ми сьогодні плануємо з модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності і будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», – заявив під час зустрічі голова Кабінету міністрів України.

​«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року» передбачає будівництво 6 ГЕС у верхній течії Дністра у три етапи. У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації.

Через перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на сполох б’ють і екологи: в Україні та Молдові.

Молдовські активісти вирішили звернутися безпосередньо до донорів – готують петицію на адресу Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком може бути пряме звернення до Євросоюзу і Єврокомісії.