«Гетто» з поганим запахом: У Франківську визріває новий будівельний конфлікт

Івано-Франківськ вважають цивілізованим, європейським містом. Принаймні у це хочеться вірити, коли читаєш виборчі програми кандидатів на пост міського голови чи в депутати міської ради. Однак ті декларації часто вступають у конфлікт з реальністю, коли поряд з центром міста може існувати своєрідне «гетто», для жителів якого недоступне таке благо цивілізації як туалет. І ця наша розповідь — якраз про одне з таких місць в обласному центрі Прикарпаття, яке застрягло між XIX та XXI століттями.

У межах вулиць Марійки Підгірянки та Відкритої розташований квартал старої забудови. Як розповідають місцеві жителі, один з будинків має 130 років, це колишня австрійська конюшня, яку в 30-х роках ХХ століття переобладнали у житловий будинок. Ще одну будівлю місцеві називають «бараком», бо донедавна вона перебувала на балансі військових, і її використовували як гуртожиток. Тут отримували службові квартири, які згодом їхні мешканці різними методами приватизували. Ще один двоповерховий будинок належить до більш сучасної забудови, але попри це, як і старші будівлі цього кварталу, вже місцями покрився тріщинами. Ремонтувати свої будинки місцеві жителі не бачать сенсу, оскільки ще у 80-х роках людям повідомили, що їхній квартал будуть зносити, а вони отримають квартири в інших мікрорайонах. Однак у радянської влади руки до реконструкції цього кварталу так і не дійшли. 

Земля — через суд

Інтерес до цього кварталу забудовники стали виявляти на зламі тисячоліть. Спочатку ділянку площею близько 0,14 га спробувало взяти в оренду ТОВ «Рембудкомінвест». Проте міська рада відмовилася надавати йому землю. Комерсанти звернулись до суду і 15 квітня 2008 року отримали рішення Господарського суду івано-Франківської області, за яким суддя Оксана Фанда визнала договір оренди землі укладеним. Таким чином, це рішення додалося до десятків інших, згідно з якими землю надавала не міська рада, яка має повноваження розпоряджатись землями територіальної громади, а суд. 
Цікаво, що в тексті договору, який був частиною судового рішення, йшлося, що «земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, та інших особливостей, які можуть вплинути на орендні відносини». Хоча з цим твердженням можна посперечатись, адже на земельній ділянці, про яку йде мова, розташований старий сарай, в якому жителі прилеглих будинків обладнали комори, гаражі, а також громадські туалети. Річ у тому, що більшість жителів кварталу мають вбиральні у своїх квартирах, але не у всіх житлових приміщеннях була можливість їх обладнати. Тому частина мешканців змушена користуватися дворовими туалетами. Ймовірно, що «Рембудкомінвест», дізнавшись про обсяг «обтяжень», які є на цій ділянці, і вивчивши потенційні проблеми з мешканцями, вирішив передати земельну ділянку в суборенду фірмі «Санліт-Захід». Близько року тому вона отримала її в суборенду до  2 вересня 2016 року. 

Мешканці — проти забудови

Жителі кварталу зустріли забудовників непривітно. Люди переконані, що в разі забудови земельної ділянки, яка є прибудинковою територією для трьох нинішніх будинків, їхні будівлі почнуть розвалюватись. і це далеко не перебільшення, адже навіть тепер, без активного руху в дворі, будинки тріщать і осипаються. Крім того, вже згадану тему туалетів, сараю та гаражів також треба якось вирішувати. Забудовник спробував домовлятись з жителями «бараку», який найближче до зони майбутнього будівництва.

За словами представника фірми Василя Дейчаківського, з п’ятьма мешканцями підписали угоди про добросусідство. Їм обіцяють надати квартири. Щоправда, за твердженням жителів, у «бараку» щонайменше 15 квартир, і як вирішуватиметься їх доля, якщо завалять одну частину будівлі, — невідомо. Тому мешканці наполягають на тому, щоб забудовник відселив усіх жителів кварталу, і лише після виконання цієї умови люди не перешкоджатимуть забудові. 

В. Дейчаківський заявляє, що всіх одразу розселити не зможуть і запрошує людей на переговори. Проблему вбиралень пропонує розв’язати двома шляхами: встановити біотуалети або каналізувати ті квартири, які ще не мають таких «зручностей». Обидва варіанти жителі називають несерйозними, оскільки місця, де можна було б встановити біотуалети, немає, адже ніхто із мешканців сусідніх будинків такого під своїми вікнами не терпітиме. Стосовно каналізування квартир, то там, де це можна було, люди вже давно зробили. Як розповіли жителі цього кварталу, забудовник мав ще одну «екзотичну» пропозицію — обладнати для них туалети у новозбудованому будинку.  

Перша спроба знайти точки дотику між забудовником і людьми була на нараді під головуванням першого заступника міського голови Зіновія Фітеля. Чиновник заявив, що «потрібна схема, щоб зрозуміти, де чиї інтереси». Василь Дейчаківський показав свою схему, однак, як уже йшлося, таке розв’язання проблеми людям не підходить. Мешканці заявляють, що забудовник зможе завести будівельну техніку лише в тому разі, якщо надасть помешкання всім жителям кварталу, а це близько 40 квартир. Тривале обговорення питання поки що не привело до компромісу. Відтак З. Фітель порадив забудовнику домовлятися з людьми.

Люди налаштовані радикально

Кореспондент «Галичини» побував на конфліктній земельній ділянці, щоб на власні очі переконатись у фактах, про які стверджують люди. Як повідомив голова ініціативної групи В’ячеслав Кобза, у 2008 році сарай на цій ділянці підпалили і відтоді водять сюди журналістів, щоб показати безлад у центрі міста. Люди переконують, що готові були самі навести лад на цій ділянці, однак «ЄРЦ» не визнало цю прибудинкову територію їхньою. З другого боку, якщо вони наведуть порядок, то одразу сюди навідаються забудовники. «Від початку тут усе йде з порушеннями. Людей не спитали, громадських слухань не проводили, не залучили як третю сторону осіб, які мають майно на ділянці. Це був обман. Якщо раніше можна було це покривати, то після Майдану це складно буде зробити», — зазначив В. Кобза. 

Якщо забудовник відмовиться надавати квартири, то мешканці готові палити не лише шини, а й будівельну техніку. Крім того, жителі переконані: якщо цьому забудовникові не під силу відселити людей, то на цю ділянку можуть прийти й інші забудовники. На думку В. Кобзи, коли підняти поверховість будинку, то навіть за умови надання квартир усім жителям кварталу для забудовників проект все одно буде вигідним. В. Кобза переконаний, що саме це європейський шлях розв’язання проблеми, адже у місті вже не залишилося вільних земельних ділянок, тому нові будівництва будуть відбуватися через ущільнення теперішньої забудови.