Хрест тверезості, як вимір свідомості


Кожен франківець по-різному для себе тлумачитись сенс встановлення Хреста тверезості у місті.

«Вежа» вирішила розібратися в цьому питанні, зрозуміти посил та мету ініціаторів, а також розкрити історичний аспект цього питання. Більше читайте у розмові з Отцем Ярославом Рохманом – головою руху за тверезе життя Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ та Олегом Андрухівим – проректором з виховної роботи Університету Короля Данила та активістом, котрий пропагує тверезий спосіб життя.

– Розкажіть, чому виникла ідея встановлення Хреста тверезості у Івано-Франківську?

– О.А. Отець Ярослав очолює Комісію тверезості, а я веду тверезий спосіб життя. Отець Ярослав близько року тому запропонував встановити Хрест тверезості у Івано-Франківську. Було запропоновано це зробити поблизу місця, де знаходиться фундамент першої церкви Івано-Франківська. Ми зробили візуалізацію, почали спілкуватися з людьми, котрі за це відповідають. Архітектор порекомендував нам не Хрест, а пам’ятник тверезості і проект зробити на конкурсній основі. Далі нам порадили звернутися до відомого архітектора Івано-Франківської області – Володимира Довбенюка, котрий зробив два проекти, однак ті проекти не були остаточно погоджені. Ми зрозуміли, що цей «механізм погодження» дуже складний, оскільки важко знайти компроміси. Незважаючи на це, у нас була підтримка від міської влади. Тішить те, що наш міський голова підтримав ініціативу встановлення Хреста тверезості.

– Чому саме Хрест тверезості?

– О.А. Першими пам’ятниками тверезості були саме Хрести, які зберігалися у нас на території Франківської області, вони датуються кінцем XIX століття. Можливо неправильно асоціювати Хрест з пам’ятником, але для простолюдини воно так і є.

– Я.Р. Це символ. Сьогодні багато людей порушують тему проблеми надмірного вживання алкоголю, але справжньою проблемою є крах тверезості. Скільки б ми не боролися проти алкоголю, його виробників, ми все одно будемо приречені йти шляхом алкоголізму.

Михайло Левицький, брати Сембратовичі, у пізнішому часі – Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий – митрополити, які історично доказували існування Хреста тверезості. Це не означає, що місто в одну секунду стане тверезим. Це, як апогей того, що Івано-Франківськ прагне тверезості. Хрест тверезості не означає просто встановлення пам’ятника, довкола нього будуть проводитися акції. Це поштовх до того, щоб з новою силою іти в школи, університети, говорити з тими людьми, котрі ще не мають своєї позиції щодо алкоголю. Потрібно допомогти встановити життєво необхідні норми і критерії для них, як первинної цінності, з якою потрібно йти по життю. Ця цінність – тверезість.

– О.А. Робота у цьому напрямку проводиться вже близько року. Ми з Отцем Ярославом прихильники Хреста тверезості і, гадаю, ті громадяни, котрі теж дбають про тверезість і хочуть, щоб українська нація була тверезою, сприймуть ці кроки позитивно. Ніде в законодавстві України ви не знайдете терміну «тверезий спосіб життя», його немає. Тим, хто хоче, щоб українці завжди були третьосортною нацією не вигідно, щоб українці були тверезими.

– Чи ознайомлювалися ви із практикою встановлення Хреста тверезості в Україні та за кордоном?

– О.А. Існують Хрести тверезості, а пам’ятників тверезості немає. В Росії є пам’ятник п’яній людині. В сенсі сарказму це теж має ефект.

Ми пропонували проект пам’ятнику, який заставить алкозалежну людину задуматися. Був такий проект: за столом сидить батько, до нього підходять його маленька дочка і позитивно впливає на свідомість тата. Дівчинка тримає за руку батька, який причастився до чарки і взамін йому дає книгу тверезості. Скульптор зазначив, що це жорстокий пам’ятник, алкозалежні люди будуть його обходити. Але, напевно, це момент, який заставить людину задуматися про свої вчинки. Були й інші проекти, де батько із мотузкою, до якої прив’язана пляшка, а з боку стоїть мама, яка обіймає двох дітлахів. Це для того, щоб люди бачили, як з боку виглядає та сім’я, у якій є алкозалежна людина. Ще один з проектів (що на фото – автор) виглядав так: сильна людина скидає з себе зеленого змія, бо шлях тверезих людей – це шлях сильних людей.

15722681_1291754014218992_1029483438_n

Ескіз пам’ятнику тверезості. Скульптор – Володимир Довбенюк

15696358_1291765927551134_995390090_o

Ескіз пам’ятнику тверезості. Скульптор – Володимир Довбенюк

– Я.Р. Сам Хрест тверезості не є міжнародною чи європейською практикою, це виключно Західноукраїнське, ареал – Галичина. Існують дослідження, де йдеться про те, що Хрест тверезості був у багатьох місцях, особливо у селах з корчмою, де чоловіки за чаркою проводили весь час. Їхні дружини не витримували цього і в якості протесту вони збиралися та спалювали ту корчму, на місці якої встановлювали хрест. Саме тому, Хрест – це певний вимір свідомості. Ніколи не постане Хрест тверезості там, де панує алкогольна думка, тому він вже показник того, що є люди, які хочуть цієї тверезості. Пригадую вислів Шептицького: «Хрестом ми побідили язичництво, хрестом побідимо і пияцтво». Оскільки Івано-Франківськ – місто віруючих людей, тому Хрест не має бути негативним уособленням, а навпаки – позитивним, тобто Хрест, як символ, як джерело тих, хто страждає.

– Який вплив має створювати Хрест тверезості на громадськість?  

– О.А. Є різні аспекти впливу. У нашому законодавсті, як і у багатьох країнах, ведеться боротьба з алкозалежними людьми. А з ними не потрібно боротися, потрібно все сприймати з любов’ю, пропагувати альтернативний шлях життя, який набагато кращий. Люди, котрі ведуть тверезий спосіб життя отримують тільки переваги, а не ті недоліки і наслідки від вживання алкоголю. Тому існує п’ять моделей формування здорового способу життя і найефективніша та, де пропагують тверезість і не критикують алкозалежних людей.

– Я.Р. Наше звернення не до алкозалежних людей, а до суспільства, щоб розбудити думку про тверезість. Особливо звертаэмося до молоді, до тих людей, котрі вагаються, стоять на роздоріжжі. Ми маємо дати їм це розуміння.
 

img_5307

Запропоноване місце для встановлення Хреста тверезості

15682527_1291809137546813_567035226_o

Проект. Хрест тверезості

– Як реагують франківці та таку ініціативу? 

– О.А. Ми розуміємо, що буде багато критики, навіть на рівні ідеї. Напевно ті, хто критикує, на жаль, і є алкозалежними. Люди не хочуть дочитуватися до цього призначення. Я вважаю, що говорити про доцільність Хреста тверезості можуть ті люди, котрі ведуть тверезий спосіб життя.

– Я.Р. Є цікаве спостереження: з Радянського часу до сьогодні залишилися Хрести, які були на підвищеннях, перехрестях, в центрі, але дуже мало збережених Хрестів тверезості, адже першим завданням тоді було знищити Хрести тверезості, як основу тверезого і суспільно творчого мислення, тому зараз відновити історичну справедливість є нашим завданням.

– О.А. Комусь вигідно насадити зневагу до тверезого способу життя, через ті хвилі сухих законів, які були у Радянському союзі. Вони говорили про користь, але це насильство. Якщо сьогодні заборонити продаж горілки для простих людей, але ж еліта матиме можливість вживати горілку. Сенс у веденні свідомого способу життя. Нам з Отцем Ярославом ні закон, ні віра, ні фізичний стан не забороняють вживати алкоголь, ми робимо це свідомо.
 

img_5303
 

– На якому етапі сьогодні ситуація із встановленням Хреста тверезості?

– Я.Р. Для того, щоб виготовити Хрест не потрібно великих зусиль. Зараз ми відстоюємо територію, наразі це місце, де була перша у Івано-Франківську церква. Це місце має бути недоторканим, має залишитися святинею. Звісно, що ту церкву ніхто не буде відновлювати, бо немає змісту споруджувати ще одну церкву в центральній частині міста, але натомість поставити тут Хрест тверезості, який композиційно вписуватиметься сюди, було б доречно. Це показуватиме, що тверезість – осердя нашої позиції.

– О.А. Ми пишаємося тим, що вже є певні позитивні зрушення і люди, для котрих це цінно, будуть бачити користь такого Хреста.