Ілля Разумейко: В Івано-Франківську добрий ґрунт для проведення мистецьких фестивалів

news-image: Ілля Разумейко: В Івано-Франківську добрий ґрунт для проведення мистецьких фестивалів
Він бере участь у музично-театральній формації Nova Opera, є співавтором у написанні таких резонансних музично-театральних проектів, як опера-реквієм «IYOV», опери-цирку «Вавилон», сонОпери «непрОсті», опери-жаху «Гамлет», а ще є співорганізатором фестивалю Porto Franko

Незважаючи на всі спроби дізнатись більше про його творчий шлях та життя композитора у столиці класичної музики – Відні, – Ілля Разумейко чемно віджартовувався та натомість скромно починав розповідати про вище згадані проекти, в яких бере активну участь, і якими, очевидно, живе, пише ВЕЖА. «Загальної інформації» у розмові – мінімум, вона зайва і фонова. Говорили про театр, музику, фестивалі, далекі й близькі міста, очікування від Porto Franko 2017…
 
 – Ви народились у Запоріжжі, навчались у Києві, зараз –  у Вені; часто буваєте у Франківську, з гастролями їздите світом.  Яке місто є зараз вашою домівкою, де почуваєтесь найкомфортніше?
 

У Києві навчалися з Романом Григорівим, потім разом почали працювати у Івано-Франківську.
 
Де найкомфортніше? Ой, важко сказати. Найкомфортніше місце для мене – центральне кладовище у Відні, на якому поховані всі великі композитори. Роман там теж був місяць назад. Ми ходили відвідували Моцарта, Шуберта, Бетховина … Там дуже затишно (посміхається).
 
IMG_7043
 
– Коли ви почали займатися музикою? На яких музичних інструментах ви граєте?
 

Музикою почав займатися з 11 років. Спочатку це була класична гітара, потім – рояль.
 
– Коли була написана ваша перша композиція? Що це було?

 
Точно вже не пам’ятаю, але це була якась гітарна п’єса, тоді я грав на гітарі.
 
– Яка з написаних вами композицій вам найбільше імпонує?
 
У нас є останні опери, написані разом з Ромою Григорівим, які ми сильно любимо і які для нас є дуже важливими. Це опера «IYOV», яка минулого року була представлена в Івано-Франківську на Porto Franko Gogolfest 2016, опера «непрОсті», яку ми зробили з Тарасом Прохаськом та опера «Вавілон», фрагменти якої будуть звучати на відкритті цьогорічного фестивалю Porto Franko 2017.
 
– Розкажіть більше  про роботу над операми у складі композиторського дуету Романа Григоріва та Іллі Разумейка. 
 
Ми співпрацювали з різними режисерами. З Владиславом Троїцьким ми зробили «IYOV», «Вавилон», а зараз працюємо над оперою-балетом «Ковчег»; з Ростиславом Держипільським ми створили оперу-жах «Гамлет»; Тарас Прохасько своїм твором «непрОсті» надихнув нас на створення однойменної сонОпери.

Восени на «Гогольфесті 2017» відбудеться прем’єра опери-балету «Ковчег».
 
– Однією з особливостей сонОпери «непрОсті» є створення спеціальної  книги снів, в якій глядачі мали змогу написати відгуки. Що ще особливого чекає на глядача на ваших операх?

 
На фестивалі  Porto Franko 2017 буде продовження цієї соноперної теми. Називатиметься  подія «Ніч поезофонії»,  виступатиме на ній  Юрко Іздрик, відома австрійська актриса А. Беннет  та різноманітні музиканти…
 
IMG_7031
 
– Перший фестиваль Porto Franko відбувся у 2010 році, які зміни фестивалю ви бачите зараз, у 2017 році?
 
Фестиваль проводився нерегулярно. За вісім років відбулось тільки 4 фестивалі: у 2010 та 2011 роках,  потім у 2016 році та зараз – у 2017 році. Перший фестиваль, не дивлячись на залучення великих сцен та звучання акустичної музики,  був досить цікавий, але дещо камерного формату; другий – був каверний із невеликою польською програмою; завдяки минулорічному  Porto Franko Gogolfest фестиваль став масштабним –  з великими сценами та серйозними театрами.  Зараз цей формат підтримується, фестиваль росте.
 
– Як довго триває підготовка до фестивалю? Скільки людей працює у вашій команді?
 
Фестиваль такого рівня готується рік. Ми розпочали підготовку десь 3 місяці тому. Кістяк нашої команди – 30 людей та ще близько 100 волонтерів.
 
– Ви відповідальні за експериментальну музику та поезофонію. Чого очікувати глядачам цьогоріч від цих напрямків? 
 
Ми знаходимось на території Плацу Потоцьких, у дворі якого під час фестивалю  буде розташована «тропікостейдж»:  велика сцена, хороший звук та територія, вся засипана піском. Вночі тут виступатимуть іспанські, колумбійські та ін.. діджеї. Стосовно акцій з поезофонії, то тут у другий день фестивалю, 15 червня, виступить Юрій Андрухович з Karbido та імпровізаційний ансамбиль «Sed Contra». Також 16 червня тут виступить Тарас Прохасько з музикантом  Keba Cissokho, який походить з Сенегалу, це найзахідніша частина Африки. Він привезе і нам послухати африканські настрої.
 
IMG_7036
 
 – На яких локаціях відбуватимуться події?
 
Та по всьому місту. Багато акцій відбуватиметься тут, на території Палацу Потоцьких. Це будуть музичні, театральні,  мистецькі, дитячі та ін. програми. Зустрічатиме гостей великий корабель. Справа від головного входу знаходитиметься центральна локація  художників, де будуть представлені роботи з Японії, Німеччини,  Австрії, Польщі, України.
 
Денний квиток коштуватиме 25 грн.
 
– На які події очікуєте особисто ви?
 
Ми чекаємо концерту Джона Кейджа на залізничному вокзалі, це дуже цікаво, адже авангардна музика ще не звучала в Україні у такому приміщенні. Також очікуємо на приїзд єдиного у світі бамбукового  органу Bambuso Sonoro, який можна буде роздивитися у приміщенні Художнього Музею; шикарна театральна програма.
 
IMG_7028
 
– Ви є учасником багатьох проектів, зокрема формації Nova Opera, в чому її особливість для вас? Чому «нова» опера? 
 
Останніх два роки проект Nova Opera для нас з Ромою Григорівим дуже класний вихід і можливість реалізувати себе у крупних формах, співпрацювати з різними музикантами, це той  продукт, який ми можемо представляти за кордоном. «Нова», –  оскільки ми хочемо зробити щось нове у мистецтві, розсунути кордони жанру опери. Ще є такий італійський  термін «аrs nova»  – нове мистецтво, що теж перегукується з нашою назвою. Оперу ми  змішуємо з різними жанрами, у нас є опера-цирк, опера-жах, зараз разом із Владиславом Троїцьким ми пишемо оперу-балет.
 
– Ви багато гастролюєте за кордоном. Як сприймають ваші постановки в Україні та за її межами?
 
Всюди по-різному. Дуже тепла публіка в Польщі. За кордоном наші глядачі – це люди старшого віку, в Україні наша аудиторія – це зазвичай досить молоді люди.
 
– Чи відчуваєте ви попит на українську інструментальну музику? 
 
В Україні є попит на розвиток всіх музичних жанрів. Ми відійшли з-під впливу російської культури, тому зараз хороший час для розвитку будь-яких музичних напрямків.
 
 -Чому саме Івано-Франківськ став містом проведення такого грандіозного фестивалю? Чи не було думки провести подібний фестиваль у якомусь із міст-мільйонників України чи в рідному Запоріжжі?
 
Загалом такі думки були. В Івано-Франківську добрий ґрунт для проведення мистецьких фестивалів. Літературні та мистецькі традиції, «Станіславський феномен» – це речі, які нас з Романом надихали з самого початку для того, щоб ми створили щось саме тут, у Франківську.
 
IMG_7023

– З чим у вас асоціюється Івано-Франківськ?
 
Для мене Івано-Франківськ дуже літературне місце. Це місто, в якому ідучи по стометрівці ти можеш зустріти Прохаська, через сто метрів Андруховича, а ще через три метри – Іздрика, це місто, проникнуте літературою. Твори, які написали місцеві письменники, дуже важливі для української культури.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 11.06.2017 16:12