Ірен Роздобудько: Івано-Франківськ – літературне місто


Одна з найуспішніших українських письменниць Ірен Роздобудько презентувала нову книгу. «Книга «Тут і тепер» гаряча та свіжа, їй тільки місяць від народження», – із посмішкою розповідає авторка.

У цій книзі письменниця подбала про емоційний стан читача: «Головне моє завдання – написати тепло та щемливо, написати хорошу просту книжку, таку, щоб люди у важкий час могли видихнути та відпочити».
 
Більше про нове видання, про Форум видавців, хвилю молодих письменників та особливу приязнь до Івано-Франківська Ірен Роздобудько розповіла ТРК ВЕЖА.
 
6-1
 
– Чи купує український читач книги у непростий для країни час?
 
– Зараз у кожного на вустах те, що через складний час люди не купують багато книг.  Проте, будучи на цьогорічному Форумі видавців у Львові, я помітила зворотне. Я щаслива від того, що попри складний час люди купують та читають книги.
 
– Яку вашу книгу купують зараз найбільше?
 
– По-перше, купують нову книгу, оскільки вона гаряча, свіжа, їй тільки місяць від народження, книгу під назвою «Тут і тепер». Я завжди хвилююсь тим, що нова книга може «перебити» увагу від попередніх. Проте цього року помітила, що активно «беруть» книгу «Ґудзик», «Ґудзик-2» та інші книжки. Щоразу я ревную свою нову книгу до попередніх, оскільки я досі хочу щоб їх читали.
 
img_3770
 
– Розкажіть більше про написання нової книги. Що було особливого у процесі роботи?
 
– Про свої книги завжди важко говорити. Нове видання, як і зазвичай, із дуже закрученим сюжетом, там багато неоднозначних героїв. Головне моє завдання – написати тепло та щемливо, написати хорошу просту книжку, таку, щоб люди у цей час могли б видихнути та відпочити. Це не розважальна книга, там зображені події нашої країни, але я заборонила собі писати на межі емоцій, як робила це у «Ґудзику», де писала майже кров’ю. Книга про чотирьох жінок у яких є сім’ї, у яких в житті все неоднозначно, але вони вперто йдуть до мрії.
 
– Як ви ставитися до того, що цього року не було визначено переможця на Форумі видавців?  
 
– Я не стежу ні за рейтингами, ні за переможцями. Вважаю, що це не головне. У кожного читача свій смак та фаворити.
 
– Які книги придбали на книжковому Форумі?
 
– Я собі категорично заборонила купувати книги, оскільки вся моя оселя заповнена книжками. Проте, є виключення – я придбала книгу свого улюбленого Хуліо Кортасара, а також дитячі книги.
 
14409035_600915873413723_1377487476_n
 
– Чи слідкуєте ви за молодими письменниками? Кого можете виділити?
 
– Знаю, що зараз багато «класнючих» молодих людей, які творять дуже цікавий продукт. Дуже люблю спостерігати за ними, я бажаю їм пригод, сміливості та досягнень. Мені здається, що зараз «пішла» чудова поезія. Є дуже цікаві особистості, які пишуть про наш час, можливо м’якіше аніж попереднє покоління, до того ж, вже немає тієї «модної» лексики. Імена називати відмовлюсь, щоб не хизувалися (посміхається).
 
– Які у вас асоціації з Івано-Франківськом? 
 
– Асоціація з цим містом у мене дуже важлива. Вперше я приїхала туди маючи у руках декілька книжок, дві чи три, одна з яких була «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя». У одній із кав’ярень міста я цілу годину читала своє оповідання слухачам у повній тиші… У повній тиші, годину! Тоді я зрозуміла, що Івано-Франківськ – літературне місто. Воно мене чудово прийняло, я з трепетом пригадую той момент. Тоді я дуже старалася і відчула вдячність та підтримку. Це було 12 років тому, після того до Франківська не приїжджала більше. Зараз я дуже хочу знову навідатися до цього міста.