Клишоногий «в’язень» і надалі житиме у косівському туркомплексі «Байка»

До журналістів з тривожним листом звернулася Марічка Дзвінка (Марія Сіра) зі Львова — член Асоціації письменників України та Міжнародного поетично-мистецького товариства «Світанкові обрії», яка вважає, що власник туристичного комплексу «Байка» в місті Косові Василь Шкондеюк незаконно утримує в неволі на території відпочинкового закладу клишоногого «в’язня» і відмовляється віддати його до реабілітаційного центру

Без табу на табу

Здавна називати «ведмедем» цю величаву й овіяну численними легендами та переказами «червонокнижну» тварину було під табу — традиційною народною забороною, щоб, мовляв, не накликати собі біди, пише Галичина.

 Натомість горяни клишоногого називали «вуйком», «великим», «бурмилом», «господарем лісів», «Михайлом», «Мішею», «звіром», «батьком», «старим», «мельником», «бортником», «лісовим чоловіком» тощо. Навіть постилися і молилися перед полюванням на ведмедя. А нині бурий ведмідь — ще й під «червонокнижним» табу, тому що його популяція в Карпатах, за деякими даними, не перевищує 300 особин. Ще стільки ж бурих ведмедів стали «в’язнями» — забавками у зоопарках, цирках, атракціями у відпочинкових комплексах, розвагами у приватних садибах, збагаченням на притравочних станціях тощо. Ось чому утримання ведмедів у неволі є порушенням не лише народного прадідівського табу, а й сучасного законодавчого і цивілізаційного.

«Є такий собі пан Шкондеюк Василь Васильович  — власник бази відпочинку «Байка», а ще — рідкісної живої «забавки» — бурого ведмедя Юри, якого з 2007 року утримує в клітці. Тобто ведмідь відбуває ув’язнення вже десять років у «камері-одиночці» з дахом над головою, годують його відходами з їдальні (все — як у в’язниці), туалет — там же (за сто метрів чути, що є ведмідь!). Але пан Шкондеюк і його команда вважають, що «ведмідь почувається добре». і коли міжнародна організація із захисту тварин ім. Лоренса Ентоні виділила кошти, аби перевезти ведмедя Юру з бази до «Синевиру» (Реабілітаційного центру бурих ведмедів НПП «Синевир» на Закарпатті. — І. Л.), то пан Шкондеюк В. В. не дав на це згоди. Якби він справді керувався турботою про тварину, то не ставив би власні амбітні фантазії вище за долю нещасної тварини, яку прирік на жорстоку повільну смерть у клітціѕ» — йдеться в емоційному і обуреному листі Марічки Дзвінки.

Епопея з намаганням екологів та громадських активістів звільнити клишоногого «в’язня» з неволі триває вже понад три роки, а про ситуацію з перебуванням у «Байці» «червонокнижного» клишоногого Юрка поінформовані всі екологічні та зоозахисні інспектуючі структури Прикарпаття. і цього року Держекоінспекція в Івано-Франківській області разом з мисливствознавцями, представниками НПП «Гуцульщина», Косівської РДА та Держпродспоживслужби перевірили умови перебування ведмедя у «Байці» і констатували, що він має паспорт, здоровий, про що навіть є спеціальна медична довідка, належно доглянутий тощо. Єдина заковика — нема дозволу Мінекології на утримання ведмедя.

Казка і реальність

Туристично-відпочинковий комплекс «Байка», де, зі слів дописувачки, вже понад десять років «відбуває строк» бурий ведмідь Юрко, а зі слів господарів, «казковий світ стає реальністю», зведений 2004 року і величаво та пишно височіє у чудовій місцині на околиці Косова на березі ріки Рибниці. Під час візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана на Прикарпаття чотиригодинна нарада відбувалася саме у конференц-залі «Байки». Тоді  В. Гройсман був задоволений, дав високу оцінку побаченому, зокрема і на турбазі, та сказав приблизно таке: «Це чарівний край, тут живуть і працюють добрі люди, і їм потрібно допомагати...»

Ведмідь Юрко живе у вольєрі, огородженому рратами, з бетонною основою, з барлогою і невеличким коритом-басейном — загальною площею 52,1 кв. м і висотою 3 м, а незабаром, як нас поінформував власник Василь Шкондеюк, планують збудувати на території «Байки» новий вольєр площею в цілий квадратний кілометр. Виглядає Юрко чудово, добре доглянутий, вгодований і гладенький, веселий і охочий до забав з господарем, не виявляє агресії до сторонніх. Навіть зблизька — за крок до вольєра — від клишоногого не відгонить смородом чи фекаліями. Він, за словами власника, є найбільшим за вагою бурим ведмедем в Україні — приблизно 500 кілограмів.

Як ми з’ясували, справді власник «Байки» Василь Шкондеюк придбав ведмедя в одному із зоопарків України, має паспорт на тварину, проте дозволу Мінекології для утримання наразі не має, хоч власник уже звернувся з відповідними документами для його одержання. 

Василь ШКОНДЕЮК, власник туркомплексу «Байка» у Косові:

— Юркові вже чотирнадцять років. У нього на оці більмо, тож ми спеціально його возили у Вінницю для медогляду. Ведмідь добре навчений і є ніби членом родини, без перебільшення — як мій син. Я був у «Синевирі». Там зовсім інші умови, ніж ті, до яких звик Юрко. Там він не виживе. Ведмідь залюбки споживає яблука та інші фрукти чи відходи з кухні. У зимову сплячку впадає лише на тиждень. Юрко не агресивний. Його знімали у багатьох фільмах. Юрка добре годують, а щоранку поливають водою. Понад місяць тому приїжджала до нас з перевіркою комісія на чолі з представниками Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, яка через відсутність спеціального дозволу для утримання в неволі бурого ведмедя, який видає центральний орган виконавчої влади, відтак звернулася з позовом до суду про притягнення мене до адміністративної відповідальності. Вже є рішення суду: Юрко і надалі залишається у «Байці». До тих пір, поки не збудуємо новий великий вольєр, — хочемо з’єднати разом два окремі вольєри, які вже встановлено на території турбази, і відповідно вдвічі збільшити загальну площу.

...Косівський районний суд Івано-Франківської області ухвалив «визнати Шкондеюка Василя Васильовича винним у вчиненні адміністративного правопорушення», але звільнив його від адміністративної відповідальності «у зв’язку з малозначністю правопорушення та оголосив йому усне зауваження», а провадження у цій справі закрив. На 4 квітня позивач — Держекоінспекція в Івано-Франківській області — не оскаржував в апеляційному порядку ухвалу Косівського районного суду від 20 березня цього року, тож вона набула законної сили.