Коментарі спеціалістів щодо претензій Угорщини на Закон України «Про освіту»
Як далеко може зайти протистояння мiж Україною та Угорщиною, що виникло через український закон про освiту?
Вказану тему прокоментували експерт з мiжнародного та європейського права, екс-директор Координацiйного бюро європейської та євроатлантичної iнтеграцiї секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України Вадим Трюхан та професор плiтологiї НУ "Києво-Могилянська академiя" Олексiй Гарань, пише Експрес
- Якi можливостi має Угорщина для того, щоб заблокувати зближення України з ЄС?
В. Трюхан: - Угорщина є членом ЄС, Ради Європи, ОБСЄ та багатьох мiжнародних органiзацiй. I вона справдi може заблокувати iнiцiативи, потрiбнi Українi, у тому разi, коли застосовують процедуру ухвалення рiшень консенсусом. До блокувальних союзiв у рiзних мiжнародних органiзацiях Будапешт може залучати й iншi держави. Наприклад, у рамках ЄС - це Болгарiя, Грецiя, можливо, Польща. У рамках Ради Європи, крiм перелiчених країн, - Молдова. У рамках ОБСЄ до коалiцiї iз задоволенням приєднаються навiть Росiя i Бiлорусь, на яку величезний вплив має Москва. Тож Українi слiд готуватися до виснажливих баталiй у межах ключових мiжнародних органiзацiй. Водночас це не означає, що Угорщина пiде на такий крок. Адже цим буде завдано серйозної шкоди i громадянам України, якi належать до угорської меншини. А це може обернутися втратою довiри та поваги до такої країни з боку цих людей.
- Чи виправданi заяви угорцiв про те, що Україна, ухваливши новий закон про освiту, порушила взятi на себе мiжнароднi зобов'язання?
В. Трюхан: - Про порушення мiжнародних зобов'язань можна стверджувати лише тодi, коли вони встановленi компетентними органами, уповноваженими тлумачити положення тих чи iнших конвенцiй або договорiв, стороною яких є Україна. На сьогоднi таких фактiв немає. Тому звинувачення з боку наших угорських партнерiв мають суто полiтичний характер. Решта держав, якi долучилися до кампанiї з паплюження закону про освiту, навряд чи йтимуть на подальше загострення, з огляду на мiнiмальнi дивiденди, якi їм воно може дати. Окрема iсторiя - Росiя. Вiд цiєї країни слiд чекати довготривалих атак на закон про освiту й Україну загалом на всiх доступних їй мiжнародних майданчиках i в медiа. Та й загалом, на мою думку, уся ця iстерiя навколо українського закону про освiту спрямована на те, щоб вiдвернути увагу угорського суспiльства вiд проблем, яких вистачає в самiй Угорщинi. Нагадаю, це i критика нещодавно ухваленого там нового закону про освiту, який використовують як iнструмент для знищення унiверситету, що створив Джордж Сорос. I вiдмова приймати бiженцiв, i дружба прем'єра Орбана з президентом Росiї Путiним....
О. Гарань: - Те, що зробила Україна, не суперечить нi мiжнародним актам, нi Хартiї про регiональнi мови i мови меншини, до якої Україна приєдналася. Тобто з юридичного боку тут проблем немає, а от полiтично це створює напругу.
- То як нинi Українi варто реагувати на такi випади держав-сусiдiв? Внести змiни до закону про освiту?
В. Трюхан: -У жодному разi не можна вiдступати, адже це витлумачать як слабкiсть i сигнал до наступних нападок за iншими напрямами. Наприклад, у питаннях культури, подвiйного громадянства, оподаткування не в Українi, вiдмови вiд служби в армiї тощо. Нам слiд вести консультацiї з усiма зацiкавленими сторонами, державами, якi мають претензiї до окремих положень закону, представниками меншин та експертним середовищем. А також залучати їх до процесу пiдготовки пiдзаконних актiв, адже велика кiлькiсть статей закону мають рамковий характер, уряд та Мiнiстерство освiти мають їх деталiзувати.
