Легенди Станиславова: М’ясні війни
Збереглися цікаві спогади станиславівського бургомістра Ігнація Камінського. Більша частина мемуарів присвячена політичним подіям, але є один розділ, що стосується економічного життя міста.
Камінський тоді виконував обов’язки віце-бургомістра. Разом із власником броварні Францем Седельмайєром й кількома іншими підприємцями він вирішив зламати єврейську монополію. Створили спілку, зібрали 3000 злотих ринських. Спілка винайняла крамницю на першому поверсі пожежної служби, прикрасила її квітами, виписала зі Львова досвідченого чеха-різника.
«Всюди панувала зразкова чистота, – згадує Ігнацій Камінський, – на місцях розрізки м’яса, прилавках, вагах. Різник та його помічник були вбрані в охайний одяг».
До теми: Легенди Станиславова. Андрухович і царство на дроті
Ціни у крамниці встановили значно нижчими, тож сюди одразу повалив християнський люд.
Однак євреї-м’ясники не здалися. Дуже швидко на нову крамницю стали нарікати домогосподарки – служниці приносили звідти зіпсуте м’ясо. Камінський з товаришами провів розслідування. З’ясувалось, що євреї платили дівчатам, давали їм прострочений товар, а господиням просили казати, що купили його у християнській крамниці. Не встигли розібратися з цим, як євреї нанесли новий підступний удар. Вони почали споювати чеха-різника, а коли той напивався до зелених шмарклів – видурювали гроші. Дуже швидко алкозалежний чех промотав увесь капітал спілки і крамниця збанкрутувала.
Ніхто більше не заважав євреям в їхньому м’ясному бізнесі.
