Математика через розпис писанок: У Франківську радились, як розвивати гірські школи

Сьогодні, 20 вересня в Прикарпатському національному університеті стартувала ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Роль освіти у сталому розвитку гірського регіону" за участю науковців зі США, Польщі, Словаччини, Болгарії.

Зокрема учасники конференції обговорять широкий спектр актуальних освітніх, виховних, етнокультурних, соціально-економічних та інших проблем з якими стикаються гірські школи, інформує кореспондент Бліц-Інфо.

За словами координатора Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, засновниці Міжнародної зеленої школи Ірини Жданової, під час децентралізації необхідно зберегти мережу гірських шкіл, при цьому розробити іншу модель фінансування  та викладання у таких школах. 

"Я хочу сьогодні на конференції розповісти про впровадження інноваційної STREAM-освіти, яка поєднує природничі науки, робототехніку, мистецтво і математику. Наприклад у Косівському районі вже п'ять років працює Міжнародна зелена школа. Сюди приїжджають міжнарожні митці і діти в зеленому просторі навчаються робототехніці, астрономії. Також проводяться бінарні уроки. Наприклад завтра будуть уроки органічна хімія і сирні коники та математика - писанкарство. Тобто діти на бінарних уроках можуть поєднувати вивчення математики через розпис писанок. Також ми продемонструємо робота, якого виготовили діти в Космачі, що вміє виконувати "Подоляночку". Ще один цікавий кейс - це фізика-музика. Коли закони фізики, акустика можуть викладатися через гру на традиційних інструментах. Напрямок поєднання науки і мистецтва є сучасною інноваційною світовою практикою", - пояснює Жданова.     

Щоб вирішити проблему діяльності шкіл у гірських районах працює ціла наукова лабораторія. Науковці вивчають досвід зарубіжних країн щодо діяльності гірських шкіл у важкодоступних районах і розробляють пропозиції для наших шкіл.

"Ми уклали договори з провідними інституами і гірськими школами. Також ми створили банк даних обдарованих дітей, щоб не загубити творчих дітей, які живуть у важкодоступних регіонах і не завжди мають доступ до якісної освіти. Також є багато творчих шкіл де педагоги дають високий рівень знань і учні мають гарні результати", - розповідає керівник науково-творчої лабораторії "Гірська школа українських Карпат" Інна Червінська.

У свою чергу директор Манявського навчально-виховного комплексу Богдан Білусяк зауважив, що цей навчальник заклад приєднався до навчального експерименту, щодо реорганізації гірської школи. 

"За п'ять років участі в експерименті ми реорганізували школу в навчально-виховний комплекс, який включає всю системуосвіти від дошкільної до професійно-технічної. Тобто ми відкрили садочок на 40 дітей та пришкільний навчально-виробничий комбінат на 75 дітей і школу І-ІІІ ступеня. Кожен випускник отримує ліцензовані спеціальності - це водій категорії В і С, оператор комп'ютерного набору і агент з організації туризму. Тобто діти мають можливість здобути первинну професійну підготовку", - каже директор.

Що ж стосується найбільш нагальних проблем, то директор виокремив бездоріжжя і необхідність у ще одному автобусі. Також розповів, що вони пробують організувати навколо себе сусідні школи І-ІІ ступенів, з якими хочуть укласти угоди щоб вони надавали освіту за профільними напрямками, як це є у Польщі.