Мати загиблого ліцеїста: Убивця мого сина постійно сидить в соцмережах і змінює статуси

Місяць тому у військово-спортивному ліцеї міста Надвірна на Прикарпатті, де навчаються майбутні офіцери, 14-річний курсант вбив свого товариша.

У хлопця не було особливого мотиву – за хвилину до загибелі Богдан Данищук зробив йому зауваження, щодо погано вимитої підлоги. Щоб помститись той дістав з рукава ніж і холоднокровно вдарив однокурсника в серце, пише Сегодня.

Сьогодні Павло Н. перебуває в СІЗО, а мати загиблого не може отямитися від горя. На питання “Навіщо?”, вбивця її сина відповів: “Так ся стало”. 

У той же час він часто “зависає” в соцмережах, оновлює статуси, хоч це заборонено законом. Поліція веде слідство, і родичі вбитого дуже сподіваються, що винний понесе заслужене покарання.

“Мого сина люди бачили священиком, але він вибрав військово-спортивний ліцей”

Ми зустрілися з мамою загиблого Богдана, 47-річною Оленою Данищук, в Івано-Франківску. Двадцать років тому вона переїхала на Прикарпаття з Камчатки – полюбила “гуцула”, вийшла за нього заміж і народила трьох дітей. Але життя внесло свої корективи. Чоловік, з часом, знову поїхав на Камчатку, старші дочки, Святослава і Катя, поїхали до Москви вчитися, а вона залишилася разом з Богданом – єдиною відрадою і захисником. Щоб заробляти на життя, Лена відкрила кафе, а син мріяв стати військовим льотчиком і повезти маму в кругосвітню подорож.

“Ось постійно думаю, чому гинуть тільки добрі і світлі люди. До навчання в ліцеї, з першого класу, він чотири роки прислуговував у церкві. Ніхто ніколи не бачив, щоб він ліз у бійку, лаявся або хуліганив. Пам’ятаю, був період, коли ми зовсім залишилися без грошей, не вистачало навіть на молоко і хліб. Бодя продав на металобрухт свій старенький велосипед і купив продукти. Ми мріяли з ним удвох поїхати до Ніагарського водоспаду, побачити пустелю Сахару і Дісней-Ленд в Парижі. Одного разу я заїкнулася, що хотіла б в сауну, так він пішов колядувати, а отримані гроші віддав і каже: “Мамо, я дарую тобі відпочинок в сауні”. У той же час він не був “маминим синочком “- займався рукопашним боєм і міг за себе постояти”, – згадує Олена.

За словами жінки, за півроку до загибелі Богдан захотів побачити всіх своїх близьких – сестер, з якими не бачився майже два роки, батька, бабусю в Росії. 

“Можливо, він щось передчував, адже, навіть перебуваючи на” лікарняному “, замість того, щоб лежати, він пішов до школи до своїх однокласників і просидів з ними в класі всі шість уроків”, – розповідає Олена.

До речі, перша вчителька Богдана пророкувала йому кар’єру священика, і до цих пір зберігає букет квітів, подарований Богданом.

“Ви не уявляєте, як сильно всі діти плакали за Богданом. Він був дуже відкритим і милим. А спортивний ліцей – це було не для нього, але хлопчик сам зробив вибір, сам пройшов медкомісію і вступив. Пам’ятаю, як тільки він став курсантом, то приніс мені вазу з букетом квітів, сплетених з бісеру. І там була одна незабудка, а він каже: “Це для того, щоб ви мене завжди пам’ятали”. Я цю вазу зберігаю дотепер “, – розповідає Наталя Петрівна.

Богдана пам’ятають і в церкві, де він прислуговував. 

“Ми його бачили тут щонеділі, він ще меншим був, а тепер ось, тут же його відспівували. Лежав – як живий, у військовій формі. Це страшна трагедія”, – говорить один з парафіян.

“Коли ми ховали Бодю, в небі з’явилася величезна веселка”

У військово-спортивному ліцеї Надвірної ця трагедія також наробила багато галасу.Прощатися з Богданом прийшли всі, хто міг. Друзі Боді несли труну, і ніхто з чоловіків не приховував сліз за безглуздо загиблим товаришем.

До речі, за тиждень до загибелі сина мати їздила до ліцею запитати, як він вчиться, і чи не порушує дисципліну – адже виховувати хлопця доводилося самостійно.

“Але про нього ніхто поганого слова не сказав. Викладачі запевняли, що він” добряк, який любить брати на себе відповідальність”, – каже мати.

У неділю, 29 листопада зателефонував директор училища, і повідомив, що син загинув від ножового поранення.

“Почувши це – я втратила свідомість. З того дня все пішло однією чорною смугою. Як мені розповідали очевидці, ніякої серйозної сварки між хлопцями не було. У спальному приміщенні, де знаходилося багато курсантів, хлопець з паралельного класу мив підлогу. Богдан повинен був приймати у нього наряд, але той погано виконав свою роботу і син зробив йому зауваження. Той моментально перестрибнув через ліжко, вихопив з рукава ніж і вдарив хлопчика в серце. Друг Боді відразу взяв його на руки, і поніс в медпункт. Але було пізно. Він помер “, – нарікає Олена.

З Павлом Н. загиблий Богдан ніколи не перетинався – ні на тренуваннях, ні в спілкуванні. Вчилися у різних класах. Також мати не може зрозуміти, чому ліцеїст в рукаві носив ніж, який йому передали з дому, щоб відкривати консерви. Адже при кожній можливості керівництво ліцею попереджало, що їх відмінно годують, поруч є магазин, і ніякі домашні консервації хлопчакам не потрібні.

Після того, що сталося винуватець трагедії намагався втекти, але його незабаром зупинили. Як повідомили Олені правоохоронці, в його крові навіть був виявлений алкоголь. Павла забрали в СІЗО, а ховати Богдана зібрався весь ліцей.

“Коли ми везли труну з тілом Богдана із Надвірної в Івано-Франківськ – на небі з’явилася величезна веселка. І викладач сина сказав – це ангели спустилися на землю забрати Богдана в рай. Сподіваюся, що це так”, – плаче мама.

“Найстрашніше те, що життя триває …”

Коли Павла забрали в СІЗО, його батько відразу найняв адвоката. За словами Олени, це ще можна зрозуміти. 

“Але за три дні після похорону доньки помітили, що вбивця мого сина сидить у соцмережах, змінює статуси і, схоже, зовсім не переживає про те, що трапилося. Ми відразу повідомили про це в прокуратуру, і він, на деякий час, припинив розважатися, а потім знову з’явився. Також нам відомо, що батько Павла – співробітник правоохоронних органів, а мама – на заробітках закордоном. Ось і переживаємо, щоб вони чого не «намутили, за старими схемами”, – розповідає наша співрозмовниця.

Найбільше матері хотілося подивитися в очі тому Павлу і запитати, навіщо він це зробив. Коли така можливість настала, в поліції, на упізнанні, затриманий, навіть не опускаючи очей, відповів: “Так сі стало”.

“Для мене все закінчилося, я закрила кафе і не можу бути там, де музика і сміх. Краще б мій син був алкоголіком, я могла б його обійняти, ніж ось так. Життя триває – і це для мене найстрашніше”, – горює жінка.

У поліції нам розповіли, що зараз у справі ведеться слідство, після чого матеріали відправлять до суду. 

“Підозрюваний, уродженець міста Миколаїв, перебуває під вартою, проводиться ряд експертиз, в тому числі і обов’язкова судово-психіатрична”, – повідомила начальник сектора молодіжної превенції ГУ НП Івано-Франківської області Алла Бойчук.

Про те, чи можна користуватися соцмережами, перебуваючи в СІЗО, ми поцікавилися у начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в Львівській області Михайла Дзюдзя.

“У місцях позбавлення волі категорично заборонено користуватися соціальними мережами, це стосується всіх категорій ув’язнених. Використовувати мобільний зв’язок можна в певний час і з дозволу начальства. Те саме стосується користування Інтернетом – на комп’ютері в спеціально відведеному місці. Але такі привілеї стосуються тільки тих засуджених, які вже отримали вирок. В даному випадку, цей хлопець не має права доступу ні до одного, ні до іншого”, – додав Дзюдзь.

Нагадаємо, 29 листопада під час сварки один із учнів ліцею, перебуваючи у спальному приміщенні, ножем наніс один цілеспрямований удар в ліву ділянку грудної клітки своєму однолітку. Внаслідок цього 14-річний хлопець помер на місці. За цим фактом прокуратурою Надвірнянського району розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України.