Мільйон за мізинець полковника. Хто підтримає нових патрульних?

news-image: Мільйон за мізинець полковника. Хто підтримає нових патрульних?
Скандальна історія з Івано-Франківська – свідчення того, що правоохоронна система таки змінюється

Ця історія подібна на тисячі тих, що розповідають про колишніх суддів, посадовців та їхніх «золотих діток», які останнім часом стали справжньою загрозою на дорогах. В Івано-Франківську перебіг справи екс-міліціонера Михайла Ільницького, якого теж затримали на дорозі, викликав справжній бум у соцмережах. Власні емоції не втримав навіть міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, пише УКРІНФОРМ.

Ситуація все більше вказувала на те, що стара правоохоронна система намагається зламати зовсім нову, на яку тепер мають сподівання мільйони українців. Ось чому Укрінформ напередодні Тижня безпеки дорожнього руху поцікавився – хто ж цей патрульний, якого відсторонили від служби в Івано-Франківську, та звідки прийшли ті хлопці й дівчата, які сьогодні щодня тримають удар на дорогах.

Я ЗАВЖДИ ХОТІВ ПРАЦЮВАТИ У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ

Найперше треба сказати, що не всі патрульні у 2015 році прийшли в нову поліцію з супермаркетів чи з вулиці, як про це часто можна почути на тій же вулиці. Буцімто, всі вони без відповідної освіти і підготовки. Насправді, є інші. Леонід Гончарук – серед них. Про роботу в правоохоронних органах мріяв ще коли навчався у Юридичному інституті Прикарпатського національного університету.

«Я завжди хотів працювати у правоохоронних органах. З університету навіть подався на службу до армії, аби так полегшити собі шлях до роботи у правоохоронних органах. Але не склалось. Не відмовляли, але натякали, що там треба мати родичів, товаришів, які тебе підтримували б і лобіювали. Тоді я опустив руки і подався у комерцію. Коли почався набір у патрульну поліцію, вирішив спробувати», – зізнається старший лейтенант поліції Леонід Гончарук.

За першої можливості він подав документи та склав необхідні тести. Фізична підготовка теж виявилась у Гончарука в нормі.

«Здається, мрія – збулась. Все було тоді не даремно», – думав собі Гончарук, бо ж тричі свого часу їздив до столиці на Революцію Гідності. Та у жовтні 2017 року суд відсторонив його від служби через справу екс-міліціонера Ільницького. Леоніду Гончаруку оголосили підозру у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 365 ККУ – перевищення влади або службових повноважень. Старший лейтенант поліції досі не може збагнути, навіщо все це було потрібно полковнику Ільницькому.

Відсторонення від служби патрульного, який ніби затримав п’яного екс-міліціонера, викликало шквал емоцій у соцмережах. Не втримався навіть міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Він назвав цю ситуацію «тривожним сигналом» і висловив переконання, що громадянське суспільство має на це відреагувати.

«Система важка, негнучка, і за будь-якої загрози створює надсильний опір, але ми крок за кроком будемо йти вперед», – запевнює Арсен Аваков.Фото: Олександр Медведєв / НВ

Фото: Олександр Медведєв / НВ

«Патрульні – одні з нас. Із тих, які не сидять на дупі, а пішли працювати. А абсолютна більшість прокурорських, судійських і колишніх ментів – це каста. Їм пофіг на нас і державу. Їхнє єдине завдання – переварити новачків. Тому що нова кров загрожує старій системі», – висловився відомий блогер і телеведучий Павло Казарин. Фото з сайту tverezo.info

Фото з сайту tverezo.info

Вже без погонів та права на службу Леонід Гончарук отримує від Арсена Авакова нагороду. І не абияку, а відзнаку «За відвагу у службі». У розмові з Укрінформом патрульний зізнається: так, він був причетний до порятунку життя людини. Це сталося в Івано-Франківську, коли приїхавши на виклик, побачив молодого чоловіка на четвертому поверсі з зашморгом на шиї. Однією рукою нещасний ще тримався за балкон. Патрульні не довго думали. Зламали двері і зняли людину, яка з відчаю вирішила піти з життя. Тоді хлопці не розгубились. Як і у ніч з 18 на 19 червня.

НАВІТЬ ПЕРЕХОЖИЙ КАЗАВ, ЩО ТО ВІН БУВ ЗА КЕРМОМ

У цій пригоді, на щастя, обійшлося без жертв. Патрульні помітили Skoda Octavia, яка то їхала, то зупинялась, то знову намагалась набрати швидкість. Правоохоронці вирішили зупинити авто.

«З нашої практики, коли таке відбувається, це означає, що водій всередині намагається пересісти на місце пасажира. Тому патрульні це й запідозрили. Вони зрівняли свій автомобіль з машиною Ільницького. Приспустили вікно і чітко бачили, хто керував машиною. Ільницький вийшов до патрульних саме з того місця, де сидить водій», – розповідає Леонід Гончарук.

Коли правоохоронці зрозуміли, що чоловік не має ані водійського посвідчення, ані страховки, та й ще відчули запах алкоголю, попросили його поїхати на освідчення. Той не погодився і патрульні викликали підмогу.

 

«Коли я приїхав, то всі пасажири автомобіля Skoda стояли на вулиці й спілкувалися з патрульними. Ільницький, якого я тоді вперше побачив, вийшов з авто і стверджував, що він за кермом не сидів. Спочатку його син казав, що він керував машиною. Потім, навіть якийсь перехожий казав, що він був за кермом. Також, невістка стверджувала, що вона вела машину. Тобто, всіма шляхами вони намагались ввести в оману патрульних, заплутати, хто справді був за кермом», – пригадує Гончарук.Фото з сайту kurs.if.ua

Фото з сайту kurs.if.ua

Пізніше  Івано-Франківський міський суд визнав Михайла Ільницького винним за статтями 130 і 185 КУпАП – «водіння у нетверезому стані» та «злісна непокора поліції», оштрафував його на 10 200 гривень та позбавив права керувати транспортним засобом на рік. Здавалося б, на цьому все мало й закінчитись. Втім, полковник  Ільницький поскаржився у суді на те, що патрульний зламав йому палець, точніше – мізинець, при затриманні.

«Те, що я не їхав за кермом, досліджено, доказів інших немає. Те, що мені зламали палець, то без цього люди можуть жити, але таке не можна допускати. Я, як громадський діяч та як керівник політичної партії «Громада і закон», мушу діяти по-іншому Можливо, це Авакова замовлення, можливо – ще вище», – припускав Михайло Ільницький і не обминув заявити, що «у нас не відбувається ніякої реформи, у нас її немає».

«П’яним за кермом виявився колишній полковник міліції. Брат якого – співробітник обласної прокуратури. А проявити моральну підтримку водію чомусь приїжджав місцевий «авторитет», відомий у місті на прізвисько «Хімік», – констатує Арсен Аваков.

Міністр зазначив: настав «час підтримати поліцейських, дати їм опору для служби і захистити – не зломитися під загрозою реваншу старих «рішал» із нереформованих судів».

КАЙДАНКИ ЙОМУ НЕ ОДЯГАЛИ

Насправді, у 2014 році кандидатуру Михайла Ільницького обговорювали як ту, що може очолити обласне управління вже нової поліції на Прикарпатті. Тоді своїм першим завданням він бачив «люструвати чиновників, які не відповідають займаним посадам та беруть хабарі». Про полковника міліції відомо, що він 10 років «боровся з режимом». Рік провів у СІЗО. За це він пізніше отримав моральну та матеріальну компенсацію в розмірі 250 тисяч гривень. Поновили полковника в рядах міліції у 2007 році. Тоді ж він і звільнився.

Нині Михайло Ільницький викладає у київському університеті та очолює партію «Громада і закон». Стверджує, що у її лавах перебуває близько 70 тисяч людей. Щоправда, жодний представник цієї партії не представляє інтереси громади ані в Івано-Франківській міській раді, ані в обласній. А в українському парламенті, за словами Михайла Ільницького, він працював над налагодженням зв’язків між МВС та ЗМІ у 2006 році.

«Кайданки йому взагалі не одягали», – пригадує Леонід Гончарук затримання на дорозі полковника.

«Їх дістали, аби застосувати, але минулося. Він перестав чинити опір, погодився сісти в автомобіль. Я супроводжував його, підтримуючи під руку. Напарник – зліва, я – справа. Підійшовши до автомобіля, він сказав що сідає, а сам почав виривати руку і впиратися. Ми намагались його втримати. Можливо, він хотів утекти, або ж завдати нам шкоди. Запах алкоголю був. Ні, геть п’яним він точно не був, але був добряче випившим», – говорить патрульний.

25 жовтня Апеляційний суд Івано-Франківської області повернув патрульного до служби, скасувавши рішення попередньої інстанції. А 27 жовтня та ж апеляційна установа скасувала постанову міського суду про визнання екс-міліціонера, полковника Михайла Ільницького винним у керуванні автомобілем у нетверезому стані та злісній непокорі працівникам патрульної поліції. На думку суду, в особі судді Олександра Васильєва, факт перебування полковника за кермом не доведено.

«Думаю, якби патрульні відразу включили відеокамеру, багато питань сьогодні б не стояли. Тоді б чітко було видно, що Ільницький сидів за кермом. Ми спілкувалися з екіпажем, який його зупинив. Вони думали, що камера була включена. Це – через технічні причини, бо камера включається трішки з запізненням. Інколи потрібно натиснути її пуск навіть двічі. Очевидно, вони не переконалися, що камера включена, і пішли спілкуватись із водієм», – говорить Леонід Гончарук.

МІЗИНЕЦЬ ПОЛКОВНИКА

Очевидно, на цьому б історія могла завершитись. Порушника ніби й не було, патрульний – на роботі. Щоправда, отримавши добрий «майстер-клас» – кого і як зупиняти на дорозі. Втім, полковник Ільницький 3 листопада знову пішов до суду. На цей раз зі звинуваченнями у бік Гончарука, який, буцімто, перевищив свої службові повноваження. Тоді усі сторони справи отримали від представників екс-міліціонера цивільний позов. Ільницький оцінив свій зламаний мізинець у мільйон гривень. Тих, хто спостерігав за процесом, це «надихнуло» пофантазувати, а скільки б міг коштувати вказівний палець полковника.

«Представник потерпілого подав цивільний позов, у якому потерпілий вимагає відшкодування з обвинуваченого, яке, на його думку, оцінено в мільйон гривень нематеріальної шкоди і приблизно 33 тисячі гривень – матеріальної», – повідомив захисник патрульного Олег Якубчак.

У суді він заявив, що це обвинувачення є «не коректним та сумбурним» і таким, що унеможливлює розгляд справи по суті. Тому сторона захисту просить суд повернути обвинувальний акт на доопрацювання прокурору. Й Івано-Франківський міський суд його в цьому підтримав.

Нині Леонід Гончарук – знову в рядах патрульної поліції. Зізнається, нічого не боїться, відчуває підтримку колег і знайомих. Втім, аби довести своє право на службу, Гончарук вимушений був  з власних коштів оплатити послуги адвоката в суді. І це, очевидно, теж – «технічні причини», через які гальмуються наші реформи. Бо в цивілізованих країнах правоохоронна система має достатньо інструментів, аби відстояти законність своїх дій навіть у судах.

Уся ця історія, насправді, свідчить про те, що правоохоронна система таки змінюється. Втім, питання залишається відкритим, чи вистачить сил після таких «ін’єкцій» молодим хлопцям та дівчатам боротися за законність не лише з екс-посадовцями, але й із діючими, які теж часом нехтують правилами на дорозі. Пригадалась розповідь сина, який зараз навчається у США: «Тут, мамо, коли їде патрульний екіпаж поліції, пригальмовують рух не лише водії, але й перехожі. Хтось поправляє галстук, а хтось навіть випрямляє спину і посміхається, аби не здаватися підозрілим». От би й нам таку повагу до системи, яку ми самі ж для себе і створюємо, аби врешті побороти розхлябаність і пияцтво на дорогах.

«Наше законне майбутнє настане тоді, коли новий коп уперше затримає, наприклад, нового начальника поліції, нового суддю чи прокурора, а той не буде бикувати і піде до суду з цілими пальцями», – вважають журналісти місцевої газети «Репортер», які назвали Леоніда Гончарука «людиною тижня».

І з ними важко не погодитися. Варто лише додати: добре було б, аби до суду всі йшли не лише на своїх ногах і з цілими руками, а ще – при ясній свідомості та чистому сумлінні.

P.S.  За інформацією Патрульної поліції України, з початку року на наших дорогах сталося 117 тисяч ДТП, в яких загинули понад 2 тисячі людей, ще більше 25 тисяч осіб отримали травми різного ступеню важкості.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 14.11.2017 21:03