“Ми не вибираємо шпалери собі додому. Ми робимо те, що вразить світ” – Малиновський про мурал Zbioka у Франківську

У п’ятницю, 21 липня, в Івано–Франківську презентували новий мурал, який створив польський художник Славомір Zbiok Чайковський в рамках мистецької резиденції. Стінопис з’явився на вулиці Мазепи, 100.

Куратор та організатор резиденції розповідають “Репортеру“, чому мурал не повинен подобатися всім і що стоїть за чорними штрихами автора.

До теми: Нерозривний зв'язок минулого з майбутнім: У Франківську відкрили новий мурал

У своїй роботі Zbiok Чайковський розмірковує над українським суспільством, яке шукає можливості вчеті від важкого радянського минулого. Художник конвертує тему декомунізації у зумисне простих, алегоричних фігурах Людини Колишньої та Людини Нової. Ідея відображена у двох постатях і дзеркалі-порталі. Одна з постатей має порушену структуру анатомії – людина деформована режимами, тяжким спадком тоталітарної імперії. Другий образ виконує функцію порталу, пройшовши шлях крізь який людина змінюється.

Мурал виконано чорною фарбою на білій стіні. І така проста ескізна форма є визначальною для цього муралу. Однак, серед франківців знову виник шквал обурення: скільки можна малювати невідомо що.

До теми: "Мої діти в три роки краще малювали", - реакція франківців на новий мурал

Куратор резиденції Євген Самборський говорить про унікальність мистецького жесту, яким є створений мурал.

“Моя бабця не зготує мені китайську страву, бо не вміє і не хоче її робити. Вона зготує мені вареники… Так і сенс роботи митця цілковито нівелюється, якщо він робитиме роботу для когось – скажімо для бабці, – говорить Євген Самборський. – Ми не робимо на цьому бізнес і не заробляємо. Чи думаємо ми про свого глядача? Я думаю про роботу і про те, що я хочу нею сказати. Глядач – поняття абстрактне. Про кого повинен думати митець? Про маленьких дітей, бабусь, чи про світових знавців мистецтва. Ми щодня добираємо мову, зрозумілу всім. Але в мистецтві художник орієнтується на себе. Це насправді велика відповідальність – брати все в свої руки, показувати, як ще можна, впроваджувати щось нове. Я очікував від Zbioka реалістичну роботу, а його робота виявилася набагато потужнішою за реалізм. В реалізмі естетика бореться з ідеєю. І часто естетика перемагає, бо через потужну естетику роботи, її ідея стає на другий план. На мою думку, такого рівня потужності муралів в Україні немає.“

“Ми не вибираємо шпалери собі додому. Ми не купуємо килим для бабусі, який мав би їй сподобатися. Ми робимо те, що мало би вразити світ, – пояснює Роман Малиновський, організатор резиденції. – Ця робота має здивувати Київ, Берлін і Варшаву, і сказати, що Франківськ готовий до таких проектів, готовий приймати таких художників і готовий пропонувати мистецький продукт у світовому контексті, що апелює до потужних проблем і процесів.”