Нейродерміт - один з найпоширеніших наслідків стресу


Нейродерміт – це захворювання, яке характеризується сильним свербежем і висипанням. Розвиток хвороби можуть спричинити розлади нервової системи, порушення обміну речовин, захворювання внутрішніх органів. Часто висипання з’являються на нервовому ґрунті.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НЕЙРОДЕРМІТУ

Велике значення відводиться супутнім захворюванням нервової і ендокринної систем, також у деякій мірі впливають порушення роботи  печінки і шлунково-кишкового тракту, обмінних процесів. Здебільшого  хвороба виникає після 18 років.

Є ще такі причини виникнення:

  • Генетична схильність;
  • вегето-судинна дистонія;
  • інтоксикація (отруєння шкідливими речовинами);
  • погана екологія.

Висипання можуть виникнути на тлі переживань, зовнішніх та харчових подразників. Стресові стани є головною причиною виникнення нейродерміту. Дане захворювання може загострюватись під час вагітності, при прийомі лікарських препаратів, при гормональних розладах.

ФОРМИ ТА СИМПТОМИ НЕЙРОДЕРМІТУ

Виділяють 2 основні форми нейродерміту: обмежену і дифузну.

Обмежений нейродерміт (лишай простий хронічний Відаля) – першою ознакою може бути свербіж, який впливає на якість життя і порушує працездатність і сон.

Людина стає знервованою та замкнутою. На шкірі з’являються висип і почервоніння.

Основним місцем локалізації є: гомілки, потилична ділянка, внутрішня поверхня стегон, калитка, лобок і пері анальна ділянка; вогнища часто розташовані симетрично.

Нейродермітдифузний – за симптомами схожий до обмеженого нейродерміту. Після інтенсивного свербежу з'являються еритематозні і папульозніелементи, шкіра потроху огрубіває. Ураження локалізують на тих же місцях що й обмежений нейродерміт, але захоплює також сусідні участки шкіри, захвачуючи великі участки шкіри. Процес може початись на обличчі звідки перейде на шию, груди, бокові поверхі тулуба, верхні кінцівки. В деяких випадках можливе приєднання вторинної інфекції. Свербіж виникає в основному в нічний час і постійні мимовільні розчухи в сні можуть спричинити кровоточивість при якій в подальшому може сприяти розвитку піодермії (гнійничкова інфекція).

Перебіг також хронічний, схильний до рецидивів.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕЙРОДЕРМІТУ

Хворим з нейродермітом проводиться ретельне обстеження, після чого виставляється діагноз. Лікар виявляє причини захворювання і призначає загальне чи місцеве лікування.

Лікування підбирається індивідуально враховуючи основні причини –  захворювання  внутрішніх органів, нейроендокринної системи, печінки та шлунково-кишкового тракту. Також призначається консультація дерматолога, ендокринолога і невролога.

Мар’яна Жовнірук

лікар-дерматовенеролог МЦ «Оксфорд Медікал»

вул. Василіянок, 1

тел: (067) 3 777 299; (050) 3 777 299

На правах реклами