Олександр Сич трактує звинувачення Авакова у бік свободівців як «виштовхування» і «дискредитацію»

Вчора міністр ВСУ Арсен Аваков заявив про проведення розслідування щодо діяльності колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайки і екс-міністра екології Андрія Мохника. Глава МВС не уточнив, у чому саме звинувачують міністрів-свободівців, зауваживши лише, що мова йде про зловживання.

Не забарилась відповідь й колишніх міністрів. Свободівці переконані, що такими випадами Арсен Аваков намагається відвернути увагу суспільства від шокуючих фактів багатомільярдної корупції в Кабміні Яценюка. Таку позицію Андрій Мохник та Ігор Швайка висловили на своїх сторінках у Фейсбук.

Висловив думку щодо звинувачень Арсена Авакова у бік свободівців у популярній соцмережі і колишній віце-прем’єр-міністр України франківець Олександр Сич.

«Бачу, хлопці там реагують на чергові фейс-вибрики Авакова. Дай, думаю, і собі п'ять копійок вставлю. Нашвидкоруч надибав лишень недавно написане й вже запилене у шухляді есе. Пропоную його шматок під умовною назвою: "Команда...":
...Вже під завершення свого перебування у складі «Уряду камікадзе» поділився з агентством «Українські новини» деякими міркуваннями щодо його діяльності. Серед іншого, висловив і думку, що, працюючи в Уряді, не відчув команди. За ледве прихованою реакцією Прем’єра і його близького урядового оточення зрозумів, що ця думка не дуже прийшлася їм до смаку. 
Сьогодні уточню її – як і інші члени Уряду, делеговані до нього «Свободою», я не належав до політичної команди Прем’єр-міністра. Він же таку команду мав і її наявність дозволяла йому безперешкодно приймати більшість запланованих рішень. Навіть таких сумнівних із юридичної точки зору, як от звільнення/відсторонення від посади Міністра охорони здоров’я Олега Мусія. Власне, під час голосувань за проекти рішень особливу позицію, за рідкими винятками, могли зайняти лишень члени «Свободи» і ще сам О. Мусій та Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета. 
Не вважаю, що цей факт слід піддавати негативному чи позитивному трактуванню. Він всього лиш є констатацією того, що коаліційний Уряд не обов’язково (а скоріше всього – як правило!) є Урядом командним. Адже це логічно випливає з того, що в політичному процесі всі політичні сили апріорі є конкурентами між собою й ця стратегічна конкуренція завжди переважає над тактичними союзами і партнерствами. Яскравий цьому приклад – політичне партнерство під час Революції Гідності на Майдані і постреволюційна конкуренція колишніх партнерів. 
Найсвіжішим виявом такої конкуренції і стали кадрові та функціональні обмеження членів «Свободи» під час їх діяльності в «Уряді камікадзе». Ще 18-20 лютого ми всі разом були в епіцентрі силового протистояння з режимом Януковича. А вже за якихось 10 днів атмосфера того урядового поля, в яке ми разом щойно потрапили із поля бою, почала динамічно насичуватися духом політичної конкуренції. Й на відміну від Майдану, тут чисельна перевага була не в нашу користь, а отже й результат був прогнозований. 
Ознаки конкурентного відношення до вчорашніх партнерів неозброєним оком проглядалися вже з перших засідань Уряду. Рідко яка кадрова чи нормотворча ініціатива свободівців-урядовців не наражалася на дошкульну обструкцію. Можна було б теоретично припустити, що це зумовлено їх непрофесіоналізмом, або ж якимись іншими нехорошими характеристиками, на думку про які регулярно підводив очільник Уряду. Але порівняльний аналіз на основі неодноразових спостережень показував, що в аналогічних випадках кадрові пропозиції чи проекти рішень інших членів Кабміну не зустрічали такого несприйняття. Можливо, слово «конкуренція» не зовсім точно відображає суть взаємовідносин, а для описуваної ситуації більше надаються такі терміни як «виштовхування» і «дискредитація», - написав Олександр Сич. 

Нагадаємо, саме вчора активісти Всеукраїнського об'єднання «Свобода» пікетували Кабмін з вимогою розслідувати заяви голови Держфінінспекції України Миколи Гордієнка про корупційні зловживання в Кабміні на понад 7, 5 мільярдів гривень.