“Особливих” дітей у Франківську носять на руках, бо нема ліфтів і пандусів

news-image: “Особливих” дітей у Франківську носять на руках, бо нема ліфтів і пандусів
Вже 17 років в Івано-Франківську працює навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами. Керівництво закладу та вихователі роблять усе, аби їхні вихованці почувалися там комфортно. Однак не обходиться без труднощів, адже приміщення центру геть не пристосоване для особливих дітей.

Спеціальну школу-садок для діток з вадами опорно-рухового апарату створили ще у 1995 році. Тоді вона розміщувалась на Шухевичів, 27а. У 2000 році міська рада вирішила об’єднати заклад зі школою-садком № 1 для дітей з вадами інтелекту. Відтак на Хоткевича, 52а створили навчально-реабілітаційний центр (НРЦ), пише Репортер

Нині у тутешній школі вчиться 81 дитина, садок відвідують 24. І всі діти потребують особливого догляду, уваги. З ними працюють фізіотерапевти, масажисти, логопеди, психологи, багато інших спеціалістів. Дітей готують до самостійного життя, навчають основним соціальним навичкам, самообслуговуванню. Вони їздять на екскурсії, беруть участь у різноманітних виставках, відвідують театри та музеї, вчаться працювати з комп’ютерами. Та біда в тому, що будівля НРЦ зовсім не відповідає вимогам дітей з обмеженими фізичними можливостями.

«Коли в мене народилася дитина з інвалідністю, я стикнулася з проблемою її навчання та соціалізації, – розповідає мама хлопчика Оксана Захарія. – Звичайний садочок нам не світив, бо дитина не ходить, тож почали шукати спеціалізований. З’ясувалось, що єдиний в місті такий садочок – при НРЦ, тож вибору в нас не було».

Син Оксани ходить до НРЦ уже три роки. Раніше проблеми не були такими помітними, бо дитина часто хворіла і садок відві­дувала рідше. Та й Оксана раніше не працювала, мала можливість доглядати дитину вдома.

«Справа в тому, що садочок і початкова школа розміщені на другому поверсі, – пояснює Оксана. – Ліфтів немає, дітей до 12 років носять на руках. Звісно, є дітки, які здатні ходити, тримаючись за поручні, але й багато візочників. Щоб вийти гуляти, їх треба знести вниз і підняти назад на другий поверх. Це дуже велике навантаження на нянь і вихователів. Лише мій син важить 25 кг, а в групі восьмеро дітей і всі не ходячі».

Ще одна проблема – холод. Оскільки багато дітей не можуть самостійно ходити, вони просто повзають по холодній підлозі, там же і граються. На щастя, цьогоріч відремонтували дах, який протікав при найменшому дощі, і почали замінювати вікна на пластикові. Стало трохи тепліше.

«На Шухевичів умови в нас були кращі, – зізнається в.о. директора НРЦ Людмила Власенко. – Подвір’я було закрите, гаряча вода, більше приміщення, ну і тепло. Коли нас переселили, то тут жодних умов не було, все запущено, та й далеко від центру. Ми робимо все, що можемо. Стараємось створити домашні умови: дивани, килими, фіранки. Звісно, дітям у нас краще, ніж у чотирьох стінах, але приміщення ніяким вимогам не відповідає. Особливо незручна їдальня для старших класів. Кімната маленька, а діти на візках, тісно».

За словами Людмили Власенко, коли ще мером був Віктор Анушкевичус, їм обіцяли побудувати нове приміщення, але з часом розмови про це стихли. Але, каже жінка, вони й з самого початку на владу не покладалися, бо НРЦ виживає за рахунок меценатів. Благодійники допомогли облаштувати сенсорну кімнату, закупили тренажери для фізичної реабілітації, придбали два автобуси, які привозять і відвозять дітей додому після занять.

«Зараз і міська рада вже починає допомагати: поставили вікна, зробили дах, облаштували подвір’я, допомогли з деякими меблями, – розповідає керівниця НРЦ. – Добре було б, якби поручні зробили по коридорах. Зараз ходячі дітки за стіни притримуються, а я все переживаю, щоб якийсь стенд на них не впав. Ну і підйомники, на кожен корпус треба ліфт. Але в цьому приміщенні їх неможливо поставити».

Правду кажучи, в НРЦ навіть пороги не занижені для візочників. Вузькі коридори, двом візкам не розминутися, є проблема і з пандусами.

Бракує гарячої води. Адміністрація закладу встановила бойлери, але лише там, де це найбільш необхідно – в кухні та їдальні. А у вбиральнях діти миють руки в холодній воді.

За словами заступника міського голови Івано-Франківська Олександра Левицького, в мерії проблеми НРЦ обговорюють постійно.

«У місті дуже багато закладів, які потребують нашої фінансової підтримки, – каже Левицький. – На жаль, наразі надати приміщення, яке б відповідало усім вимогам НРЦ, ми не можемо, бо міськрада його не має. Пристосовувати те приміщення, яке є – теж немалі витрати. На сьогодні ми розглядаємо різні варіанти покращення умов у закладі, але це процес не одного дня».


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 18.11.2017 07:43