Останній «Бастіон»
Днями Івано-Франківськ сколихнула звістка про можливу забудову площі перед фортечною галереєю «Бастіон» з боку вулиці Новгородської. За проектом там має з’явитись великий і ультрасучасний «Центр сімейного дозвілля». Соцмережі вибухнули здивуванням, обуренням і протестами
Більшість франківців спершу навіть не підозрювала, що проект забудови – від самих власників «Бастіону» і планувався він ще сім років тому, пише Репортер. Мало того, його автор – не просто якийсь там новоспечений сільський архітектор, як у нас це буває, а фахівці з австрійського бюро «Шишковіц і Ковальські» з міста Грац. І ще сім років тому в Івано-Франківську була презентація
«Тоді в «Надії» зібралися 40 архітекторів, – розповідає Олег Заріцький, власник фортечної галереї та замовник нового проекту. – Тоді ще не було «Бастіону», і австрійський проект – це було як одне ціле. Та спершу треба було реконструювати стару частину, а вже потім братися за нове».
«Ми забрали перший поверх, з’явилися колони – і вже є доступ до «Бастіону», – каже він. – І якщо раніше забудова була на відстані шести метрів від стіни, то тепер маємо 15 метрів».
За словами Микуляка, це буде дитячий розважальний центр для малечі та батьків – ігрові кімнати та кафе. Будівля матиме три з половиною поверхи, площа – 3000 квадратних метрів. Подібний ігровий комплекс є у Львові.
На думку Олександра Микуляка, галас навколо проекту виник через автопарковку біля «Бастіону».
«Заріцькому не треба тоді було робити там стоянку, бо коли робився проект «Бастіону», то вже був дозвіл на проектно-пошукові роботи, – каже архітектор. – А він зробив парковку, всі звикли і тепер кажуть: «О, добре». А уявіть собі, що людина знесла 20 гаражів, приватизувала ділянку під будівництво, а тут раптом усі говорять, що так не добре?!».
Хоча сам Олег Заріцький, за його ж словами, готовий вислухати усі зауваження та йти на будь-які компроміси.
«Усе, що б ми не робили, ми хочемо зробити так, аби для міста це було корисне, щоб було гарно, щоб воно доповнювало, а не заважало, – каже власник «Бастіону». – Я останній, хто буде зацікавлений у тому, щоб загородити «Бастіон», нашкодити йому, бо для мене це така дитина, яку плекали 10 років».
Та до будівництва нової частини справа та і не дійшла – банально не вистачило грошей. Але тоді, за словами Заріцького, франківські архітектори сприйняли австрійський проект позитивно. Чому зараз це викликало шквал негативних емоцій, він каже, що розуміє, адже люди вже полюбили «Бастіон» таким, яким він є. Саме тому проект австрійців вирішили змінити, адаптувати. Адже він був значно масштабнішим, з підземними переходами та паркінгом. За адаптацію взявся колишній головний архітектор міста Олександр Микуляк.
У вівторок, 21 квітня, відбулася містобудівна рада, на якій розглядали і питання будови перед «Бастіоном». Там були архітектори, громадські активісти і дуже багато журналістів. Місць не вистачало.
Олег Заріцький на раду не прийшов, його представники повідомили, що він у заздалегідь запланованому відрядженні. Зате був автор адаптованого проекту. Олександр Микуляк презентував свою роботу, виправдовувався і десь навіть був трохи ображений на громадськість.
«За нинішніми тенденціями, всі архітектори – вороги міста, а все знає лише громада, – сказав Микуляк. – Я теж можу стверджувати, що, може, у проекті не все досконале. Але, шукаючи компроміс між побажаннями замовника та нашим баченням, ми намагалися відкрити цей простір, аби можна було бачити «Бастіон». Я жодного метру з автомобільної стоянки не забрав, хіба що під колони».
До того ж, у новий проект входить і реконструкція старої будівлі на Новгородській, 10, яка розташована зліва від головного входу до «Бастіону». Цей будинок є пам’яткою архітектури, але нині він руйнується.
«Там сходова клітка вже провалилась і туалетів нема, – говорить Олександр Микуляк. – Забудовник готовий його відреставрувати».
Обговорення проекту було жвавим, якщо не сказати більше. Олегу Заріцькому поза очі дякували за те, що відновив фортечні мури, і тепер «Бастіон» є візитною карткою Франківська, «куди не соромно привести друзів». Та водночас того ж Заріцького звинувачували у непослідовності – бо, мовляв, планує закрити ту саму візитівку. Одні погоджувалися йти на компроміс, інші були категорично проти взагалі щось будувати у тому місці.
Не варто забувати, що середмістя Івано-Франківська є комплексною історичною зоною, а це висуває свої вимоги.
«Замовник неправильно почав розглядати питання, – каже голова міської спілки архітекторів Микола Капак. – В історичній зоні, де є значна кількість пам’яток архітектури, у першу чергу треба розробити історико-архітектурне обґрунтування місця забудови цієї земельної ділянки. І тоді вже не замовник диктуватиме, скільки там має бути поверхів».
Тож на цьому й зійшлися – спершу розробити історико-архітектурне обґрунтування території, а далі – проводити конкурс проектів.
А от начальник міського відділу охорони культурної спадщини Ігор Панчишин має сумнів в ефективності самої містобудівної ради. Каже, якби там було все в порядку, то б ми не мали у Франківську стільки архітектурних і містобудівних проблем.
«У нас так і не виникло такої звички – звертати увагу на пам’ятки та історичне середовище, – говорить Панчишин. – У нас архітектори дуже добрі, вони ведуться на замовників і не диктують не те, що своє бачення чи ставлення, не намагаються диктувати навіть того, що є пріоритетом. А пріоритетом у місті є історичне середовище».
А головний архітектор Івано-Франківська Володимир Гайдар вважає, що пріоритетом для центру міста є пішохід. Тому саме для нього треба зробити максимально відкриті та доступні – і «Бастіон», і сусідні дворики, які зараз, щоправда, захаращені, однак їх можна привести до ладу і водити туди туристів.
«Це повинно бути комплексне урбаністичне рішення. Це не може бути питання будівництва одного будинку – затуляє він там щось чи ні, – каже Гайдар. – Якщо навіть тут має щось з’явитися, то воно повинно підкреслити це середовище, надати йому завершеності».
Отже, поговорили. Не відмовили, не погодились. Тепер спеціальна комісія має зробити історико-архітектурне обґрунтування території, а потім, напевно, буде конкурс проектів.
У будь-якому разі виглядає, що Олег Заріцький нині дуже шкодує – якби вистачило грошей сім років тому, вже б давно цей центр працював би додатком до міської візитівки – «Бастіону». Тоді і громада у соцмережах ще не була аж такою активною, і купа люду отримувала дозволи та будувалась без жодних докорів сумління.
