Подоїти 32 корови: Турист з Франківська поділився історіями про життя гуцулів на полонині
Франківський художник Ігор Роп'яник поділився враженнями від туристичного походу на гору Кукул і спілкування з гуцулами, що живуть на полонині..
Художник розповідає, що доводилося бувати на багатьох полонинах, проте на цій полонині, назва якої походить від однойменної гори Кукул, він був вперше.
"Знаєте, що мене найбільше вразило? Дитячі малюнки на стіні у хатині, де живуть її господарі. «Бережіть хату!», просить юна художниця, внучка пані Марії.Справа в тому, що позаторік якісь негідники спалили їхнє пристанище. Мусіли відбудовувати. Хатину вони ніколи не закривають на замок, даючи можливість туристам, які подорожують взимку, переночувати в ній, зігрітися. Всі попередні роки жодних проблем не було. І ось ― не вціліла… Втім, туристів вони не винять. Натякають, що, скоріш за все ― конкуренти (неподалік є ще кілька полонин). Тим більше, що того ж дня спалили таку ж хатину у сусідів-полонинників. Але хто його зна, як все було насправді?!", - пише Роп'яник.
Господарюють на цій полонині троє: пані Марія, її чоловік і пастух. Інколи приходять провідати син з онуками.
"Колись, розповідають, доглядали багато корів, а тепер ― 58. Подоїти треба 32 корівки. Двічі на день. Ну і, звісно, з того молока зробити сир. Роботи ― від самісінького ранку до пізнього вечора. Мають чотириногого охоронця. Онук пані Марії розповів, що торік п’ятьох їхніх собак роздерли вовки. Заставали біля буди лиш ланцюг з ошийником… Мої онуки слухали і дивились на все це із роззявленими ротами. Та й добре. Хай знають, яка це нелегка праця і яке воно, полонинське життя!", - підсумував Ігор Роп'яник.