Прохасько розповів школярам як бути сміливим і почуватися щасливим

9 червня у Косівському районному будинку дитячої творчості старшокласники представили публіці ініціативи, над якими працювали впродовж цього року.

У процесі роботи над ініціативами школярів підтримували ментори – випускники програми минулих років, досвідчені тренери з організації «Інша Освіта», а також координаторки програми.  Сьогодні програма має мережу випускників з 180 учнів з понад 50 сіл Івано-Франківської, Черкаської, Донецької, Дніпропетровської областей України. Набір учасників «Майстерні сільських ініціатив» на 2017 – 2018 рік розпочнеться восени 2017 року.

9 червня в Косівській районній бібліотеці зі школярами зустрівся письменник Тарас Прохасько. Розмовляли про те, як знайти себе, як бути сміливим робити те, що насправді хочеш і як почуватися щасливим.

До вашої уваги інтерв’ю з координаторками програми в Івано-Франківській області Іванною Чупак, координаторкою на Донеччині Оксаною Іванік та в Черкаській області – Вікторією Феофіловою.

Чому ви працюєте з молоддю на селі?

Іванна Чупак: Через “Майстерню сільських ініціатив” я вкотре зробила для себе відкриття, що молодь у сільській місцевості має величезний потенціал для розвитку своїх маленьких громад. Усі наші учасниці та учасники несуть в собі велику кількість креативних і незвичних ідей, але для їх втілення, реалізації і життя потребують тільки невеликого поштовху, мотивації ззовні, інструментів і знань у сфері комунікації та проектного менеджменту. Саме такі інструменти, перший імпульс і поштовх надає їм програма. Після перших кроків у реалізації ними власних проектів я бачу перед собою вже зовсім інших молодих людей: впевнених в собі, зосереджених на справі і переконаних, що село – це теж простір для їх самореалізації. Тому не треба далеко втікати від власної домівки, щоб досягти поставленої мети.

Як програма допомагає будувати розуміння та руйнувати стереотипи в людей з різних регіонів України?

Вікторія Феофілова: Міжкультурна комунікація є важливою частиною нашої програми. Наприклад, зараз на семінарі разом працюють тренери з України, Польщі та Росії. Це допомагає учасникам побачити, як така команда може злагоджено працювати. Крім того, на Майстерні досвіду – фінальному семінарі програми – зібрані учасники з Центральної, Східної та Західної України. Вони частенько приїжджають зі стереотипами. Але в кінці, коли роз’їжджаються по домівках, то плачуть одні в одних на плечах. Донецькі плачуть за івано-франківськими, а ті – за черкаськими. Мені здається, що це наш вклад у єднання України.

Оксана Іванік: Учасники з Донецької області презентували свої ініціативи українською, і гості, які прийшли на презентацію в Косові, мали такий «вау-ефект», що на Донеччині теж говорять українською. Важливо, щоб молоді люди вже в цьому віці мали розуміння, що немає розділення, ментального чи іншого. В них уже зараз зав’язуються контакти в різних куточках України, розширюється світогляд.

Які є найважливіші результати для учасників «Майстерні сільських ініціатив»?

Оксана Іванік: Учасники  програми втілюють власні ініціативи й за допомогою цього усвідомлюють себе як людей, які можуть творити зміни. Вони бачать результати своєї роботи, і через це в них з’являється впевненість у своїх кроках.

Вікторія Феофілова: Старшокласники відзначають, що «прокачуються» по публічним виступам – у селах підлітки не мають можливості говорити на велику кількість людей, і тому тут вони позбавляються страху висловлюватися на публіку. Вони також навчаються будувати рівні стосунки з дорослими, говорять про те, що стають відкритішими – не бояться відстоювати свою думку. Відзначали, що можуть тепер сперечатися з вчителями, бо усвідомили, що їхня думка теж важлива. Є різні рівні впливу: для когось це почати висловлювати свою думку, а для когось – брати на себе повну відповідальність, планувати, управляти командними процесами.