Прикарпатський поет Дмитро Арсенич відсвяткував 75-річчя


14 виданих Дмитром Арсеничем книжок, особливо ті, що написані в такому літературному жанрі як афоризм, де в одному рядку необхідно висловити думку так, як це ніхто не робив до тебе, засвідчують про його найвищий талант до поезії. У книжці «Українська афористика X-XX ст.», виданій завдяки старанням Романа Коваля у Київському видавничому центрі «Просвіта» в 2011 році.

Афоризми Дмитра Арсенича займають досить чільне місце в літературі не лише Прикарпаття, а й напевне всієї України.         

Його мрією було вступити до інституту. Радянські органи пропонували йому возвеличувати в поезії радянську дійсність. За це гарантували вступ до обраного ним вишу, та ще й  квартиру в обласному центрі. Та Дмитро не лукавив із совістю. За цю непоступливість навіть не електрифікували його хатину в рідному Нижньому Березові, було накладене табу на вступ не лише вищого навчального закладу, але й навіть середньо-спеціального, де б не працював, звільняли за вказівкою органів КДБ.

Не судилось йому бути і одруженим, живе нині самотньо в старенькій хатині. Звик жити стражденно, віджартовується, що то в нього така доля, бо народився на Чесного Хреста.               

На своєму ювілейному вечорі з нагоди 75-річчя від дня народження, який відбувся 29 вересня в Нижньоберезівській школі, він щиро дякував книговидавцю, директору Косівського видавництва «Писаний Камінь» Михайлові Павлюкові.  Бо саме завдяки Михайлові, і в значній мірі його дружині Ірині, побачили світ майже всі Дмитрові видання. 

Заступники голів райдержадміністрації і районної ради Василь Крушняк і Дмитро Бойчук вручили грамоту районної державної адміністрації і районної ради. В. Крушняк передав щире вітання від голови райдержадміністрації Ярослава Шинкарука.

На часі – презентація нової  (п’ятнадцятої) книжки Дмитра Арсенича, яка готується до друку у видавництві Михайла Павлюка. Для читачів вона буде дещо несподівана.