«Русалка Дністровая» і Прикарпаття: 180 років тому з’явилося перше українське видання в Галичині


У діяльності відомого народознавчого гуртка «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, іван Вагилевич, Яків Головацький), без сумніву, найбільшим здобутком були підготовка та видання авторами альманаху «Русалка Дністровая», який 1837 р. став першим українським виданням на західноукраїнських землях.

Не випадково І. Франко вважав, що «Русалка Дністровая» була першою вісткою національного пробудження, нагадала галичанам, що вони галичани, та назвав цю збірку «явищем наскрізь революційним», пише газета Галичина

Яскравим і безкомпромісним чільником «Руської трійці», а пізніше і «Русалки Дністрової» був Маркіян Шашкевич. Чималий внесок у підготовку цього видання здійснив уродженець Прикарпаття та випускник Станиславівської гімназії Іван Вагилевич.

Ще один творець «Русалки Дністрової» — Яків Головацький — разом із братом Іваном організував друк «Русалки Дністрової» в Буді (Будапешті). У своїх спогадах він повідомляє, що його друг сербський патріот Георгій Петрович зайнявся друком альманаху, а після дозволу цензури надіслав йому рахунок за друк тисячі екземплярів на суму 400 гульденів: «На радощах я написав письмо до директора Верещинського в Коломию, і він погодився дати 400 флоринів». Далі Я. Головацький повідомляє, що Петрович прислав йому майже весь тираж до Львова, за винятком 100 примірників, надісланих до Відня.

Тому не випадково в передмові до «Русалки Дністрової» Маркіян Шашкевич висловив слова вдячності людям, які спричинилися до появи цієї книжки: «На першому місці: поклонися, Русалко наша, Миколі Верещинському, що тобі звелів народитисяѕ»

Відомо, що під час народознавчої мандрівки на Гуцульщину влітку 1833 р. Я. Головацький зустрівся в Коломиї із раніше знайомим по Львову учителем Григорієм Ількевичем, який успішно збирав і записав фольклорні матеріали на Покутті. Власне тоді  Г. Ількевич познайомив Я. Головацького з директором чоловічої школи в Коломиї Миколою Верещинським, якого І. Вагилевич вважав завзятим «піснярем», тобто збирачем пісень з уст народу. М. Верещинський зрозумів важливість діяльності гуртка «Руська трійця», тому став його ідейним сподвижником, а також матеріально підтримував його заходи та видання. Пізніше М. Верещинського часто відвідував Я. Головацький, коли був на парафії і проживав у 40-х роках ХIX ст. у с. Микитинцях (Косівський район).

Таким чином, коломийські краєзнавці значно збагатили «Русалку Дністровую» фольклорним матеріалом. В альманасі було опубліковано більше десятка народних пісень із записів Г. ількевича та М. Верещинського.

Відрадно, що напередодні незалежності України галичани, зокрема автор цієї статті, через газету «Літературна Україна» внесли пропозицію про вшанування пам’яті членів «Руської трійці» в Будапешті, де 1988 р. було урочисто відкрито художньо-меморіальну дошку з таким текстом: «На цьому місці в угорській королівській університетській друкарні 1837 р. вийшов у світ альманах «Русалка Дністрова», поява якого зіграла визначну роль у розвитку української літератури нового часу».

А перший пам’ятник на честь «Русалки Дністрової» було відкрито на Прикарпатті. У 1937 р. під час святкування 100-річчя виходу в світ альманаху «Русалка Дністровая» на батьківщині Івана Вагилевича в с. Ясені Рожнятівського району на честь діячів «Руської трійці» споруджено пам’ятник із написом: «Будителям галицької землі отцям М. Шашкевичу, Я. Головацькому та і. Вагилевичу в століття «Русалки Дністрової». 1833—1937. Вагилевичі і громадяни Ясеня. 22 серпня 1937».

Ініціатором встановлення пам’ятника був дяк місцевої церкви Дем’ян Вагилевич, який організував збір коштів, а пізніше — і виготовлення його в Станиславові. До речі, нині в Івано-Франківську живе 90-літній його син Іван Вагилевич, який у 2011—2013 рр. збирав кошти в родині на спорудження першого в Україні пам’ятника «Руській трійці» в центрі Івано-Франківська. 

У 60—90-х рр. ХХ ст. в с. Ясені Рожнятівського району було споруджено пам’ятник і. Вагилевичу, який зазнав реконструкції у 

1986 р. А 17 червня 1995 р. в Ясені відбулося урочисте святкування та відкриття музею івана Вагилевича. У 1990 р. в Івано-Франківську обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури запровадила обласну пам’яткознавчу премію імені і. Вагилевича.

15 вересня 1990 р. у м. Львові на вул. Коперніка відбулося освячення та відкриття пам’ятника Маркіяну Шашкевичу та першого в Україні музею альманаху «Русалка Дністровая». Музей створено у пам’ятці архітектури ХVIII ст. — дзвіниці Святодухівської церкви колишньої духовної семінарії, де навчалися члени «Руської трійці», автори «Русалки  Дністрової». 

В Івано-Франківську 7 травня 2012 р. з ініціативи автора цих рядків завдяки підтримці ректора Івано-Франківського національного медичного університету професора М. Рожка було відкрито музей «Руської трійці», для якого він передав свою краєзнавчу колекцію ілюстрованих матеріалів та книг. Власне, в нинішньому морфологічному корпусі університету ще в ХIX ст. постійно розміщувалася до 1939 р. Станиславівська гімназія, де 7 років здобував середню освіту іван Вагилевич, що засвідчує тепер меморіальна дошка. Спочатку музей перебував у пристосованому приміщенні, а цього року для нього виділено в головному корпусі університету більше приміщення при кафедрі українознавства, яку очолює професор, доктор філологічних наук, академік Володимир Качкан, що є куратором відомчого музею.

А восени 1933 р. у с. Микитинцях на Косівщині, де від 1842-го до 1848 року постійно проживав відомий діяч Церкви, вищої освіти, української культури, краєзнавець і отець Яків Головацький, на його честь на будинку колишньої священицької резиденції відкрито меморіальну дошку. 

Маркіяна Шашкевича називають будителем Галицької Русі. На Прикарпатті до 

100-літнього ювілею поета на греко-католицькій церкві в м. Долині урочисто відкрито пам’ятні дошки, а також на стіні церкви  Св. Михайла в м. Снятині. У 1912 р. з ініціативи священиків із м. Бурштина та навколишніх сіл на честь 100-річчя від дня народження М. Шашкевича в одну із внутрішніх колон міського храму було вмуровано меморіальну дошку із сірого мармуру з викарбуваним написом: «Воскресителеві народного письменства Маркіянови Шашкевичеви  1811—1833. В столітні уродини. Бурштинщина».

Нещодавно виявлено в довоєнній пресі оголошення з 1937 р., що в неділю, дня 9 травня того року, Станиславівщина святкує 100-ліття появи «Русалки Дністрової». Цей ювілей було зафіксовано на пам’ятній 

таблиці, вмурованій на будинку школи  ім. М. Шашкевича, але вона не збереглася. Тому ми з 2011 р. виступаємо за її відновлення, а також присвоєння імені М. Шашкевича івано-Франківській школі №7, як вона називалася з 1911-го по 1939-й роки.

1990 року громада с. Тишківців Городенківського району відновила пам’ятний хрест, на якому зберігся напис: «Громада села  о. Маркіяну Шашкевичу в соті роковини  1911 р.». Cкульптуру М. Шашкевича в повний зріст урочисто встановлено 1993 р. у  с. Спасі Косівського району.

До 200-річчя від дня народження о. Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького зусиллями обласної організації Національної спілки краєзнавців України в центрі Івано-Франківська 31 грудня  2013 р. тільки за народні кошти, зібрані автором цих рядків, урочисто відкрито перший в Україні пам’ятник діячам «Руської трійці». Детальніше про будівництво комплексу пам’ятника нині в однойменному сквері імені «Руської трійці» розповідає книжка ініціаторів «З історії створення музею та пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську», 2014 р. Автори — Богдан Гаврилів, Михайло Косило.

На завершення подаємо фрагмент передмови до одного із 8 перевидань «Русалки Дністрової» доктора філологічних наук Олександра Білецького: «Русалка Дністровая» — перша заявка народу Західної України про своє існування, про свою національну гідність — залишалася безсмертною всупереч злій волі тих, хто намагався її умертвити».