Ще б нормальні дороги...

news-image: Ще б нормальні дороги...
Голова обласної ради Олександр Сич, його перший заступник Василь Гладій та заступник Сергій Басараб здійснили робочий візит на Рожнятівщину.

Найперше вони разом з головами районної ради та РДА навідались в урочище «Бабське», де посеред мальовничої карпатської природи розташований виробничий комплекс «Клен» Всеукраїнської музичної спілки, або, інакше кажучи, фабрика з виготовлення смичкових музичних інструментів, пише Галичина

Це справді унікальне для всієї України підприємство. Унікальна за своєю структурою і деревина місцевого карпатського клена, з якої виготовляє скрипки майстер Роман Шмигельський. Дерево цієї породи з такими високими акустичними властивостями більше ніде не росте, мабуть, йому немає аналогів у світі. і таких скрипкових майстрів, як пан Роман, є в нашій країні буквально декілька. А ще Шмигельський на зорі національного відродження України зарекомендував себе енергійним і авторитетним громадським активістом, був депутатом обласної ради першого демократичного скликання. Гості з івано-Франківська зацікавлено слухали про його причетність до появи цього просторого, проте й дотепер недобудованого приміщення:

— Так сталося, що я випередив час зі своєю ідеєю, яку виношував, ініціював і сам брав участь у її реалізації наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття. Добре знаю проблему дефіциту деревини для виготовлення скрипок, альтів, віолончелей, як знаю і про те, що високоякісна сировина для цього є в тутешніх лісах. Тож у 1988 році звернувся до незабутнього Дмитра Гнатюка, який очолював Музичне товариство України, з пропозицією побудувати на Прикарпатті підприємство, що поєднувало б первинну заготівлю деревини для музичних інструментів, переважно смичкових, із власне їх виготовленням. Знаменитий співак підтримав мою ідею, і на кошти товариства в 1990-му розпочали будівництво приміщення виробничого комплексу «Клен» — я і місце для нього знайшов. А через два роки на цьому об’єкті припинились роботи, бо не стало грошей — гіперінфляція «з’їла» всі немалі кошти товариства. Відтоді спливло чверть віку. Музичне товариство вже називається спілкою, котра є громадською організацією і не має коштів для завершення цього об’єкта. Він так і залишається на моїй відповідальності й на моїх плечах. Літа збігають, я вже немолодий, а дуже хотів би, щоби здійснилась моя заповітна мрія і були тут, в урочищі «Бабському», невеличка школа скрипкових майстрів (давно маю на думці започаткувати її, бо то дуже престижно для держави), і невеличка фабрика музичних інструментів хоча б для потреб України. 

Бо талановитих українських дітей є чимало, і найперше потрібно забезпечити їх добротними інструментами. Мене свого часу просив продати деревину для скрипок бізнесмен із Санкт-Петербурга, проте я йому відмовив. Тепер нарешті з’явилася обнадійлива перспектива, що великий будинок виробничого комплексу «Клен» не пустуватиме, а використовуватиметься як за своїм первісним призначенням, так і для відновлення здоров’я «атовців» — віддамо частину цього приміщення під обласний реабілітаційний центр. 

Сільський голова Ясеня Віктор Рараговський додав: 

— Бабське — одне із п’яти сіл, що належать до складу нашої сільської ради. Ми підтримуємо проект створення тут реабілітаційного центру для учасників АТО. Зрештою, ми зацікавлені в тому, щоб не лише вони, а й туристи, відпочивальники приїзджали в цю місцевість із чудовою природою, чистим повітрям, добрими водою й енергетикою. Це дозволило б створити додаткові робочі місця для тутешніх жителів. Від того була б користь і сільській громаді, і суспільству.

А голова районної ради Василь Рибчак так обррунтував доцільність втілення їхнього задуму в життя:

 — Якщо економічна вигода для району від продажу заготовленої деревини для скрипок і виробництва самих музичних інструментів доповнюватиме медичний і соціальний аспекти використання оздоровчого потенціалу урочища для відновлення сил бійців АТО, то поєднання цих двох моментів вважаю доречним і перспективним. Бабське бачиться мені майбутньою «візитівкою» Рожнятівщини. Для цього, звичайно, і геть розбиту дорогу, яка веде сюди, необхідно відремонтувати. Окрім завершення будівництва приміщення виробничого комплексу «Клен», потрібно також облагородити його двогектарну територію. Саме приміщення поки що є власністю спілки, а земельна ділянка, на якій воно стоїть, перебуває в її користуванні. Але, як ми домовилися з керівниками цієї громадської організації, вона тепер передає цей об’єкт у спільну власність територіальних громад сіл і селищ району. Виробничий комплекс матиме статус комунального підприємства.

Голова обласної ради Олександр Сич, побувавши в урочищі «Бабське» і в самому приміщенні комплексу, резюмував: 

— Справді, це ідеальне місце для фізичної та психологічної реабілітації. Та підтримуючи пропозиції господарів зазначу: наразі йдеться лише про ідею. Під неї треба розробити проект, прорахувати все, що необхідно для того, аби тут почали успішно діяти і підприємство, і створений на його базі реабілітаційний центр для наших бійців, які воювали на сході України. Скільки їх центр зможе прийняти одночасно, скільки спеціалістів і якого фаху мають працювати з ними? Думаю, що й самим воїнам, зосібна тим, хто має мистецькі задатки, буде цікаво й корисно прилучатися до виготовлення скрипок. То для них теж буде реабілітація — через працю і творчість. 

Гості з Івано-Франківська цікавились тим, як у районі освоюють на об’єктах соціальної інфраструктури кошти з обласного бюджету, зокрема виділені на реалізацію проектів — переможців обласних конкурсів. Такий проект щодо заміни вікон на енергоощадні здійснили в Перегінській ЗШ I-III ст. №1. На це було асигновано з обласної скарбниці 150 тис. грн., а ще 132 тис. додала в порядку співфінансування проекту районна рада. Ця школа, де навчається 1086 дітей, одна з найбільших на Прикарпатті, тож тут потрібно замінити ще чимало вікон (на суму 600 тис. грн.), адже це, за словами директора освітнього закладу івана Депутовича, дозволяє скоротити затрати теплової енергії для обігрівання класних приміщень на 22-25%, а отже, зменшити і витрати на її оплату. 

Тепер за кошти з Державного бюджету перекривають дах на школі. із цього ж джерела профінансовано в сумі 700 тис. закупівлю газонного покриття для збудованого поряд спортивного майданчика. А за гроші з обласного бюджету — 650 тис. грн. — закладено фундаменти під огорожу, придбано і встановлено металеву сітку довкола майданчика, який незабаром урочисто відкриють. Господарі згадували добрим словом народного депутата України Анатолія Диріва за сприяння у виділенні державних коштів на цей та інші соціальні об’єкти Рожнятівщини.

На керівників обласного самоврядного органу справило добре враження і те, як реалізували проект — переможець обласного конкурсу в с. Князівському. Тут не просто утеплили, а розфарбували у веселкові барви фасад дитячого садка «Малятко», і він тепер виглядає мов лялечка. До наданих із обласного бюджету 150 тис. грн. район додав аж 310 тис. грн. своїх коштів, сільська рада — 50 тис., бо хочуть мати ДНЗ європейського рівня. Залишилося ще упорядкувати подвір’я дошкільного закладу. 

Вже акуратно вимостили бруківкою подвір’я біля дитячої школи мистецтв у Рожнятові. Будинок майже столітнього віку, можна сказати, реанімували — перекрили дах, замінили вікна, утеплили фасад. Загалом витрачено на це з різних джерел фінансування вже понад 600 тис. грн. Нині за кошти Держбюджету капітально ремонтують приміщення всередині. 

Підтримали чільники обласної ради і плани рожнятівців відновити тир місцевого спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, з яким торік відділ освіти РДА уклав договір про оренду цієї споруди на 49 років. Власне, вона, як передбачає проект тиру, має бути капітальною: тут можна буде стріляти не лише з малокаліберної зброї, а й з пістолета та автомата. Загальна кошторисна вартість проекту — близько 700 тис. грн. 

— Постараємося посприяти господарям у реалізації цієї стратегічної ідеї з тим, щоб сюди приїжджали освоювати ази вогневої підготовки старшокласники не лише з Рожнятівського, а й із сусідніх Богородчанського, Калуського, Долинського районів. Адже на всій цій чималій території нема жодного тиру. А майбутні захисники Вітчизни мають на власні очі побачити не муляж, а справжній автомат, спробувати постріляти з нього, — сказав журналістам у коментарі за підсумками робочої поїздки О. Сич. Він також нагадав: «Рік тому, відвідавши Рожнятівщину, ми зафіксували тут низку проблем — про допомогу в їх вирішенні просило керівництво району. Я дав відповідні протокольні доручення. і ми на сто відсотків свої зобов’язання перед Рожнятівщиною виконали. Нам тоді показували очисні споруди у районному центрі, і ми виділили кошти на їх завершення, допомогли коштами з обласного екологічного фонду здійснити берегоукріплення у Сваричеві — на це виділили грошей навіть у кілька разів більше, ніж нас просили. За кошти з обласного і Державного бюджетів у Рожнятівській ЦРЛ перекрито дах, відремонтовано фасад, нині тут упорядковують територію».  

За словами О. Сича, обласна влада досить вагомо, як на нинішній час, фінансово підтримує Рожнятівщину, рік у рік збільшує асигнування коштів на першочергові потреби району. Якщо на це у 2015 р. асигнували з обласного бюджету трохи більше 8 млн. грн., у 2016-му — 18 млн. з лишком, то нинішнього року — вже майже 30 млн. 

От що залишається гострою проблемою для району, як зайвий раз переконалися чільники обласної ради, то це плачевний стан автомобільних доріг.

— Вони на Рожнятівщині, — виснував О. Сич, — напевно, найгірші в області. А без цього визначального елемента інфраструктури годі говорити про прихід у район бізнесу, туризму, про розвиток господарки. Тож сьогоднішня робоча поїздка спонукатиме нас ще більше посилити увагу до потреби оновлення шляхів як у цьому, так і в інших районах. Попри скромні фінансові можливості обласного бюджету, збільшуватимемо відповідні видатки. Нинішнього року ми вдвоє більше коштів, ніж попереднього, асигнували на ремонт доріг. Гадаю, ще вдвоє більше закладемо їх на цю мету в обласному бюджеті на наступний рік. Хоча зрозуміло, що додаткові 3-5 млн. грн. для району справи не вирішують — за такі гроші можна хіба що лише «підлатати» дороги. Отож і далі клопотатимемо перед центральною владою про виділення необхідних сум коштів для капітального ремонту прикарпатських шляхів, як і загалом для модернізації та розвитку дорожнього господарства області. 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 20.10.2017 05:31