Що шукають в архіві Івано-Франківська

У читальному залі Державного архіву Івано-Франківської області яблуку ніде впасти! Відвідувачів не зупиняє навіть те, що архівна установа знаходиться далеко від центру міста, на вул. Гетьмана Сагайдачного, 42-а.

Якщо раніше  архівними джерелами користувалися здебільшого науковці, то тепер серед відвідувачів немало звичайних громадян. Яку ж інформацію вони розшукують в архіві? Звернемося до статистики. За минулий рік у читальному залі ДАІФО користувачам видано 7794 одиниці зберігання. Працювало 246 дослідників, з них 25 іноземців з Польщі, Канади, Німеччини, Ізраїлю, США. Загалом архів у 2016 році відвідали 44 іноземці, пише ЗК

Тематика наукових досліджень найрізноманітніша: історія УГКЦ у тоталітарний період 1945—1991 рр.; історія національно-визвольної боротьби ОУН-УПА; написання науково-популярних праць з історії населених пунктів Івано-Франківської області та ін. Науковці, дослідники і звичайні громадяни все більше вивчають історію родин.Пересічні громадяни звертаються із запитами щодо підтвердження трудового стажу, розміру зарплати, нагороджень, депутатської діяльності, місцезнаходження ліквідованих підприємств. Уся ця інформація, як правило, необхідна для надання в установи Пенсійного фонду.

Звертаються також із майновими запитами, які стосуються встановлення меж земельних ділянок, дозволів на будівництво житлових будинків, перейменування міст та вулиць. Прикро, але не завжди в архіві можна знайти необхідну майнову інформацію, адже погосподарські книги ще у 1984 році були передані у сільради, і не скрізь збереглися.
В останні роки інформацію про родинне майно дорадянського періоду активно шукають громадяни Польщі.

Але чи не найчастіше до архіву звертаються із генеалогічними запитами та за копіями актів цивільного стану. Наприклад, у минулому році в читальному залі за генеалогічною тематикою працювало 76 користувачів, працівниками архіву було виконано 46 таких запитів. На 25% запитів родинного характеру надано негативну відповідь. Не всю запитувану інформацію можливо знайти – багато документів втрачено в часи воєн, можливо, вивезені за кордон або й взагалі не були передані в архів.

Створення «родинного дерева» – справа кропітка і тривала. Якщо відвідувачі не мають часу та терпіння, цю роботу можна перекласти на працівників архіву, але така послуга – платна. Платними також є видання довідок та копій архівних документів, їх фотографування.

Відвідувачі часто використовують архівну інформацію для того, щоб доказати своє походження з польського роду з метою виготовлення карти поляка.

Про те, які фонди зберігаються у Державному архіві Івано-Франківської області, розповідає Андрій Сміжак, головний спеціаліст відділу використання інформації документів: «У державному архіві Івано-Франківської області нараховується 807577 одиниць зберігання, об’єднаних у 3654 фонди.

Одними із найбільш запитуваних документів є метричні книги, за допомогою яких досліджують історію родин. У ДАІФО зберігаються метричні справи всіх населених пунктів Івано-Франківської області. Найдавнішою є книга с. Довгополе Коломийського повіту від 1753 року.

Вагому частку документів державного архіву науковці використовують для написання історії міст і сіл області. Крім цього, значна частина науковців за документами ДАІФО досліджує український національно-визвольний рух на поч. ХХ ст. та під час Другої світової війни.

СБУ передала архіву 12 тис. розсекречених кримінальних справ реабілітованих учасників національно-визвольного руху українського підпілля. За цими документами можна знайти інформацію для написання наукових досліджень, які стосуються даної тематики.
Окремою групою можна виділити дослідження краєзнавців з релігійної тематики, а саме написання історії церков. Справді безцінна інформація міститься у понад 1200 документах з фонду «Станіславська греко-католицька консисторія…», датування яких починається з 1788 року.

В архівній науково-довідковій бібліотеці зберігається 19091 примірник книг та брошур, найстаріша з яких  – «Трефолог», рукопис 1431 року.

До послуг читачів 2143 підшивки газет, починаючи з кінця ХІХ ст.  і аж до сучасної періодики. Найчастіше дослідники користуються періодичними виданнями «Кур’єр Станіславовський», «Станиславівські вісті», «Діло», «Нова зоря» та ін. Зберігаються газети часів Другої світової війни, які висвітлюють життя міста в час окупації. Зберігають газети радянського часу, в тому числі й районні.

Багато книжок і видань мають значну бібліографічну цінність.

Також в архів передані документи великих прикарпатських підприємств, таких як: «Автоливмаш», «Надвірнянський лісокомбінат», «Пресмаш» та ін., де можна знайти інформацію про стаж роботи, зарплату.

Архів відвідує багато іноземців. Тільки за п’ять місяців 2017 року в читальному залі архіву зареєструвалося 15 іноземців. Цікаво, що іноземці досліджують історію м. Станиславова, історію освіти та культури на Прикарпатті в  австро-угорський та польський періоди. Ось, наприклад, польський дослідник Ярослав Краснодемський у цьому році захистив дисертацію «Культурне життя в Станиславові у 1919—1939 рр.», написану на основі документів ДАІФО.

Це, звичайно, не єдина дисертація, написана як українськими, так й іноземними дослідниками з використанням архівних документів.