Стильна дискусія: Франківськ шукає лого


Ратуша чи "Прикарпатський бальзам"? Бандера чи Довбуш? Галка чи чупакабра? Процес створення унікального візуального стилю Івано-Франківська розпочався з брейнстормінгу та відкритої громадської дискусії про найважливіші символи міста.

На відкриту зустріч з представниками компанії "Aimbulance" та ініціаторами розробки візуального стилю, яка відбулась 7 жовтня у конференц-залі готелю "Надія", прийшли майже сто франківчан, яким не байдужа ідея брендингу міста та підвищення його туристичної привабливості. Серед присутніх - бізнесмени, журналісти, письменники, фотографи, художники, кілька депутатів. Бракувало мера або хоча б його заступників, яким пасувало би прийти на громадську зустріч хоча б з цікавості, але провести конструктивну роботу це аж ніяк не завадило, пише "Галицький кореспондент".

Ініціатор створення візуального стилю Івано-Франківська, підприємець Юрій Филюк розповів про те, як з'явилася ідея і хто її підтримує. "ГК" детально писав про це у попередньому номері за 3 жовтня. Усі охочі могли ставити запитання і давати поради. Цікавились, для чого Франківську логотип, чи є схожі приклади в інших містах України і як зробити так, щоб розроблений логотип та інші елементи стилю врешті-решт були втіленими в життя, а не залишились на папері. "За два місяці спілкування з різними людьми, в тому числі з представниками влади, ми жодного разу не зустріли ніякого опору. Усі позитивно відгукувалися про цю ідею, - зауважив Юрко Филюк. - Звичайно, без влади реалізувати візуальний стиль буде неможливо, тому влада має обов’язково долучитися до цього процесу".

"Мені імпонує те, що у Франківську ініціатива йде від громади. Коли ініціатива йде від громади і від бізнесу, значно більше шансів, що вона буде реалізована, бо бізнес звик доводити справу до кінця, - підкреслив Роман Гавриш, керуючий партнер  "Aimbulance". - У Донецьку та Києві замовником візуального стилю виступала міська адміністрація. Як наслідок, логотипи затверджені, але досі не вступили в дію. Речі, які затверджуються адміністрацією, ніяк не можуть почати жити якраз через те, що на них не було запиту від громади".

Логотип - не бренд

Роман Гавриш наголосив, що візуальний стиль міста і бренд, ідея - це різні речі. Спочатку створюють логотипи, а вже потім розробляють концепції. Гавриш навів приклад "Кока-Коли", яка спочатку продавалася в аптеках як засіб від головного болю. "Душевну" концепцію, яка  зробила напій суперпопулярним, придумали значно пізніше, але логотип існував з самого початку. "Завдання логотипа - виділити товар з полиці. У даному разі, зробити місто впізнаваним і допомогти йому вирізнитись з-поміж інших міст. Вдалий логотип стає символом міста і для його мешканців, і для туристів. Фактично, логотип виконує функцію герба, який часто є малопривабливим з точки зору "продажу" міста.

"Герб важко розуміти і важко читати. На гербі є купа візуальної інформації, яка є важкою для сприйняття. Тому ідуть шляхом спрощення, щоб людям було легше розуміти і легше працювати з візуальною частиною міста, - розповідає Роман Гавриш. - До прикладу, Одеса нещодавно розробила собі логотип, з якого люди дуже тішаться, усі фотографуються на його фоні. Одесити мають ще один привід, щоб пишатися містом і транслювати свою гордість далі. Небагато людей фотографуються біля герба міста, але біля логотипа люди роблять це з радістю".

Для створення всесвітньо відомого логотипа "I love NY" не потрібно було глобальної ідеї. Звичайне дизайнерське рішення, однак, виявилось настільки вдалим, що усі почали  ідентифікувати Нью-Йорк з цим логотипом. Схожа історія з логотипом "I Amsterdam". Він не містить ніякої інформації про ідентифікацію міста, але Амстердам почав успішно використовувати його як туристичний логотип. Напис "I Amsterdam" приваблює туристів і значно краще сприймається, ніж геральдичний герб.

Нові вивіски врятують бізнес!

Перш ніж зустрітися з громадою, Роман Гавриш та арт-директор "Aimbulance" Денис Ростолопа поспілкувалися з представниками ЄРЦ та КП "Міський рекламно-інформаційний центр", щоб виявити, чому у Франківську панує такий хаос з рекламою та вивісками. "Ми з’ясували, що дуже часто політика регулюючих органів є постреакційною, коли до підприємця приходять постфактум і кажуть, що у вас погана вивіска, або кажуть "ви погодьте в архітектурі", але не кажуть, як саме це має виглядати", - розповідає Гавриш. "Aimbulance" планує розробити конкретні приклади, як можна робити правильні й гарні вивіски на конкретних будинках.

Нові вивіски не лише зроблять місто акуратним та естетичнішим, але й допоможуть підприємцям покращити бізнес, переконані дизайнери. Впродовж двох днів вони  прогулювалися Івано-Франківськом, фотографуючи невдалу рекламу, щоб потім показати, як вивіска може виглядати по-інакшому. Далеко ходити не довелося, бо усі можливі варіанти, як не треба робити, знайшли на коротенькій вулиці Шеремети. Фото вулиці навіть використали під час презентації, порівнявши його з фотографією центральної вулиці Гонг-Конга. Для країн Азії такий стиль реклами є проявом ідентифікації. Однак у Франківську "азіатська" реклама, на думку Романа Гавриша, не спрацьовує. 

"Для того, щоб проаналізувати ефективність реклами, ми проводимо фокус-групи і просимо людей сказати, що вони зрозуміли після того, як подивились рекламу. Ефективність реклами ми вимірюємо тим, скільки відсотків опитаних зрозуміли те, що ми там закладали. У Франківську мені було дуже складно визначити, в який магазин зайти. В мене все плутається в голові. Якби запитати людей зі сто, які пройшли цією вулицею, що вони в результаті запам'ятали, думаю, їм було би складно щось сказати. Підприємці прагнуть збільшити свій прибуток, збільшити кількість відвідувачів, але думають хибним шляхом - що треба збільшити свій логотип і зробити його яскравішим, щоб його побачили більше людей. Але такі логотипи не виконують своєї функції, бо сусід дивиться і робить ще більший, інший сусід - ще більший, і в результаті це не спрацьовує, бо отримуємо неврегульовану картину, коли взагалі складно зрозуміти будь-що".

На прикладі Амстердама Роман Гавриш показав один із варіантів, як можна вдало рекламувати комерційні заклади, не заліплючи фасадів будинків. Щось подібне дизайнери запропонують для Франківська. Ми не можемо сьогодні звинувачувати підприємців у тому, що вони не мають відчуття смаку. Вони не повинні його мати. Вони мають мати якісь правила, і коли хтось хоче розробити вивіску, він повинен мати зразок, як правильно її зробити. Зараз таких зразків немає, тому кожен ліпить, як вміє, як бачив у сусіда".

Дешевше не буває

За свої послуги "Aimbulance" запросила 8050 доларів. Багатьох франківчан стурбувала така низька ціна за розробку комплексного візуального стилю, адже лише за один логотип дизайнери беруть від 10 тисяч євро. "Ми виставили лише прямі затрати, з якими стикнемося під час розробки проекту. Половина суми - оплата роботи нашого партнера, дизайнера Йована Роцанова, - пояснив Роман Гавриш. - Йован Роцанов, серб за походженням, сьогодні живе й працює в Торонто. У 2007 році логотип, розроблений Роцановим, визнали найкращим логотипом у Європі. В українському просторі Йована знають за логотипами шин "Росава", логотипом інтернет-видання  "Обозреватель", компанії "Роза ветров", онлайн-ресурсу "Frendid" тощо.

Йован, за словами Романа Гавриша, дуже захопився цією ідеєю, бо збирається у Канаді відкривати свою компанію і "йому терміново потрібна ще одна нагорода, щоб краще заявити про себе на канадському ринку". "Aimbulance" вирішила нічого не заробляти на цьому проекті, але також має амбітний план перемогти на якомусь Європейському фестивалі реклами і отримати нових клієнтів.

Йован ніколи не був в Івано-Франківську, але погляд збоку дуже часто спрацьовує креативінше, ніж погляд зсередини. Щоб краще зрозуміти Франківськ, Йован надіслав низку запитань, на які відповідали під час відкритої зустрічі усі гуртом. Дизайнера цікавили найвідоміші постаті Івано-Франківська, з якою рослиною, деревом, твариною чи знаком асоціюється місто, які найважливіші історичні місця, будівлі та події. Якими ремеслами чи продукцією славиться місто, чи є якийсь особливий, притаманний Івано-Франківську візерунок і що найперше виникає в голові, коли ми чуємо "Івано-Франківськ".

Зрозуміло, що найчастіше згадували ратушу, бастіон, мармулядову пожежу, ворота в Карпати, фестиваль ковалів, Потоцьких, галку, Івана Франка, Довбуша та Бандеру. Серед потоку імен та символів виринали призабуті Францішек Карпінський, Святий Вінсент - покровитель міста, зірка Корассіні, у формі якої збудовано першу "ідеальну" Станиславівську фортецю, та "Прикарпатський бальзам". Після закінчення дискусії франківці ніяк не могли розійтися, обговорюючи, до прикладу, що не варто робити символом міста пляшку бальзаму або що треба обов’язково "прив’язати" місто до "Буковелю". "Ці питання  виключно для розуміння локальної специфіки. Логотип, швидше за все, не буде прив'язаний до конкретного образу", - прокоментував Роман Гавриш. Через три місяці  франківчанам представлять готовий проект.