“Тітушка” з Луганська приїхав на Прикарпаття подивитись як живуть “бандерівці”

Типовий “тітушка” з Луганська на ім’я Антон відправився на Західну Україну, щоб подивитися, як там живуть страшні “бандерівці”. Подорож хлопця зняли його земляки, творча група “4 цегли”.

Антон їздив у Карпати минулої весни, ще до того, як на Донбасі розгорнулася повномасштабна війна. Автори проекту змушені були покинути свої будинки і перебратися до столиці, тому монтаж документального фільму “Свої і наші” затягнувся на рік.

“Всі події у фільмі розгортаються на тлі перших днів сепаратизму в Луганську і області. Зйомки фільму проводилися з 8 по 14 квітня минулого року”, – розповідає один з авторів проекту Сергій Колесников.

З Антоном режисери познайомилися під час Антимайдану, пише Репортер.

“У нього достатньо бунтівна біографія: рано залишився без батьків, немає професії, сидів у в’язниці під час подій 2013-2014 років. Типовий адепт “Русского мира “, – каже Сергій.

Так як політичні погляди авторів та їх головного персонажа в корені розрізнялися, під час поїздки з Антоном спілкувалися тільки сторонні люди.

“Ми взяли собі за правило не спілкуватися з Антоном на політичні та історичні теми. Це було зроблено, можна сказати, для чистоти експерименту. Подібні дискусії він заводив тільки з тими, хто зустрічався на його шляху. Ми були просто сторонніми спостерігачами з камерою – ні в що не втручалися, нічого не підказували. Просто стежили, щоб герой дотримувався обраного маршруту “, – розповідає Сергій.

Правда, враховуючи те, що творча група “4 цегли” – хлопці товариські, ізоляція Антона була радше перебільшенням. За тиждень спільної подорожі кардинально протилежні за політичними поглядами луганчани краще зрозуміли не тільки жителів західної України, але й один одного.

“Про самого Антона можу сказати, що це відмінний хлопець, просто став заручником” не того” виховання і несприятливих життєвих обставин. Він, як і більшість жителів Донбасу, був залишений наодинці зі своїми радянськими стереотипами, а від стереотипів не так-то просто відмовитися . Хоча, уважний глядач зрозуміє, що Антон в деяких моментах був збентежений побаченим і замислювався над тим, що те, що він почув і побачив у цій поїздці йде врозріз з його уявленнями про Західну Україну “, – ділиться Сергій.

За словами режисера, якби таких подорожей зі сходу на захід і з заходу на схід було в нашій країні більше, то і ворогувати б ми не стали.

“Антон і такі, як він, ще не були втрачені для України на момент зйомок фільму. З цими людьми треба було розмовляти раніше! Раніше треба було влаштовувати подібні поїздки, але не для однієї людини, а для сотень і тисяч жителя Донбасу і Карпат. Було би все так – ніякої війни не було б. Нікому не вдалося б посіяти ворожнечу в державі, між частинами якої йшов би дружній діалог “, – каже Сергій.

Сюжет документального фільму “Свої і наші” полягає в тому, що Антон вирішує їхати в Карпати на рафтинг. При цьому, турфірма пропонує жителям сходу України взяти участь у сплаві безкоштовно.

Антон до того ніколи не чув про рафтинг і не бував у Карпатах, як і взагалі в Західній Україні. Незважаючи на ситуацію в країні і рідному місті, власні стереотипи про “бандерівців” і відмовляння друзів, він вирушає в дорогу.

На шляху Луганськ – Київ – Івано-Франківськ –Верховина – Київ – Луганськ Антон зустрічає дуже багато цікавих людей зі своїми різними поглядами на життя і ситуацію в державі. З усіма він дискутує, доносячи свою точку зору і вислуховуючи точку зору опонента. Під час таких діалогів і розкривається стереотипність його мислення.

Зміняться погляди Антона? Перегляне він свої уявлення про ворожість заходу на схід? Що він розповість своїм друзям про “Бандерштадт”, коли повернеться в бунтівне місто? – От і інтрига, навколо якої побудований сюжет фільму.

Саме його пропонуємо до Вашої уваги:

Джерело: Подробности