У Долині тероризують активістів
У п’ятницю активній громадській діячці з Долини Аллі Шевченко підпалили двері її квартири. Сталося це серед білого дня, коли вона була на роботі, але вдома залишився 13-річний син. На щастя, хлопчик не дуже налякався. Власне, про сам підпал йому повідомив сусід, котрий прийшов на обід і побачив обгорілі двері. Зрештою, вони броньовані, отож їх не дуже понівечено.
У тому, що це помста, потерпіла не сумнівається. Вона займає активну громадянську позицію, котра полягає і в тому, що в Долині активісти-«майданівці» намагаються усунути з керівних посад осіб, котрі сиділи у своїх кріслах ще за попереднього режиму.
Наприклад, наша газета свого часу писала про конфлікт із тепер уже екс-керівником Вигодського лісокомбінату Ігорем Тимочком. Алла Шевченко брала участь в акціях протесту, домагаючись його звільнення. До речі, тоді дружинам деяких активістів, розповідає вона, почали надходити, звісно, анонімні, погрози спалити автомобілі чоловіків, якщо ті не заспокояться. До речі, одну таки здійснили.
Підірвали машину, яка належала дружині громадського діяча Віктора Штурмака, котрий також вимагав звільнення Тимочка з тодішньої посади. Що стосується пані Шевченко, то тоді їй не погрожували. «Знали, що це не подіє, адже коли я прийму рішення, то вже йду до кінця», — зазначає жінка.
Не менш гучна історія нещодавно трапилася із також уже колишнім керівником Вигодської лікарні Мар’яном Студентом, якого, врешті-решт, кинули в сміттєвий бак. На Аллу Шевченко до управління освіти надійшла скарга, мовляв, чим вона займається у робочий час, хоча безпосередньо в «сміттєвій акції» вона участі не брала. До речі, аналогічна скарга надійшла ще на одного активіста.
Нарешті останній випадок з в. о. військового комісара Долинського району, який скоїв ДТП і втік з місця події. Люди переконані, що він був нетверезим. Щоправда, офіційно це не підтверджено. Але тоді разом із потерпілими до міліції пішли активісти долинського Майдану та «Самооборони», вимагаючи притягти винуватця до відповідальності. Та, каже пані Шевченко, вже з’явилася інформація, що потерпілі не мають претензій.
«Нащо ж тоді наші хлопці сиділи з ними кілька годин у міліції?!» — радше риторично запитує вона.
Проте активісти не заспокоїлися. Підготували звернення до райдержадміністрації з приводу особи районного військкома. Їм пообіцяли, що його передадуть в область. Проте наслідки не забарилися — Вікторові Штурмаку принесли повістку до військкомату.
— І це людині, котра 12 разів відвозила в зону АТО допомогу для наших бійців! — вигукує Алла Шевченко. — Отак колишні «регіонали» та їх поплічники намагаються нас залякати, роз’єднати, задавити різними скаргами тощо.
В її квартирі досі смердить паленим. Та жінка здаватися наміру не має, тим більше, що її підтримують друзі, однодумці і звичайні люди. Зрозуміло, про підпал дверей її квартири повідомлено правоохоронні органи. Але досі жоден зі злочинів проти долинських активістів не розкрито.
Та усе бачить і знає Бог. Дивуюся, чому особи, які вдаються до таких насильницьких дій, забувають, що вони також із плоті та крові і що їм також може бути боляче. Що і в них є майно, яке може згоріти. І, найголовніше, забувають: хто меч візьме, від нього і загине...
