Верховинські артисти побували в Румунії
Із міста Сігету-Мармацієй, Румунія, повернувся музичний гурт "Струни Орфея" з Верховини, що на Івано-Франківщині, який взяв участь у ХХII-ому Фестивалі колядок та зимових обрядів українців Румунії та подарував українській діаспорі чародійну пісню Володимира Івасюка.
Під час перебування у Верховині перший заступник Союзу Українців Румунії, голова його Марамуреської повітової філії пан Мирослав Петрецький мовив:
- Українці Мараморощини дуже люблять пісню, материнську мову, бо саме пісня, Тарасове слово, культура наших пращурів єднають українців Румунії та братів і сестер на батьківській землі. На превеликий жаль, доля розпорядилася так, що нас розділили по обидва боки кордону високі гори і крутий перевал. Та не розділили і не роз’єднали української душі – душі предківської, душі опришківської, твердині-душі гуцульської. А йдіть-но до нас, на Мароморощину, до Сіґету, принесіть нам українську пісню з-над Черемоша, абис-мо чули, що не забуваєте нас, що ми й далі разом, укупі.
- Пане Мирославе, у нас є така пісня, яка ще з 70-х років минулого століття єднає українську націю – це пісня Володимира Івасюка. Її повертає до народної душі нації музичний гурт "Струни Орфея", який народився цьогоріч у Верховині. Це молоді, талановиті співаки зі стрімких Черемошевих берегів, які несуть Івасюкову пісню, золоті струни композитора містами і селами Прикарпаття, Буковини й іншими теренами рідної землі.
- То принесіть їх на Мараморощину, до міста Сігету Мармацієй, де ми з українською громадою мешкаємо. Будемо дуже раді вам – то зараз же, повертаючись в Румунію, посилаємо запрошення…
Так ми собі оба з паном Петрецьким поговорили, а незабаром уже тримали на руках офіційне запрошення відвідати українців Румунії з літературно-музичним проектом "Володимир Івасюк повертається". Та поки виготовляли закордонні паспорти, оформляли візи, настав Різдвяний піст – Пилипівка. У Пилипівку, як і під час інших постів, українці в Румунії також постять, не співають і не справляють весіль. Довелося трохи почекати. Та коли осяйна зірничка з неба принесла на землю благодатну вість: "Христос народився!", пан Мирослав запросив музичний гурт "Струни Орфея" защедрувати, заколядувати у місто Сігету Мармацієй на ХХII-ий Фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії й обов’язково привезти чародійну українську пісню Володимира Івасюка.
І ось музичний гурт "Струни Орфея" у складі делегації Верховинського району, яку очолюють голова районної ради Іван Маківничук та голова райдержадміністрації Ярослав Скуматчук, перетинають кордон між Україною та Румунією у місті Солотвино, на Закарпатті. Наша молодь – уперше за кордоном, по той бік України. Переходимо засніженою дорогою міст над річкою. Несемо з собою гуцульську вберю і сценічні костюми для виступів. Втоми не відчуваємо. Подаємо паспорти у віконечко, а у відповідь – щирі посмішки та відкриті і привітні обличчя чорнявих румунських митників. Більшість з них українською не володіє, та коли гуцулочки - верховинки посміхнулися до хлопців, війнули в їхні обличчя красою смерекових гір та чарівною вродою – митники не відводили очей від наших красунь, супроводжуючи їх поглядами до мікроавтобуса "Мерседес" Союзу Українців Румунії, який чекав українців на тому боці.
Зима у місті Сігету-Мармацієй така ж, як і в Україні. І будинки наче схожі на наші, а наче й ні. Їдемо до готелю, і ніби щось не так – дорога гладенька, рівненька, тротуари акуратно почищені від снігу. Коли ж то, нарешті у нас, в Україні, будуть такі дороги і порядок на вулицях? – виривалося чи не у кожного з уст?... Приїхали, пообідали в шикарному ресторані. Увійшли до тризіркового готелю. Переступили поріг кімнат, які вітали гостей з України європейським комфортом, вишуканим дизайном і такою високою температурою повітря, якої ми у власному помешканні не дозволяємо собі ніколи.
Тепла, щира, задушевна атмосфера витала й у просторовій концертній залі музичної школи, яку назвали іменем Джордже Енеску – румунського композитора, диригента, скрипаля та піаніста, основоположника сучасної румунської композиторської школи.
- Як завше, ми, українці, перед початком кожної доброї справи, за правічним християнським звичаєм, молимось Богу, – такими були перші слова першого заступника Союзу Українців Румунії пана Мирослава Петрецького, який запросив отця-пароха, професора, доктора теології священика Миколу Лаврука виголосити Господню молитву.
- Христос рождається! В імя Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь! Будемо казати "Отче наш" по-українськи, – так промовляє панотець, і всі присутні у залі встають і вголос виказують Святу молитву до Бога. – Господи, Ісусе Христе, Боже, благослови цей 22-ий випуск нашої милої української колядки. Христос рождається! Славімо Його!
Із щирої молитви до Господа розпочалося урочисте відкриття ХХII-го Фестивалю колядок та зимових обрядів українців Румунії. Головний організатор грандіозного колядницького дійства пан Мирослав Петрецький провадив його далі. Сказав про те, що театралізоване свято української коляди відбувається традиційно щороку під час Різдвяних свят у місті Сіґету Мармацієй. У цьогорічному Фестивалі беруть участь групи українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Сатумарського та Марамуреського повітів Румунії, а також гості з України: зі столиці України – Києва та столиці Гуцульщини – Верховини. Приїхали також українці з Сербії та Польщі. Отже, уже сьомий рік підряд Фестиваль закріпив за собою статус міжнародного. А об’єднує усіх духовна, культурно-просвітницька справа і велике бажання збереження, збагачення, поширення і примноження наших українських колядок та обрядів у всьому світі.
Від повітової румунської влади учасників Фестивалю привітав представник мерії міста Сігету Мармацієй Спиридон Праля, який висловив сподівання, що з цією нагодою гості з України краще пізнають Румунію. І цілі України приблизитися до Європейського союзу неодмінно сповняться.
Мирослав Петрецький запрошує до слова голову Союзу Українців Румунії пана Штефана Бучуту, який сказав, що має за велику честь вітати на Фестивалі поважних гостей з України та з інших держав. Це пані Алла Кендзера з Києва, яка є Головою Серетаріату Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство "Україна – Світ"), директор Всесвітнього Фестивалю "Український спів у світі". Ми мали честь зустрічати на Фестивалі Героя України, письменника Івана Драча, який є Головою Товариства зв’язків з українцями за межами України. На жаль, він не зміг прибути до нас цього разу. Я приготував для п. Івана Грамоту. Прошу п. Аллу Кендзеру передати її п. Іванові Драчу а також дарую Товариству "Україна – Світ" ювілейну медаль з нагоди 65-річчя заснування часопису Союзу Українців Румунії "Вільне слово".
Штефан Бучута вручив Грамоти Союзу Українців Румунії голові Серетаріату Товариства зв’язків з українцями за межами України, директору Всесвітнього Фестивалю «Український спів у світі» Аллі Кедзері, першому заступнику СУРу Мирославу Петрецькому, раднику Міністерства культури Румунії та голові Бухарестської філії СУРу п. Ярославі Колотило, отцю-пароху, доктору теології, священику Української Православної Церкви Миколі Лавруку, головам повітових філій та активістам Союзу Українців за українську справу, яку вони провадять на теренах Румунії.
Вітаючи учасників фестивалю та передаючи щирі вітання від Івана Драча – вірного друга українців Румунії, Алла Кендзера відверто зізналася, що якби в Україні проводився конкурс на кращу громадську організацію діаспори, пальму першості віддала б не задумуючись румунській діаспорі – Союзу Українців Румунії. Вони роблять велику гору добрих справ. Лише в 2014 році їздили п’ять разів до Канева з різними делегаціями вклонитися Тарасові Шевченку. А скільки українознавчих заходів проводять, скільки книжок і журналів видають, зокрема для дітей. Ніхто в діаспорі скільки не робить і скільки не видає, як Союз Українців Румунії.
Штефан Бучута та Мирослав Петрецький з великим задоволенням, під бурхливі аплодисменти присутніх вітали на урочистому відкритті Фестивалю колядок українську делегацію зі столиці Гуцульщини – Верховини в особі голови Верховинської районної ради пана Івана Маківничука, якого запросили до вітального слова.
- Шановні українці, дорогі українці Румунії, українці, які не байдужі до нашої української справи, до нашої української ідеї, до української коляди, – такими словами розпочав свій виступ очільник Верховинської громади Івано-Франківщини. Я дуже радий, що верховинців запросили на Фестиваль. Ми дружимо і цінуємо дружбу з українцями, які проживають у Румунії. Сьогодні нас географічно розділяє високий перевал. Проте ми робимо усе для того, аби якомога швидше наблизити наші землі. На завершальній стадії – транскордонний проект щодо відкриття пункту пропуску та будівництва автодороги через румунсько-український кордон у межах населених пунктів Шибене (с. Зелене) Верховинського району та міста Поеніле-де-Суб-Мунте повіту Марамуреш (Румунія). Цей пункт пропуску – своєрідне вікно в Європу, він наблизить Україну до Румунії, а Верховинщину – до Марамурещини. Тоді ми частіше ходитимемо до вас в гості, а ви – відвідуватимете отчі краї. А в результаті – ще міцніше з’єднаємо правічні українські землі та українські громади українців Румунії та України побратимськими культурними зв’язками та обопільною працею на терені розвою української нації та наших добросусідських держав.
Іван Михайлович запросив п. Штефана Бучуту та делегацію Союзу Українців Румунії відвідати Гуцульщину.
На сцену Школи мистецтв запрошують верховинський музичний гурт "Струни Орфея":
До столу в Святвечір сіда Україна,
Зібравши свій рід на честь Рождества,
Вітає колядками Божого Сина –
Малого Ісуса Христа!
Даруй нам, Ісусе, і щастя, і долю,
Дай сили творити добро!
Здолати недолю, відстояти волю,
Відкинути кривду і зло!
Такими словами зодягнені у традиційні гуцульські вбері ведучі-верховинки Лариса Куриндащ та Юлія Близнюк виводять на сцену музичний гурт з Верховини, який сіє-засіває Різдвяною колядою та щедрівками учасників святкових урочистостей. Дзвінкоголосі виконавці з Матірної України наповнюють серця і душі українців румунської діаспори вітальними святочними словами гуцульської та традиційної української коляди. І пломінь воскової свічечки, яка зорить-пломеніє на Різдвяному столі, за яким всілася вся родина на Свят-вечір в рідній Україні, передає ту невимовну радість народження Христа й зігріває теплом і любов’ю всіх українців Румунії. А у відповідь – бурхливі овації українського товариства незабутньої вечорової пори у Сіґеті.
Після виконання колядок музичний гурт "Струни Орфея" подарував багаточисельній аудиторії глядачів частину літературно-музичного проекту "Володимир Івасюк повертається", що створений за книгою "Орфей Собору Нації". У концертній залі імені румунського композитора Джордже Енеску вперше розлилися пісенними потоками музичні шедеври українського композитора Володимира Івасюка – "Червона рута", "Балада про дві скрипки", "Пісня буде поміж нас", "Балада про мальви", пісня-присвята пам’яті композитора "Минає день, минає ніч" Ю.Рибчинського та Ю.Мозгового. Після кожної пісні – нестихаючі оплески на адресу талановитих виконавців. А після виконання "Червоної рути" до учасників ансамблю підійшла радник Міністерства культури Румунії та голова Бухарестської філії Союзу Українців Румунії п. Ярославі Колотило і сказала: "Букет пісень українського композитора Володимира Івасюка розцвів засніженої зими на Сігетській сцені, як би за вікном буяла весна. Як зацвітав на кожному концерті за життя українського композитора по всій країні. Я запрошую вас, дорогі мої українці, з піснями Володимира Івасюка на румунську сцену до Бухареста".
Дебютом музичного гурту "Струни Орфея" завершився перший урочистий день Фестивалю. Другий розпочався з Богослужіння в Українській Православній Церкві "Воздвиження Чесного Хреста". Службу Божу відправив отець-парох, доктор теології священик Микола Лаврук разом зі своїм сином. Богослужіння провадилося рідною мовою, яке підтримував дзвінкими українськими голосами церковний хор. У святочній літургії взяла участь і верховинська делегація, а "Струни Орфея" заколядували дві коляди: "Нова радість стала" та "Добрий вечір тобі, пане господарю". Верховинців підтримала святочним співом уся Церква – у Сіґеті заколядувала Україна.
Після Святої Літургії усі колядницькі гурти Румунії та України пройшлися святковою ходою від Православної Церкви до Палацу культури. Українське місто Сіґет наповнилося гучними ритмами народних музик, барвиситм, веселковим вбранням учасників параду, радісними посмішками і піднесеним настроєм всіх учасників Фестивалю, яких було більше семисот. Серед них – групи колядників з Ботошанського, Караш-Северінського, Сату-Мареського, Сучавського, Тіміського та Тульчанського повітів, українських сіл Мараморощини – Русь-Поляни, Рускова, Вишавська-Долина, Красний, Вишня Рівна, Коштіль, Кричунів, Луг над Тисою, Ремети та Сіґету.
Концертна зала Палацу культури, в якій відбувався ХХII-ий Фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, вмістила далеко не всіх, що хотіли потрапити на це дивовижне театралізоване колядницьке дійство. Учасників фестивалю привітали т. в. о. першого заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Сергій Басараб та голова Верховинської райдержадміністрації Ярослав Скуматчук, що запрошені Союзом Українців Румунії і взяли участь у колядницькому дійстві. Вони зокрема подякували голові та першому заступнику голови Союзу Українців Румунії Штефану Бучуті та Мирославові Петрецькому за запрошення та надану можливість взяти участь у ХХІІ-му Фестивалі колядок та зимових обрядів. Українськими традиціями та незламним свободолюбним духом українці вирізняються з-поміж інших націй у світі, – наголосили промовці і запросили усіх помолитись за те, щоб в Україні якомога швидше закінчилася війна. Дай Боже, щоб Румунію та Україну завжди оминала біда, щоб в наших сім’ях і наших державах завжди панували мир, спокій і благополуччя.
На сцену Палацу культури запрошують колядників з Верховинської Гуцульщини – музичний гурт "Струни Орфея", який завітав на Мараморощину із засніжених Карпатських гір, з високої Чорногори, зі столиці Гуцульщини – Верховини, щоб разом з українцями Румунії колядувати, щедрувати, прославляти Святе Різдво, народження Месії-Христа. Верховинські артисти-колядники, а це лауреати та переможці всеукраїнських та обласних пісенних конкурсів і фестивалів Петро Марусяк, Христина Кизик, Галина Попадюк, Юлія Марчук та інші естрадні виконавці подарували переповненій залі слухачів та глядачів Різдвяні колядки та щедрівки "Ой, сивая тая зозуленька", "В День Різдва", "Ходить звізда", "Україна колядує" та "Добрий вечір тобі, пане господарю". Вони осінили глядацький зал феєрією благодатного світла Господніх зірниць, а колядницька мелодія піснеспіву зігріла душу і серце кожному присутньому в залі Господнім теплом Святого Рождества.
Завершальним акордом виступу верховинців стали заключні віншувальні слова:
Віншуємо Вас з Різдвом Христовим,
Зичимо щастя і многая літ!
І Вашій хатині, і Вашій родині,
І нашій Соборній, Вільній Україні.
Христос ся рождає! Слава Україні! Слава Українцям Румунії!
До пізнього вечора лунала коляда та Різдвяні піснеспіви колядницьких груп українців Румунії у Сігетському Палаці культури. А потім була традиційна вечеря для усіх учасників Фестивалю. І знову лунала коляда – за гостинними святковими столами українців Румунії, України, Сербії, Польщі… Українці з України та української діаспори Румунії й інших держав дарували одне одному осяйні посмішки і тепло сердець та розкривали споріднені душі…
- У ці святкові фестивальні дні я не відчув, що перебуваю у Румунії, мені здавалося, що я вдома, – чистосердечно зізнався голова Верховинської районної ради Іван Маківничук. – Я щиро вдячний п. Штефану Бучуті та п. Мирославу Петрецькому за можливість побувати з моїми земляками на Фестивалі у Румунії. Безмежно радіє душа за наших братів і сестер, що свято бережуть рідну мову, традиції, українську культуру. Я неймовірно радію за нашу талановиту, обдаровану молодь. "Струни Орфея" були на висоті пісенної майстерності і знаходиться на піднесенні творчої діяльності. Їхній високий, професійний рівень виконання колядок та пісень Володимира Івасюка визнав увесь Фестиваль. Нас запрошують до Києва, у Бухарест, у Сучаву… І ми будемо до них їхати, нести українську, гуцульську культуру світові. Бо наша культура, наша мова, наша українська пісня і душа народна нам наймиліші, найкращі і найдорожчі.
Автор: Василь Нагірняк - керівник гурту "Струни Орфея", сайт Верховина
