Відомий історик Вахтанг Кіпіані прочитав франківцям лекцію про перших галичан-переселенців у Канаді

Сьогодні, 11 лютого відомий історик і телеведучий Вахтанг Кіпіані провів у Франківську публічну лекцію про Українську канадіану.

В громадському ресторані "Urban 100" зібралися кілька десятків франківців. Бажаючих послухати лекцію відомого дослідника історії зібралося стільки, що декому довелося навіть стояти. З захопленням всі слухали розповіді історика про важке життя галичан, яке спонукало їх до виїзду в Канаду.

Після вступних слів, Вахтанг Кіпіані продемонстрував присутнім частинку свого фільму про перших галичан, які приїхали до Канади: Осипа Олеськіва та Івана Пилипіва.

За словами Вахтанга Кіпіані сумно, що коли була хвиля декомунізації, мало хто згадав піонерів канадійської міграції Івана Пилипіва та Осипа Олеськіва, які вивіз до Канади понад мільйон людей.

«В ті часи власники кораблів агітували галичан їхати до Бразилії, адже їм це було вигідно. Проте Осип Олеськів з Іваном Франком робили все можливе, щоб переконати людей, що найкраще їм виїхати до Канади, адже ця земля найбільше схожа на Україну», - розповідає Кіпіані.

Історик переконаний, що присутність українців в Канаді - це не тільки зримі сигнали, а й те що не брендується.

«Переселенці розуміли, що ми будемо канадійцями коли ми збережемо власну ідентичність, але й не втратимо канадськості. Таким чином українці стали акціонерами Канади», - пояснює Кіпіані.

Тогочасні українці за декілька десятків років вросли в канадський грунт і стали юристами та купцями. І з часом з'являються перші депутати, міністри, а вже на початку 90 українець Роман Гнатишин стає генерал-губернатором.

"Ми бачимо велику дистанцію між неосвідченими людьми, які приїхали до Канади і тими, ким вони стали. Зараз в уряді Канади працює дві українки", - каже Вахтанг Кіпіані.

Також дослідник розповів, що під час своєї поїздки до Канади бачив багато родинних альбомів.

"Там вклеєні автобусні квиточки, малюнки мами з каструльками, а тоді стрілочками веде до Канади. Проте я помітив, що після цього і до проголошення Незалежності в цих альбомах не було українства. Бути українцем означало бути іншим. Та варто зауважити, що з кожним переписом українців зростало і не тому що хтось приїжджав. Українська школа, церква давали розуміння тим людям, які втратили ідентичність розуміння, що вони українці", - резюмує історик.

Ще однією історією, яку розповів Кіпіані, була історія про церкву. Оскільки спочатку до Канади їхали тільки селяни, люди просили в митрополитів прислати священиків до них. Проте католицькі єпископи в Канаді не дозволяли приїхати одруженим українським священикам.

Близько 10 років селяни боролися за право мати своїх священиків, але в підсумку звернулися до московського митрополита з проханням прислати своїх священиків для служіння. Так громада розділилась: одна частина перейшла в православя, а друга боролася за греко-католицьку віру. Дойшло навіть до суду за церкву ,яку виграли православні. Цей розподіл залишився до сьогодні, хоча служба служиться в обох церквах англійською мовою.