Війна навколо батальйону «Прикарпаття»

news-image: Війна навколо батальйону «Прикарпаття»
Як тільки 5-й батальйон територіальної оборони, що дислокувався в Делятині, опинився в зоні АТО, матері й дружини військовослужбовців стали рішуче вимагати переведення підрозділу в безпечніше місце.

 Жінки підозрюють, що проводиться цілеспрямована політика зверху, згідно з якою «своїх» забирають, а західняків пускають «під танк».

Материнський гнів

8 липня в зоні антитерористичної операції (АТО) від кулі снайпера загинув Юрій Баран, начальник штабу 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття». Ця трагедія стала поштовхом до бунту серед матерів і дружин бійців прикарпатського батальйону. Вже наступного дня кілька десятків розгніваних жінок з усієї області прийшли просто до кабінету голови Івано-Франківської ОДА Андрія Троценка.

Жінки вимагали, аби їхніх чоловіків та синів передислокували у більш безпечну, так звану «третю» зону АТО, або й узагалі повернули назад додому. Матері й дружини обурювалися, мовляв, їхніх чоловіків та синів зовсім непідготовленими кинули, як гарматне м'ясо, на передову – за кілька кілометрів від російського кордону.

Жінки запевняли, що у телефонних розмовах їхні рідні з 5-го батальйону розповідають про суттєвий брак екіпірування, відсутність бронетехніки і навіть клейонок, москітних сіток та питної води. Тож від голови ОДА вимагали ще й детального звіту про зібрані та витрачені кошти на батальйон. Довелося викликати керівника Івано-Франківського обласного військового комісаріату Ігоря Павлюка.

Найголовнішою претензією матерів було те, що комісар Павлюк обдурив, коли нібито казав, що хлопці перебуватимуть у Запорізькій області. А їх спрямували відразу в гарячу точку. Натомість на Прикарпаття, аби охороняти газопровід, привезли миколаївський батальйон. Жінки нарікали, що проводиться цілеспрямована політика зверху: "своїх" забирають, а західняків пускають "під танк". А ще Павлюка звинуватили в тому, що юнакам, які відмовлялися їхати, він погрожував в'язницею.

Комісар запевнив родичів військових, що він не відправляв бійців на передову, а це зробило вище командування. Ігор Павлюк наголосив: коли прийшов наказ про переміщення прикарпатських бійців з кордону між Запорізькою та Донецькою областями до Амвросіївки, то він, навпаки, закликав керівництво не робити цього, адже у хлопців немає належної бронетехніки. Проте його не послухали.

 

Міністр оборони обіцяє

Андрій Троценко був змушений зв’язатися по телефону з Міністром оборони України Валерієм Гелетеєм. Останній повідомив, що він належним чином поінформований про ситуацію з батальйоном «Прикарпаття». За словами Гелетея, на той час уже проводилися відповідні заходи, щоб зняти загрозу життю прикарпатських військовослужбовців. Деталі розголошувати відмовився. Мовляв, інформація – службова і її розкриття може зашкодити успішному виконанню поставлених завдань.

Голова ОДА запевнив, що до наших хлопців прибуде підкріплення бронетехнікою з Одеської області і машина з продовольством та необхідними знаряддями.

Окрім цього, він ініціював термінове скликання Ради оборони області, на якій пообіцяв виділити кошти на придбання запчастин до автомобільної техніки та паливно-мастильних матеріалів, спеціалізованого обладнання (тепловізорів, приладів оптичних та нічного бачення, прицілів).

Станом на початок цього тижня обіцяна бронетехніка так і не доїхала до місця призначення. Як пояснив Ігор Павлюк, техніка не надійшла через рішення вищого керівництва… У чому причина – військовий комісар не знає, оскільки ті йому не звітують.

Голі-босі

Ще під час засідання Ради оборони розлючена громада запевнила, що відтепер вони будуть діяти радикально – шини вже більше ніхто не палитиме. Розпечену атмосферу підігрівали численні чутки, чи то пак плітки, з поля бою.

Наприклад, що обстріл там ведеться з 9-ї вечора до 5-ї ранку, а «голі-босі» солдати сплять по півтори години. Або: за життя прикарпатського військового сепаратисти отримують близько 3500 доларів. Мало того, розповідали, що після вбивства Юрія Барана представники столичної Ради оборони сказали, начебто нема ніякої конфліктної ситуації. Просто терористи дізналися, що прибув батальйон із Прикарпаття, та оголосили полювання на "бандерівців".

Окрім цього, чимало матерів скаржилися, що нинішня ситуація є добре продуманою стратегією зверху. Жінки розповідали: досить часто, коли до військкоматів приходили добровольці з досвідом участі в бойових діях, то їм відмовляли. Казали, що допомога вже не потрібна. Однак у той самий час набирали чоловіків без будь-якої підготовки.

 

«Ми – не дезертири»

Хмизу у вогонь підкинули двоє бійців 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття», які склали зброю та 11 липня повернулися додому. Одні називають їх дезертирами та вимагають негайного покарання, інші – відчайдухами, які розплющили всім очі.

У будь-якому разі командир взводу Тарас (прізвищ не називають) і заступник командира роти Юрій запевняють, що склали зброю та повернулися додому, аби розповісти правду й урятувати земляків зі смертельного пекла.

Як акцентують чоловіки, вони відмовилися брати участь у гонитві за виживання. І одразу після повернення публічно заявили про жахливе становище 5-го батальйону, прирівняли прикарпатських бійців до смертників і закликали за будь-яку ціну витягнути їх звідтіля.

Дезертирами вони себе не вважають. «Ми просто більше не хотіли виконувати злочинних наказів. Негайно потрібно було донести людям правду», - пояснює Тарас.

Військові переконують, що 5-й батальйон перебуває там, де не мав би бути. Адже він передбачався лише для охорони обласних об’єктів. Натомість їх відправили на передову. Мало того, вважають хлопці, батальйон там нічого не змінює, бо безцільно стоїть між двома вогневими позиціями.

«Наших хлопців навмисно підставили під кулі, – вважає Тарас. – Нам раптово наказали перемістити свій блокпост на місце, де вже були підготовлені бойовики, тобто в пащу до самого ворога. Причому в цьому не було жодної необхідності. Відразу після прибуття нас почали нещадно обстрілювати. Якраз тоді й загинув начальник штабу Юрій Баран. Тобто нас послали у вкрай небезпечну зону, де мають перебувати лише добре екіпіровані та навчені спецвійська. Не такі, як 5-й батальйон».

Це стало останньою краплею. Хоча рішення скласти зброю визріло давно. Хлопці кажуть, що бачили великі можливості й підготовку противника. А в них - ні техніки, ні спорядження. На щастя, місцеве населення допомагало: давали харчі, привозили бетонні блоки і мішки з піском для спорудження блокпостів.

Як переконують бійці, песимістичні настрої блукали у всьому батальйоні, але більшість вояків не зважилися скласти зброю, бо боялися втрапити потім до в’язниці. За такий злочин загрожує покарання згідно зі статтею 407 або 408 ККУ.

Як повідомляє івано-франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Віталій Вдовиченко, справу щодо Юрія і Тараса розслідуватимуть у Донецькій прокуратурі, оскільки злочин скоєно на їхній території.

Зрада?

Повернення прикарпатських військових-утікачів викликало бурхливу реакцію перш за все в соцмережах. Думки надзвичайно суперечливі. Звісно, онлайн-фактам і коментарям не варто стовідсотково довіряти, але взяти до уваги необхідно.

Боєць стрілецької роти Володимир Саноцький у соцмережі спростував деяку інформацію, що озвучили Тарас і Юрій.

«Проблеми з технікою і підтримкою вогнем дійсно є, – написав Саноцький, – але тут не смертники, а патріоти, які скоро будуть пити пиво в Франківську».

Він звернувся до Юрія і Тараса з проханням не обливати батальйон брудом. Мовляв, хлопцям важко читати в інтернеті інформацію про те, що вони деморалізовані.

«У нас бойовий дух на висоті, й ніхто не плаче. Хочемо якнайшвидше виконати бойове завдання і хочемо миру», – пише Саноцький.

А підполковник Тарас Грень, офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України,звинуватив Юрія і Тараса у зраді на полі бою та назвав боягузами, які покинули побратимів, аби сховатися за маминими спідницями й сіяти паніку.

На думку Греня, з самого початку велася цілеспрямована робота з дискредитації 5-го батальйону. Таким чином, суспільство проковтнуло інформаційну наживку, що все погано, і почало вірити будь-яким негативним новинам про батальйон.

Підполковник у цій ситуації вбачає гнучку і хитру антиукраїнську стратегію. Вважає, що Прикарпаття – це регіон, який здатен політично розхитати ситуацію у всій Західній Україні і зробити так, щоб схід дістався Росії без бою. Для цього потрібні лише кілька продажних «тіточок з телебачення», інтернету, газет і радіо.

«Прикарпаття заплановане іноземними спецслужбами, як такий собі детонатор соціального вибуху, – каже Грень, – що призведе до припинення підтримки сил АТО. І люди, які піддаються на інформаційні провокації, лише допомагають цьому».

Нічого не змінилося

14 липня матері військових вкотре зібралися під стінами ОДА. Вимоги незмінні: забезпечити хлопців бронетехнікою або й узагалі передислокувати в безпечне місце, як на початках і передбачалося. Адже, переконують жінки, за тиждень вояків 5-го батальйону так і не припинили обстрілювати.

Оскільки керівництво на місцях не має відповідних повноважень, аби вплинути на ситуацію, то жінки вирішили звернутися безпосередньо в Генштаб ЗСУ.

Галицький кореспондент


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 20.07.2014 09:41



леон
20.07.2014 19:36
Янукович уволнял патриотов из армейских структур , СБУ, Милиции , и везде насаживал предателей-импершовинистов!Президент должен вмешаться!
из Снежного
20.07.2014 16:10
В окружении (под Червонопартизанском) боевиков ЛНР, ДНР оставались бойцы 72-й, 24-й и 79-й бригад украинской армии. По словам матери солдата 2-го батальона 4-й роты Владимира — Светланы, из 200 наших военных в бою выжили лишь 17. «По ним палили всю ночь со среды на четверг. С сыном пока есть связь, но он говорит, что времени мало, еле держатся. Господи, за что моего сына туда послали?! Мы снова митинговали под АП. Никакая подмога к ребятам не идет, в Киеве даже точно не знают, где они находятся. А мы, родители, места себе не находим, но никто нас не слышит», — плачет Светлана. Это цитата из Вести.уа Теперь читаем: За прошедшие сутки в зоне проведения спецоперации на востоке Украины погибли восемь украинских военнослужащих, еще 50 получили ранения. Об этом сообщил спикер информационного центра СНБО Андрей Лысенко, передает "Интерфакс-Украина".
не всяким дебилам
20.07.2014 15:47
А на Майдане не вы верещали-"Украина -це европа"? Но вы же не собирались отдать свою территорию ,я надеюсь? Так и Донбасс считает своим союзником Россию. а американские,грузинские флаги что делали на Майдане?
Всякм дебілам
20.07.2014 12:37
і брухунам. Ви не бігали з триколорами і не верещали що Донбас - це Расея?
из Снежного
20.07.2014 11:04
Ув. Лис, а чем славен Станислав? Тем же чем и Донецк- ни чем.А глазам своим мы верим больше, чем лживым укр. СМИ. Нет у нас тысяч чеченцев и миллионов русских.Вы пришли к нам с оружием, когда у наших на руках были биты и арматура.Ну а кто с мечом к нам прийдет...Ну а добрые рекомендации крымчанам- они взяли свой чемодан и в Россию. Теперь жаба душит?
Лис
20.07.2014 10:38
Пану ДДТ (который точно зря такой ник нацепил): то, что Вы, батенька, типа ненавидите людей из славной Франковщины - это Ваш личный диагноз. И не более того. За "безоружный Беркут" - это Вам к окулисту и очень срАчно. А ежели не верите глазам своим - то строго за пределы Украины и, что очень важно, даже не пытаться думать лить на неё грязь (чем Вы сейчас рискуете заниматься). При соблюдении вышеприведенных добрых рекомендаций Вы если и не излечитесь, то жить будете сравнительно долго. Ну а если нет... то таки нет, Ваш выбор, милок.
Кука
20.07.2014 10:31
За что, хлопы, кровь проливаете свою и своих братьев? Чтобы кровопийцы-миллиардеры стали мультимиллиардерами, а бедняки погибли в бою или подохли с голоду!
из Снежного
20.07.2014 10:26
Хлопці, яке АТО? Це справжня війна. Матері, вимагайте повернення синів. Армія не хоче на передову і затуляе дирки патріотами.Зараз стріляе Град, можливо, по вашим синам.
непонятий
20.07.2014 10:23
не розумію,,,коли б моя жінка мені сказала,що вона мене покидає за те що я дебіл і ні нащо нездатен,я би її за це не вбивав би.Чому Україна вбиває донбас?
сми
20.07.2014 10:16
Вас обдурили с самого начала- разговора об отсоединении от Украины не было.Люди требовали федеративного устройства ,так живут многие страны и ничего сепаратистского здесь нет.А сейчас народ просто истребляют.
ворчун
20.07.2014 10:15
когда пани дерутся, у холопов чубы трещат. Подавляющему большинству обычных людей и на западе и на востоке эта война даром не нужна.
Сергій
20.07.2014 10:15
Якщо б воювали синки генералів,депутатів то не було б такого.
Долгоруков
20.07.2014 10:14
Это кончено трагедия. Но отношение к русскоязычной Украине должно измениться.
история
20.07.2014 10:08
В 1939 восток иДонбас тоже вирвал Западные областя с Польшы и Австрии.
Долгоруков
20.07.2014 10:07
Ну что вкусный "шашлык из колорадов"?????
ДДТ
20.07.2014 10:04
Что-то "херои" з Франкивщины стали не такие смелые. Это вам не безоружный "Беркут" на майдане жечь...
свій
20.07.2014 09:59
мені здається,що донбас не пішов би воювати на западну,якщо б вони хотіли би приєднатися до польщі.Кожному своє...
василий
20.07.2014 09:59
провели бы чистку ген штаба убрали предателей и не возникало бы подобных конфликтов