#Вимагаю_медреформу: Прикарпатці розказують про жахи лікарень
У мережі набирає обертів флешмоб "Вимагаю медреформу". Люди з усієї України діляться історіями про сумний досвід лікування в українських медустановах.
"Люди з усієї України діляться своїми історіями про сумний досвід лікування в українських лікарнях. Треба нагадати депутатам про реалії української медицини. Долучайтеся! Медреформа зараз - це питання нашої з вами безпеки. До кінця сесії депутати мають ухвалити урядові законопроекти та запустити медреформу", - написала напередодні міністр охорони здоров'я Уляна Супрун.
Сотні людей почали розповідати історії про свій досвід перебування в медичних закладах, часто - негативний чи навіть трагічний.
Отар Довженко: Сиджу кашляю, кашляю і думаю про те, чому «перенести запалення легенів на ногах» звучить для мене не так страшно, як «звернутись до якої-небудь лікарні», і #вимагаю_медреформу
Наталя Наумова Реєнт: #вимагаю_медреформу
Я бачила на власні очі, як помирала моя доня у столичній лікарні
Юлия Сергеевна: #вимагаю_медреформу
Я частий гість та пацієнт медзакладів...
Останнім часом виникає бажання розвернутись і тікати.
Медицина вмирає,вбиває іі система та немотивовані лікарі.
Olha Lyubarska: #вимагаю_медреформу, бо скільки можна.
Скільки можна шукати лікарів.
Скільки можна возити через всю країну пакети з пожертвами для професорів у шапочках, що сидьма сидять у фахових клініках.
Скільки можна скніти в чергах.
Скільки можна діставати приписи на клінічно не випробувані препарати і БАДи.
Скільки можна платити повз касу.
Скільки можна вислуховувати про вагітність і пологи як ліки від усіх бід (боюся уявити, чим пропонують лікуватися чоловікам).
Скільки можна лікувати діагнози, а не людей.
Прикарпатці теж активно долучають до флешмобу, передає кореспондент Бліц-Інфо
Олена Нечвідова: Найсильніші ремінісценції щодо нашої медицини ведуть до пологового. Це було понад 20 років тому. Там не було протічної гарячої води. Щоранку матусі шикувались зі слоїчками до туалету, аби вдатися до санітарних процедур. Ліжка -гамаки, у яких твої післяродові шви могли розлізтися, а твоє немовля могло загубитися коло сонної мами. Як заплатити лікарю, скільки дати акушерці, а чому такий довгий список препаратів, які ,на щастя, не згодилися, але тобі їх не повернули? Санітарки, які були головними після лікарської зміни, вишколювали, як ти маєш поводитися, аби завдавати їм щонайменше клопоту.Чи багато змінилося?
За кілька тижнів моя дочка отримає лікарський диплом. Піде туди, де окрім хвороб і болю, є так багато безладу і подвійних стандартів #вимагаю_медреформу
Dima Savyuk : #вимагаю_медреформу
Розмова з племінником:
- Дім, а Дім, а за що ти гроші отримуєш?
- Ну, за шкідливість, стаж, категорію...
- А за те, що людей лікуєш?
- За це догани...
Тата Худецька: #вимагаю_медреформу
На щастя чи на жаль маю медичну освіту. Якщо не буде змін, то пропоную запасатись подожниками.
Законопроект №4449(Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги (друге читання)) це та частину медичноЇ реформи,яка не попала в тренди та не отримала такого висвітлення в пресі, але вже сьогодні життя багатьох може змінитися...це давно "на часі".
Аліна Олійник: #вимагаю_медреформу
В мене безліч жахливих історій, пов'язаних з українською медициною. То можна величезну товсту книгу про це писати. От наприклад -ніч, швидка забирає в лікарню ніби з апендицитом, приходить, точніше прилазить черговий п'яний лікар-хірург, стоїть наді мною хатиючись, дихає перегаром і каже : ну шо дєтка, будєм рєзать чи я йду спати?
Я тоді сказала зі страху що до ранку потерплю, але зранку замість іншого лікаря прийшов студент- практикант.... тут я взула швиденько капці і втекла з лікарні з температурою 39. Іншого разу я теж пролежала тиждень в лікарні ніби з апендицитом ( ну чомусь не можуть наші лікарі точно його діагностувати хіба аж коли трісне (( , я відмовилась від операції бо мене попустило а хірург мабуть так хотів не втратити клієнта що кричав - та ти з ним не проживеш і тижня.... я досі жива, хворію, мучуся, терплю... бо останнього разу коли лежала в лікарні від лікарів чула лише таку пораду - ми не знаємо від чого у Вас температура 37.3, рвота і слабкість, причин може бути тисяча, краще "заведіть коханця, поїдьте в ліс на пікнік, сходіть до психотерапевта а краще до священника".... Дякую за поради, але де тут справжня лікарська кваліфікована допомога і компетентність? Хочу аби наша медицина стала людяна і помічна!
