Як «Чота крилатих» готує чергову зміну парапланеристів


Щорічно наприкінці літа над гірськими схилами села Луквиця майоріють кольорові вітрила. Це «Чота крилатих» готує чергову зміну парапланеристів.

Понад два десятиліття єдиний в Україні крайовий летунський табір популяризує авіаційні види спорту серед молоді. Тут упродовж двох тижнів на рік таборуються пластуни з усієї країни.

Однак, це не все, від чого залежить успіх польоту. Перед тим, як відірватись від землі, юнаки та дівчата проходять теоретичний вишкіл. Його для пластунів проводить начальник польотів Олексій Хома. Як знайти підхід до летунів-початківців, хлопець добре знає. Адже, зізнається, й сам три роки тому отримав старт на «Чоті крилатих». Відтоді майже 40 годин свого життя провів у польоті.

Нині у авіапарку «крилатих» – близько 15 одиниць безмоторної та моторної повітряної техніки. Тай розігнатися є куди. На території табору – півтисячі метрів злітної смуги. Втім, починалося все з кількох дельтапланів, згадує директор пластової оселі Олександр Красілич. Та доброго наміру молодих авіаторів передати власний досвід наступним поколінням.

Цього року база «Чоти крилатих» отримала матеріальну підтримку «Агрохолдинг Мрія». Для учасників табору тут звели кухню, санвузол та будиночки для відпочинку. Втім, звиклі до «наметного» життя скаути своєму способу життя не зраджують. Олександр у летунський табір приїжджає уже вчетверте. А між тим пластує понад 6 років. Відтак, зізнається, свою переносну «оселю» на міцність перевірив не раз.

Що ж до благ цивілізації, то їх пластуни у таборі повинні заслужити. Тут діє чітка система заробітку. Своєрідний стимул за добрі справи.

Ганна на «Чоті крилатих» цього року вперше. Свій дебютний політ на параплані нині згадує з гумором. Втім, зізнається, у той момент їй було зовсім не до сміху.

Однак, політати на параплані – насправді справа нехитра, запевняють «крилаті». Зовсім інша річ – підняти у повітря справжній МІ-2. Свого часу на базі табору «припаркувався» й цей вертоліт. Щоправда, відірвати його від землі пілоти можуть хіба що віртуально.

Наразі це єдиний повнофункціональний тренажер МІ-2, який є в Україні, запевняють інструктори. Специфіка керування ним, наголошують, значно складніша, аніж у літаках.

Віртуальні чи справжні – злети у авіаційному таборі, зізнаються учасники, запам’ятаються їм на все життя. А для декого із них, можливо, стануть поштовхом до триваліших польотів. Відео Вежа.