Як годують учнів в івано-франківських школах?
Рішення влади скасувати безплатне харчування для дітей 1—4-х класів, закономірно, сколихнуло батьківську громадськість, думки якої розділилися. Одні вважають, що після того, як за сніданки та обіди своїх дітлахів довелося платити, якість шкільної їжі поліпшилася, другі все одно не задоволені тим, як годують школярів, а інші наголошують на тому, що такі витрати у нашій країні далеко не кожному по кишені.
Безплатна їжа — лише для пільговиків
24 грудня 2015 року Верховна Рада України скасувала безплатне харчування в школах учнів 1—4-х класів. Тож усі витрати лягли на батьків. Звичайно, для дітей деяких категорій зробили виняток — вони надалі отримуватимуть сніданки за кошт держави. Це — учні 1—4-х класів із малозабезпечених сімей, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних та інклюзивних класах, а також сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, передає Галичина.
«Окрім учнів цих категорій департамент освіти, науки та молодіжної політики й обласна рада рекомендували місцевим органам влади вишукати можливості щодо безплатного харчування дітей учасників АТО. Тож в івано-Франківській області право на безоплатне харчування мають і діти цієї категорії», — інформує заступник директора департаменту — начальник управління дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти департаменту освіти, науки та молодіжної політики ОДА Іван Будзак.
На папері, звичайно, це дуже гарно виглядає, і складається враження, що держава фінансує сніданки для всіх, хто найбільше цього потребує. Проте не все так однозначно. Дуже багато родин, які не мають фінансової змоги оплатити своїм дітям харчування, залишилися за бортом пільг.
— За сніданок в івано-франківських школах батьки школярів змушені платити 11 гривень, дуже часто діти залишаються ще й на обід, це ще плюс 13,70, — коментує голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. — В сумі виходить майже 25 гривень щодня. А якщо сім’я складається з двох дітей, то витрати на харчування потягнуть понад 1 000 гривень на місяць. Це дуже велике фінансове навантаження, якщо взяти до уваги середньостатистичну заробітну плату.
Будзак констатує, що це питання врегульовують рішеннями сесій районних, міських рад та об’єднаних територіальних громад, які залучають кошти місцевих бюджетів, а також меценатів, спонсорів, підприємців і забезпечують безплатним харчуванням дітей, які не належать до пільгових категорій. Приміром, усі учні 1—4-х класів харчуються безплатно в школах Калуша, Яремча, Бурштина, Галицького та Калуського районів, а також на територіях Печеніжинської, Верхнянської, Старобогородчанської об’єднаних громад.
«Діти пільгових категорій є і в 5—11-х класах, але держава на них не передбачила фінансування, лише для наймолодших, — коментує освітянин. — Тому в низці районів, міст і громад харчують безплатно і частину пільговиків-старшокласників. Мова йде про Рогатинський, Косівський, Верховинський, Калуський, Рожнятівський, Богородчанський, Долинський, Тисменицький райони та місто івано-Франківськ. Окремо хочу відзначити Калуш. Тут харчують з місцевого бюджету всіх учнів 1—4-х класів, 100% дітей пільгових категорій 5—11-х класів, а також дітей із багатодітних сімей, які потрапили в складні життєві обставини».
Освітянин наголошує, що в зв’язку зі скасуванням безплатного харчування для учнів 1—4-х класів у малокомплектних школах важко залучити підприємців до організації харчування, навіть на пільгових умовах. Причини прості — невелика чисельність учнів, низька прибутковість справи, значні витрати на енергоносії та доставку продуктів. «Нині кількість дітей, котрих потрібно охопити харчуванням, зменшилася, — констатує іван Будзак, — тож в окремих районах вже виникають проблеми, адже підприємці задумуються над вигодою організації харчування для п’ятьох-шістьох дітей».
Якість шкільних сніданків та обідів
Дуже часто шкільні їдальні — в пристосованих приміщеннях, кухонне обладнання застаріле, потребує заміни. Втім, як завжди, все впирається у фінансування. Якщо з не надто сучасною матеріально-технічною базою шкільних кухонь та їдалень ще якось можна миритися, то складніше з не завжди доброякісною шкільною їжею. Ще торік голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна разом з представниками ГО «Контроль», депутатами міської ради та журналістами пройшлася окремими школами івано-Франківська й оцінила стан приміщень, кухонного приладдя та їжу. Першого разу ревізори перевірили якість харчування у ЗШ №3, №11 та №21.
«Ця перевірка була суб’єктивною, вона не була професійною, плановою, не мала юридичної сили, — розповідає Мар’яна Вершиніна. — Ми не проводили жодних експертиз, просто купували порцію сніданку і куштували його, кожен висловлював свою думку. Також оцінювали матеріально-технічний стан їдалень, їхню чистоту». Після цієї перевірки в активістів найбільше запитань виникло до школи №21. Порівняно з нею організація харчування в школах №3 та №11 була на значно вищому рівні, а до самої їжі — набагато менше претензій.
Нещодавно цю ініціативу громадські активісти повторили. Через рік вони завітали до СШ №1, ЗШ №4, ЗШ №26 та СШ №5. Мар’яна Вершиніна пояснює, що вони не хотіли акцентувати лише на тих школах, з яких надходять скарги від батьків щодо якості харчування, тому вибрали і ті заклади, котрі вважають взірцевими.
Також цього разу ревізори взяли з собою представників ДП «івано-Франківськстандартметрологія», які відібрали зразки шкільних сніданків та обідів для фізико-хімічного та мікробіологічного дослідження. Уповноважена особа з питань запобігання корупції ДП «івано-Франківськстандартметрологія» Ольга Петренко пояснює, що мікробіологічні показники — це те, що ми розуміємо під словом «чистота».
Тобто чи страва пройшла необхідну термічну обробку. А фізико-хімічні — це вологість, жирність продукту, відповідність заявленій вазі. Результати дослідження будуть відомі цього тижня.
«Гора» макаронів і міні-сирники
Першою школою, яка потрапила під приціл громадських активістів, доволі символічно була №1. В закладі делегацію журналістів, громадських активістів та депутатів міської ради зустріли не надто привітно, хоча і не дуже перешкоджали їхнім намірам. Вдягнувши бахили, ми піднялися на другий поверх, зайшли до їдальні. Прийшли якраз вчасно, за декілька хвилин на сніданок привели наймолодших учнів. Цього дня їм дали макарони з сиром і яйцем, по три печива і чай. Порції — гігантські. Дітлахи, не чекаючи команди, смачно їдять. На запитання, чи смачно, з усмішками піднімають руку, мовляв, смачно, ще й як! Хоча не всі учні цієї школи їли шкільний сніданок. Збоку за окремим столом розмістилося шестеро малюків, котрі озброїлися принесеними з дому термосами та ланч-боксами, також снідають, але тим, що їм приготували батьки.
А тепер трішки суб’єктивних оцінок. Скажу відверто: на вигляд макарони з сиром та яйцем були не надто привабливими, зате виявилися доволі смачними, хоч і дещо розвареними, і найголовніше — теплими. Бо дуже часто батьки скаржаться, що шкільну їжу дітям подають уже холодною. Загалом голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна була задоволена побаченим, тим паче, що в цій школі навчається її син.
На вибір школи №4 вплинуло те, що з цього закладу надходили скарги від батьків. Сюди ми також прийшли вчасно, якраз на сніданок. У меню — сирники з варенням та какао з молоком. На смак — смачно, як удома. Щоправда, більшість сирників була добряче пересмажена, навіть підгоріла. Претензії виникли і до самих порцій, адже, мабуть, дітлахи не дуже наїдяться двома сирниками вагою 70 грамів. Та й какао у цій школі діткам пошкодували, поналивали трохи більше половини горнятка. В громадських активістів також виникли запитання щодо чистоти посуду, виявили побиті чашки та погнуті виделки. Приватний підприємець Марія Стефанів, вислухавши зауваження, принесла цілий оберемок нових виделок, сказала, що купила їх вчора і просто забула поставити. Також вона розповіла, що учнів цієї школи харчує різноманітно, в меню — і відбивні, і тефтелі, і гуляш, з гарнірів — картопля, гречка, макарони. А включити до меню сирники її попросили батьки.
В школі №26 також на сніданок були сирники. Щоправда зі згущеним молоком, мандаринкою та чаєм з лимоном. Порції більші, аніж в попередній школі, вага сирників — 100 грамів. Хоча на смак вони не такі смачні, як у школі №4, на яку полилося чи не найбільше критики. Та й цю страву доречніше було б назвати манниками, адже смак манки «заглушив» увесь сир, який там був.
«Скарг на харчування немає, — констатує директор ЗШ №26 Наталія ільчишин. — Якщо є якісь конкретні зауваження чи пропозиції, ми одразу на них реагуємо, тому що це в наших інтересах. Це імідж нашої школи».
Останньою перевіряли їдальню школи №5. В холі закладу нас зупинили чергові, спитали: куди така екскурсія? Почувши відповідь, люб’язно пояснили дорогу. Шлях, який щодня долають до їдальні учні цієї школи, є одним із недоліків, адже щоб туди потрапити, потрібно вийти на вулицю. З власного досвіду знаю, що учні, особливо старшокласники, не завжди пам’ятають про верхній одяг чи шапку...
Асортимент буфету цієї школи вражає. Тут, звісно, є печиво, цукерки, вафлі. Але, крім того, представлено широкий асортимент випічки власного виробництва: від гарячих бутербродів, ватрушок, пиріжків, булочок з різноманітними начинками до шоколадного бісквіта і кошичків з кремом. Тут навіть печуть батони, тож хліб не купують.
Щодо меню дня, воно теж різноманітніше й багатше, аніж в інших школах. На сніданок — салат «Загадка», відварений рис з маслом, куряча відбивна, чай з медом, хліб-батон, на обід — салат «Загадка» з яйцем, борщ зі свіжої капусти, печеня по-домашньому, компот, хліб-батон. На вигляд їжа дуже приваблива, ніби промовляє: з’їж мене. Смакує також добре. Тому не дивно, що 70% учнів школи снідають та обідають. Хоча також є недоліки, як-от надщерблений посуд. Однак така проблема, мабуть, є у багатьох шкільних їдальнях.
Але на цьому перевірки якості харчування в школах івано-Франківська не завершаться. Активісти ГО «Мами Прикарпаття» навесні планують повторити рейд навчальними закладами, доповнивши його аналізом якості продуктів, з яких готують їжу для школярів. Крім того, міський голова івано-Франківська Руслан Марцінків видав розпорядження про створення комісії, котра здійснюватиме контроль за харчуванням дітей в навчальних закладах міста. Перевірка триватиме від 29 лютого до 25 березня. Тож, думаю, до цієї теми ми ще повернемося.
Якщо підсумувати побачене, то хочеться наголосити на тому, що в кожній школі харчування організовано по-різному, ціна сніданків та обідів — одна, а от порції та асортимент відрізняються залежно від навчального закладу, точніше від підприємців, котрі організовують харчування. Це те, що потрібно змінювати. Переконана: якщо батьки цікавитимуться, як у школі, де навчаються їхні діти, організовують харчування, чим їх там годують, то й підприємці будуть відповідальніше ставитися до своєї роботи. Можна довго сперечатися про те, яким має бути харчування в початковій школі — платним чи безплатним, але насамперед воно має бути високоякісним. З цією умовою — не посперечаєшся.
* * *
Думки мам розділилися
Доброякісне харчування дітей — це одне із найважливіших питань для батьків. Адже від того, що діти їдять у школі, де проводять більшість свого часу, залежить найцінніше — їхнє здоров’я. Тому вирішили розпитати матерів учнів початкових класів про ставлення до скасування безплатного харчування в школах і почули дуже різні думки.
Оксана САЛІЙ, м. Калуш:
— Чесно кажучи, не знаю, якою є якість шкільної їжі, син каже, що смачно. До скасування безплатного харчування для учнів початкової школи ставлюся негативно, та краще вже платити дорожче, але щоб діти їли доброякісну, смачну і теплу їжу, а не бутерброд чи булку.
Оксана СЕМЕНЮК, м. івано-Франківськ:
— Я за скасування безплатних сніданків, бо моя дитина нічого в школі не їла, окрім одного дня на тиждень, коли були млинці. Вважаю, що те харчування, яке було в наших школах, — марна трата грошей, і хтось грів на цьому руки.
Лідія ДОБРЯНСЬКА, м. Івано-Франківськ:
— Відколи скасували безплатне харчування, дітей почали харчувати більш якісно, аніж до цього. В меню — свіжі голубці, малий аж двічі за добавкою бігав, також — плов, сирники, картопля з нормальною котлетою. Я аж дивуюся. Дитина їсть із задоволенням.
Людмила ЛУЧИН-МИКУЛЕЦЬ, м. Івано-Франківськ:
— В івано-Франківській ЗШ №3, в якій навчаються мої діти, харчування завжди було кращим. Туди навіть ходили на обід люди, які поруч працюють. Тепер дітям ще й почали давати фрукти: яблука, апельсини, м’ясо кожного дня: або плов, або котлета з гарніром.
Зоряна ВЕЛЯНИК, м. Івано-Франківськ:
— Звичайно, я не схвалюю такого рішення нашої влади і вважаю, що вона економить не там, де треба. Оскільки наш тато перебуває у зоні АТО, моя донька харчується й далі безплатно. На початку мене здивувало те, що вона нарікала на різницю в обідах «за гроші» і тих обідах, якими харчують дітей пільгових категорій. Наведу приклад: якщо за гроші можна було придбати картоплю пюре з відбивною, салатом і яйцем, то діти пільгових категорій отримували кашу із сосискою і салатом. Чому саме так відбувалося, не знаю, вважаю неправильним робити таку різницю між дітками. Та вже за кілька днів ситуація виправилася і харчувати дітей почали однаково. Ба навіть більше: діти пільгових категорій харчуються двічі на день
Уляна БАЮРЧАК, м. Івано-Франківськ:
— Наша влада все більше нас розчаровує. Ми всі розуміємо, що час важкий, але треба міру знати. Якщо так піде далі, то й за державну школу доведеться платити. В середньому обід у нашій школі обходиться в 10-11 гривень. На місяць набігає кругленька сума. Але річ навіть не в грошах. Наша держава зовсім не дбає про діток, а вони — наше майбутнє. Будемо надіятися, що хоч вони змінять його на краще.
