Як лоу-кости примусили і Коломойського з ринком рахуватися

В Україні спостерігається авіаційний бум, міністр Омелян анонсує рік лоу-костів.

Найсвіжіша інформація Державіаслужби показала, що нині в Україні прямо таки авіаційний бум. За січень 2017 року обсяги пасажирських перевезень українських авіакомпаній зросли порівняно з відповідним періодом 2016 року на 57,5% та склали 676,5 тис. осіб, зокрема міжнародні - на 60,6% та склали 608,2 тис. осіб, пише Укрінформ.

Наприкінці минулого року міністр інфраструктури Володимир Омелян оголосив 2017-й роком лоу-костів. «Ми зараз працюємо над тим, щоб наступний рік був роком заходу лоукостів», – сказав раніше Володимир Омелян. А на початку лютого 2017 року міністр інфраструктури анонсував, що нині тривають переговори із залучення ще одного лоу-косту в Україну, якого поки що не називають, хоча припускають, що це може бути ірландська авіакомпанія Ryanair. Відтак Укрінформ поглянув, яка зараз ситуація з лоу-костами в Україні, і нагадав, як вони домоглися низьких цін на перельоти.

За рахунок чого знижується ціна лоу-костів

В Україні зараз працює 6 лоу-костів: Wizz Air, Pegasus, Vueling, Air Baltic, Air Arabia та Fly Dubai. Лоу-кости, або дешеві авіалінії, виникли на початку 90-х в США. Вони  знижують ціни на квитки, використовуючи усі можливі способи економії. Передусім лоу-кост компанії використовують аеропорти, дешевші в обслуговуванні, як наприклад Wizz Air використовує скромніший аеропорт «Жуляни», а не розкручений «Бориспіль». Крім того, лоу-кости відмовляються від безплатного харчування і напоїв на борту, доступу до газет та радіо, а також обмежують кількість багажу, що теж закладено у ціну традиційного квитка. А ще зменшують проміжки між рядами крісел, що збільшує кількість пасажирів, а кількість обслуговуючого персоналу на борту навпаки  зменшують до мінімуму.

Щодо продажу квитків – то дешеві авіалінії знаходять спосіб коригувати ціни, щоб заповнити вільні місця. Якщо зазвичай ціни зростають ближче до дня вильоту, то в лоу-костів трапляються значні короткотривалі знижки в останні тижні перед вильотом. Крім того, ціна на квитки у деяких дешевих перевізників може змінюватися навіть упродовж дня.

У результаті в такий спосіб багатьом бюджетним авіалініям вдається знизити ціну на 40%, а то й 60%, порівняно з традиційними перевізниками.

Укрінформ вирішив перевірити, якою ж буде різниця у ціні на квитки на однакову дату в однаковому напрямку в обидва боки. Обравши для прикладу маршрути «Київ-Лондон» на 4 травня та «Лондон-Київ» на 7 травня, ми порівняли ціни у МАУ, що належить Коломойському, та Wizz Air. У результаті, лоу-кост зекономив би гаманцю доволі приємну суму – 1169 гривень (при відсутності: багажу, можливості вибору місця і реєстрації безпосередньо на стійці).

А взагалі ж, поява лоу-костів на ринку, створивши конкуренцію, змусила навіть таку потужну авіакомпанію як МАУ збавити ціну. Приміром 10-15 років тому квиток з України до того ж Лондона коштував десь із $500, а тепер, як бачимо, близько $200 – різниця більша, ніж удвічі. У Європі ж при великій кількості лоу-костів і відповідно ще більшій конкуренції ціни на білети ще нижчі, приміром, з Києва на Кіпр можна дістатися мінімум за 1389 гривень, а з Варшави – за 887 гривень.

Чому лоу-кости менше поширені в Україні

Лоу-кости дуже популярні у Європі, але от в Україну вони заходять не настільки активно. У чому все ж таки проблема? Про це Укрінформ запитав у авіаексперта Богдана Долінце. Він наголосив, що коли лоу-кост компанії заходять на якийсь ринок, то передусім вираховують його рентабельність – наскільки це зручно, вигідно, і чи є значний пасажиропотік.

«В Україні, враховуючи економічну ситуацію, тільки почав відроджуватися ринок авіаперевезень, тому лоу-кости до нас зараз тільки придивляються. Якщо будуть ініціативи з їхнього боку, то потрібен мінімум рік часу, поки  вони вирішать, чи варто до нас приходити і куди саме», - говорить Богдан Долінце. За його словами, у звіті Wizz Air за минулий рік 50-60% пасажиропотоку складають заробітчани, 20-30% туристи, і 10-20% бізнес клас. Тобто в нас немає таких обсягів постійного пасажиропотоку, що дозволили б працювати бюджетний авіалініям у тих умовах, до яких вони звикли.

Щоб привабити лоу-кости в Україну, на думку експерта, потрібно щонайменше дві умови: «По-перше, має бути постійний пасажиропотік і 100-відсоткове заповнення салону, незалежно ні від чого. Друга умова – за кордоном часто використовується практика, коли місцева влада або інші джерела доплачують бюджетним авіакомпаніям за те, що вони привозять туристів у маленьке містечко. Є навіть інформація, що в Стамбулі і навіть в деяких аеропортах Європи доплачують за кожного привезеного пасажира».

Отже, хоча статистика і засвідчує зараз доволі позитивну динаміку за пасажирськими перевезеннями, і лоу-кости частіше розправляють крила в українському небі, сподіватися на стрімкий притік бюджетних авіаліній ще зарано. Але вже зараз можна спостерігати, як лоу-кости створюють конкуренцію на українському ринку авіаперевезень, що зосереджений в руках олігархів. Традиційні перевізники починають заманювати клієнтів вигідними ціновими пропозиціями, а аеропорти розширювати маршрутну мережу, про що сьогодні анонсував аеропорт «Бориспіль».

Слід відзначити іще одну банальну, але дуже суттєву залежність: щоб лоу-кости змогли на повну працювати в Україні і зріс попит на авіаквитки, передусім має підвищитися і рівень доходів населення.