Юрій Винничук: Добрі справи

news-image: Юрій Винничук: Добрі справи
Новий блог відомого письменника з Івано-Франківська Юрія Винничука на Збручі.

І ось настав такий день, коли я вирішив, що треба чинити добро.

Не можна сказати, що я раніше добра не чинив. Але не фіксував. А тепер, коли пробую згадати свої добрі справи, то мало що можу пригадати. А шкода.

Добро варто пам’ятати. Особливо те, яке вчинили ви. Бо коли, скажімо, дружина почне сварити вас за те, що ви поперли взутим до покою, то замість відмовчуватися чи відгризатися, ви могли б нагадати: «А пам'ятаєш, як ти температурила, а я тобі приготував чай? І замість одної скибки цитрини поклав дві».

Це відразу перемкне вашу дружину на іншу тему. Виявиться, що скибок і справді було дві, але тоненьких, як папірчик. І це взагалі не послуга. Це сьвятий обов'язок.

Та ви не здавайтесь і добивайте її іншими добрими справами.

«А пригадуєш, як я помив за тобою тарілку?»

«Подумаєш! Він один раз помив за мною тарілку!»

Ха! Але ж ви у всеозброєнні. Ви виймаєте свого грубого зошита і зачитуєте всі дванадцять з половиною випадків, коли ви помили тарілку за коханою дружиною. Чим вводите її в ступор і хвилеве ошелешення. Хоча й не надовго.

 В жінок це надовго не буває.

Зате вона знову перемкнеться на іншу хвилю.

А для цього що треба? Правильно: усе старанно записати.

Бо що ж то за ДОБРО, якщо воно не зафіксоване?

Одного дня, коли ще лежав сніг, але вже починав танути, я вийшов до міста з твердим наміром – чинити добро. І що більше, то краще. Бо добра замало не буває.

І ось яка зворушлива картина лише одного дня.

1. Притримав вхідні двері до крамниці перед блондинкою.

2. Коли вона мене черкнула своїми персами, я не зреагував, пам’ятаючи про сексизм.

3. Протерши окуляри серветкою, викинув її у смітник, а не під ноги.

4. Побачив на дорозі 10 копійок і принципово не підібрав, залишивши для зубожілих.

5. Послизнувся на слизькій плитці і не вжив нецензурних слів на адресу міськради.

6. Наступив на собаче лайно. Хотів сказати: о, бля! Але стримався.

7. Купивши газету, якою мусив почистити черевики, акуратно її склав і залишив на лавці з думкою про ближнього.

8. Сумнівна добра справа: намалював свиняче рило на забрудненому вітровому шклі Range Rover, бо вирішив, що це авто якогось судді.

9. Побачивши вуличного музиканта, повернувся, підібрав ті 10 копійок і кинув йому у футляр. Потім зробив висновок, що рівень життя наших громадян підскочив вище стріхи, якщо протягом пів години ніхто тієї монети не підняв.

10. Притримав двері перед другою блондинкою.

11. Коли вона минала мене у своїх обтислих джинсах, не озирнувся, пам’ятаючи, що це сексизм.

12. Побачив той самий Range Rover зі свинячим рилом. Він якраз забуксував. Двоє чоловіків намагалося його випхати зі снігової колії. Не бажаючи бруднити рук, я прилаштувався ззаду і попхав одного з них так успішно, що авто викотилося, як по маслу. Правда, той чоловік, можливо суддя, впав у мокрий сніг. Я вдав, що взагалі не при ділі. Скромність – головна моя риса.

13. Попередив бабцю про страшну небезпеку. Вона якраз наближалась до місця, над яким висіла велика бурулька. Я крикнув так, щоб вона мене почула: «Обережно! Бурулька!» Оскільки я кричав їй майже над вухом, вона підскочила, послизнулася і впала на кучугуру. Ну, що ж – це найбільше, що я міг зробити для цієї симпатичної бабусі. Витягали її вже інші перехожі.

14. Постояв кілька хвилин в чеканні, що та бурулька нарешті зірветься з даху. А я, попри все, встигну зробити ще одну добру справу. Не дочекався.

15. Маючи змогу напитися на шару як свиня, не напився.

16. На уклінне прохання одної дами послухати її вірші – радо погодився.

17. Послухав. Думки своєї не висловив. І таким чином здійснив ще одну добру справу.

18. Проходив попри згадану вище бурульку. Вона все ще висіла. Показав на неї пальцем зустрічному перехожому. Він, не піднімаючи голови, промовив: «Ая, ая... всі там будем...»

19. Вертаю маршруткою домів. Переповнена. Тиснуть ззаду. Якась пухка дама: «Мужчина, не притуляйтеся!». Я вибачився і погодився, що це сексизм. Хоча міг відповісти: «А бодай до тебе зимний п'єц тулився!».

20. Вдома погладив кицю Ксеню. Чемно поцікавився в неї, чи це не сексизм. «Не відволікайся, – відповіла вона. – Ще почухай за вушками». Мабуть, я таки напився.

21. Погладив песика. Точніше сучку Стеллу. «А ти як на це дивишся?» – запитав я у неї. «Я ревную до Ксені, – відповіла вона, – тому гладь мене довше. І за вухами теж». Та-а-ак, не треба було поліруватися шампаном.

22. Погладив пляшку вина. Повагався: випити ще чи вже досить?  Не випив.

23. Погладив клямку.  Не зайшов.  Постелив у вітальні. 

24. Ліг спати. Почав перераховувати добрі справи і на чотирнадцятій заснув.

Юрій Винничук, для Zбруч


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 19.03.2018 22:37