З історії лижварства: Як в Карпатах сто років тому змагались гуцули-біатлоністи


Виявляється, в далекі 30-і роки минулого віку в лютому місяці на Прикарпатті проводилися традиційні всепольські змагання-марші воєнних патрулів (на сучасний лад біатлоністів) під назвою "Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів".

Окрім політично-ідеологічної складової, одним із завдань організації таких імпрез була й популяризація в Карпатах зимових видів спорту і туризму, пише proidysvit.livejournal.com

На старті маршу - так все зачиналося_Рафайлів (тепер Бистриця)_1934

ІІ Бригада Леґіонів Польських була складовою військовою одиницею Австро-Укорської армії, зорганізованою після початку Першої світової війни. Свою славу леґіоністи здобули під час героїчних боїв з російськими частинами в 1914-1915 рр. у гірській місцевости ПриКарпаття. Саме тому до ІІ Бригади пізніше й припала назва Карпатської.

Рафайлів_солдати ІІ Бригади Леґіонів_1914-1915


Рафайлів_солдати ІІ Бригади Леґіонів_1914-1915

1934 р., 16-18 лютого:
Перший лижний марш патрулів бойовими дорогами леґіоністів відбувся в кінці зими 1934 р. з ініціативи віце-міністра військових справ Тадеуша Касприцького. Учасники змагань протягом трьох днів мали пройти по трасі Рафайлів - Яблуниця - Ворохта. Почесним патроном змагу і фундатором перехідного призу став маршалек Йозеф Пілсудський (по його смерті марш відбувався вже під патронатом маршала Едварда Ридз-Смігли). Оргкомітет з організації і проведення очолив командувач 11 Дивізії Піхоти Казімеж Лукоський.


ПриКарпаття_лижварі на трасі


ПриКарпаття_лижні патрулі на вогневому рубежі


ПриКарпаття_команда з Жаб'єго на стрільбі


Ворохта_гуцули-лижварі на трасі


Ворохта_на фініші маршу


Ворохта_нагородження переможців І маршу кубком Й.Пілсудського (2-й зліва в першому ряді - ініціатор організації маршу, віце-міністр військових справ Тадеуш Касприцький, а вручає приз голова оргкомітету генерал Казімеж Лукоський)

Прем'єрний змаг викликав великий ажіотаж в краї. Місцева залізниця з помітними труднощами давала собі раду з довезенням туристів і всіх охочих стати свідками масових лижних баталій. Гостей навіть не змогли вмісти на відпочинок всі навколишні гірські пансіонати, тому чимало приїжджих зупинилося в приватних гуцульських помешканнях, завбачливо підготовлених наперед для такої оказії.
Успіх в 1934 р. І маршу "Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів" мав своє продовження і в наступних лижних здвигах 1935-1939 рр. Для забезпечення ще більшої масовості та відносно рівних умов учасникам  організатори розділили змагунів на підгрупи ("військових" і "цивільних"), а також збільшили кількість командних та індивідуальних призів та відзнак.

1935 рік, 14-17 лютого:


ПриКарпаття_на вогневому рубежі


ПриКарпаття_на трасі


Ворохта_останні метри перед фінішом


Ворохта_після фінішу

1936 р., 13-14 лютого:


Космач_лижвар поважного віку під №13


Космач_команда патрулів на трасі


Ворохта_команда гуралів на вогневому рубежі


Ворохта_на вогневому рубежі

1937 р.:


ПриКарпаття_на вогневому рубежі


Ворохта_нагородження команди гуралів новими комплектами нарт


ПриКарпаття_жіноча позаконкурсна команда на трасі

Ворохта_нагороди жіночкам-лижваркам

1938 р.:


Ворохта_лижвар-гураль


ПриКарпаття_гуральська дружина після фінішу


Ворохта_лижварська дружина


Ворохта_перед урочистим нагородженням (зліва - Станіславівський воєвода Стефан Паславський, справа від нього - голова оргкомітету генерал Казімеж Лукоський)


Ворохта_Казімеж Лукоський (в центрі) з переможцями змагу


Ворохта_льодовий пам'ятник Юзефу Пілсудському на лижному стадіоні

1939 р.:


Ворохта_на трасі


Ворохта_на трасі


Ворохта_фінальне шикування