За дипломом – за кордон. Франківці про особливості навчання в іноземних вишах


З кожним роком українські виші все більше програють іноземним у боротьбі за абітурієнтів.

Чим вабить іноземна освіта молодих українців, яке воно навчання за кордоном та як вступити до ВНЗ в іншій країні, пише Репортер

Німеччина. Ольга Кузьмин, Університет Ерлангена-Нюрнберга

У німецькому виші франківчанка Ольга Кузьмин другий рік вивчає прикладну лінгвістику. Після навчання у Прикарпатському університеті дівчина вирішила продовжити вивчення мови за кордоном.

«В Україні спеціальності, яка б займалася виключно вивченням мови, немає. Зазвичай це поєднання з викладанням, а я себе в цьому не бачила, – каже Ольга. – Також було цікаво отримати досвід навчання за кордоном».

Німеччину дівчина вибрала за можливість навчатися безкоштовно на її спеціальності та англомовність викладання. Університет шукала сама – знайшла перелік ВНЗ Німеччини і почала вивчати на їхніх сайтах умови вступу на магістерські програми.

Для вступу дівчині потрібно було надіслати до університету перекладений диплом бакалавра, міжнародний мовний сертифікат, заявку й мотиваційний лист.

“Мотивація – дуже важливий критерій відбору студентів у Європі, – каже Оля. – Я писала, що мене цікавить навчання з професійної точки зору. Не писала, що мене цікавить Німеччина та її культура, мене цікавила співпраця з двома конкретними професорами, теорії, над якими вони працюють».

Про зарахування їй повідомили онлайн.

«Найбільше мене вразили німецька мова і самостійність студентів. Моя німецька була не настільки доброю, – говорить Ольга. – А самостійність – студент має сам про себе дбати – від реєстрації в місті до вибору предметів».

Найбільша проблема для студента – знайти житло. Оренда квартири коштує від 250-300 євро. Також є варіанти з гуртожитками і комунальними квартирами. На харчування, одяг і мінімальні розваги на місяць знадобиться близько 250-300 євро. Попри те, що навчання безкоштовне, кожен семестр треба платити 100 євро студентського внеску. Однак натомість студент отримує знижку на проїзд у транспорті, в кінотеатрах, кав’ярнях. Також уже з перших курсів студенти починають працювати, зазвичай у крамницях і кафе.

«Я працювала журналістом у студентському блозі при університеті, а потім – студентським радником – допомагала новим студентам, – говорить дівчина. – Також є багато стипендійних програм. Я ось отримала стипендію на другий рік навчання від однієї з найбільших організацій Німеччини, яка займається допомогою та обміном студентів».

Разом з Ольгою вчилися студенти з Росії, В’єтнаму, Йорданії, Сербії, Бразилії та США. Дівчина каже, на іноземців німці реагують позитивно: «У друзі відразу набиватися ніхто не буде, але за потреби допоможуть і підкажуть».

Серед плюсів навчання – можливість самостійно обирати предмети, мінус – багато бюрократії.

«Критичність мислення – це те, що відрізняє навчання в Україні і в Німеччині. Наприклад, у нас семінар – це не відтворення лекції, а порівняння двох різних теорій, – каже Ольга. – Тут вчать думати власною головою».

Нині дівчина складає останні іспити і завершує навчання. Наразі в Україну повертатися не планує, візьметься за пошуки роботи в Німеччині.

Польща. Катерина Бігун, університет кардинала Стефана Вишинського

Після року навчання в українському ВНЗ поїхати на навчання до Польщі вирішила франківчанка Катерина Бігун. У дівчини польське коріння, тому навчання у Польщі для неї безкоштовне.

Чотири роки Катерина вивчала у варшавському університеті кардинала Стефана Вишинського журналістику, а потім ще два – міжнародні відносини. Для вступу потрібно було перекласти атестат про шкільну освіту, здати тест на знання польської та приїхати на співбесіду. «Я вступала на журналістику, тому мене питали про катастрофу під Смоленськом», – каже Катя.

Питання з житлом можна вирішити, поселившись у гуртожитку чи орендуючи квартиру. Ціни майже однакові – 450 злотих. Харчування обходиться у 300-400 злотих, транспорт – 50, розваги та інші витрати – 100-150 злотих на місяць.

Більшість студентів починає працювати вже на перших курсах навчання. Катя заробляла перекладами з польської, російської та української. Також є можливість отримувати стипендії – соціальні – коли дохід сім’ї є меншим, ніж 800 злотих на людину, або наукову – за успішністю у навчанні. Рік отримувала таку стипендію й Катя.

«Попри те, що я тоді, у 2011 році, була однією українкою в університеті, влитися у суспільство мені було дуже легко. Мову знала добре, бо ходила у польську початкову школу. Все було новим, але дуже близьким. Часу сумувати за домом у мене не було», – каже дівчина.

Серед переваг навчання за кордоном дівчина називає ставлення викладачів до студентів як до рівних, знайомство з різними культурами та людьми, а також можливість короткотривалого навчання ще в інших ВНЗ Польщі чи світу.

«Це неймовірний досвід. Я б радила вступникам не шукати популярні університети, а обирати програми й факультети, які найбільше зацікавлять, – каже Катерина. – А ще вчити польську мову, якщо вирішили вчитися саме тут. Бо не всі знають англійську».

Чи повертатися в Україну, чи шукати роботу в Польщі, а чи здобувати ще одну освіту – Катерина ще не вирішила. Каже, попереду має ще два місяці на роздуми.

На замітку вступнику

Порадами для вступників, які думають про закордон, поділилась Тамара Марценюк – авторка посібника для пошуку міжнародних освітніх програм і стипендій «По світу про освіту», соціолог із семирічним досвідом роботи у відділі міжнародного співробітництва в Києво-Могилянській академії, яка навчалась та працювала у більш ніж десяти країнах, зокрема в Швеції, США, Норвегії, Німеччини, Англії та інших.

Шукати інформацію про програми і можливості для іноземних студентів краще на спеціальних освітніх стипендійних ресурсах, яких чимало. Найдавніший – unistudy.org.ua. Але найкраще – напряму на сайтах різних урядових стипендійних програм, наприклад, Програми академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта в Українi чи Німецької служби академічних обмінів (DAAD).

Користуватися послугами посередників немає потреби. Вся інформація про програми і стипендії є доступною для всіх в інтернеті.

Експертка радить ознайомитися з такими програмами як FLEX, Fulbright Program, Global UGRAD, Erasmus Mundus, DAAD, а також менш популярними і відомими: Carnegie Research Fellowship Program, EOPS, John Smith Fellowship Program.

А ще рекомендує подаватися одразу на кілька стипендійних програм і спілкуватися зі студентами, які вже навчаються.

Варто пам’ятати, що мотиваційний лист – чи не найважливіша складова успішного вступу. У ньому слід фахово представити себе, вказуючи на досвід, необхідний для програми, вказати ті аспекти навчання, яких бракує вам в Україні, які ви потім використаєте і де саме.